10.1. Бланковий кредит та кредит під заставу цінних паперів

Бланковий кредит - це вид банківського кредиту, що не забезпечений реальними цінностями.

Цей вид кредиту не має конкретного забезпечення і тому надається, як правило, першокласним за кредитоспроможністю клієнтам, з якими банк має давні зв\'язки та не має претензій за оформленими раніше кредитами.

Для оформлення кредиту підприємство подає у банк клопотання- заяву, де вказуються ціль, розмір і термін, на який він запрошується, баланси для визначення кредитоспроможності та проект кредитного договору. Ні обґрунтування причини виникнення потреби в кредиті до його видачі, ні цільове його використання надалі банк не перевіряє. Валюта позики спрямовується або на поточний рахунок позичальника, або безпосередньо на здійснення платежу за пред\'явленими розрахунково-грошовими документами. Позика оформляється терміновим зобов\'язанням на конкретний термін погашення, при настанні якого стягується з поточного рахунка позичальника. За кожен день прострочення погашення позичкової заборгованості (і процентів за кредит) банком стягується пеня в розмірі, визначеному кредитним договором. Сам факт виникнення у позичальника простроченої заборгованості за виданим бланковим кредитом може відобразитися на зниженні довіри банку до клієнта і відмови надалі в наданні йому подібних кредитів.

В умовах ринкової економіки більшість підприємств володіє значною кількістю цінних паперів, які можуть бути використані для забезпечення банківських кредитів.

В забезпечення кредиту як об\'єкт застави позичальником можуть бути подані різного роду цінні папери: акції, облігації, короткотермінові казначейські зобов\'язання, векселі, депозитні сертифікати. При цьому до застави приймаються як іменні цінні папери, так і на пред\'явника.

Застава цінних паперів здійснюється на умовах закладу з передачею заставлених цінних паперів на зберігання банку. Отримувачем кредиту може бути будь-яке платоспроможне підприємство, якому на правах власності належать цінні папери зовнішніх емітентів, тобто інших підприємств і банків, а також держави. Власні акції та облігації підприємства-позичальника не приймаються банком у забезпечення позики.

Перед видачею позик під цінні папери банк має взяти до уваги ряд чинників:

якість цінних паперів, які заставляються (тобто справжність і платоспроможність відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»);

можливість реалізації цінних паперів на вторинному ринку як об\'єктів застави, тобто ліквідність цінних паперів (наприклад, за умовами випуску не підлягають реалізації на фондовій біржі цінні папери пайових товариств і акціонерних товариств закритого типу);

платоспроможність банку, фірми, акціонерного товариства й інших організацій, які випустили цінні папери (чим вища їхня репутація або чим стабільніший дохід, який виплачується за цінними паперами, тим стійкіший курс цінних паперів і вища їхня реалізованість);

наявність у цінних паперів ринкової вартості, тобто їхнє котирування на фондовій біржі.

Для одержання позички позичальник подає до банку заяву разом з реєстром цінних паперів, які передаються в заставу.

При позитивному вирішенні питання про видачу позики укладаються кредитний договір і договір застави.

Розмір кредиту, який видається під заставу цінних паперів, встановлюється у відповідному відсотку від їхньої заставної вартості.

При непогашенні позичальником заборгованості за позикою у встановлений термін заставлені в забезпечення кредиту цінні папери у встановленому порядку переходять у власність банку. Банк може ці папери залишити за собою або продати їх за діючим курсом і погасити позичку клієнта.