РЕЧОВІ ДОКАЗИ

Речові докази — це ще одна можливість проілюструвати пояснення, і це допомагає судді зрозуміти, пережити і запам’ятати те, що сталося. Як уже зазначалося, речові докази слід долучати до прямого допиту тоді, коли вони посилять розповідь, а не відволікатимуть від неї увагу.

Речові докази мають велику психологічну силу. Деякі з них мають високу емоційну цінність — наприклад, фотографії з місця аварії чи потерпілих від злочину. Інші мають інформаційну цінність — на­приклад, схеми і моделювання аварій та місць злочину. Частково їх цінність залежить від того, як окремі судді реагують на різні види інформації.

У більшості людей домінує права півкуля мозку (емоційне сприйнят­тя), і вони надають перевагу тому, щоб почути інформацію — особливо якщо йдеться про драматичну розповідь — безпосередньо від свідка. На них емоційні речові докази матимуть більший вплив, ніж інформаційні речові докази. У меншості людей домінує ліва півкуля (когнітивна), й вони, як правило, надають перевагу отриманню інформації через речові докази, які можна аналізувати. На них більший вплив справлять схеми, макети і графіки, в яких інформація подається організовано і наочно.

У складі колегії суддів будуть представники як правої, так і лівої домінуючої півкулі, і ефективне планування прямого допиту буде орієн­туватися на обидва типажі залежно від їх каналів сприйняття.

Усне пояснення — зокрема, стосовно драматичних чи травматичних подій — і графічні матеріали матимуть вплив на суддів, у яких домінує права півкуля. А такі матеріали, як схеми, макети, карти, графічне зображення, вплинуть на суддів, у яких домінує ліва півкуля. Таким чином, якщо ваш свідок розповість про те, що сталося, а далі основні моменти показань будуть підкріплені фотографіями, схемами, макетами, графічними матеріалами — це буде ефективно сприйматися й матиме вплив на обидва типи суддів.

Формування наочної стратегії і прийняття рішення про те, які речові докази й наочні матеріали використовувати на різних етапах судового розгляду — це ключова частина стратегії в суді. Рішення про те, як поєднати речові докази з прямим допитом — це важлива складова по­будови прямого допиту будь-якого свідка.

Демонстрація речових доказів свідком є однією з найбільш проблем­них в українському процесі. Звиклі до інквізиційного процесу судді можуть зупиняти таку демонстрацію, пославшись на те, що вивчення інших доказів буде досліджуватись після допиту свідків.

Однак адвокати вправі відповідно до ст. 349 КПК просити встановити такий порядок дослідження доказів, щоб свідки могли їх презентувати. А відповідно до ст. 357 КПК ч. 3 просити надати їм можливість ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам і спеціалістам які їх оглядали. За певних умов, можна ставити також запитання про дослідження речових доказів до початку допиту свідків, із тим, щоб свідки та експерти могли відповісти на запитання щодо таких доказів.