§ 1. Здійснення контролю за звільненими від відбуванння кримінального покарання з випробуванням

Згідно зі статтями 75-79 та 104 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням: при призначенні виправних робіт, обмеження волі, службового об­меження для військовослужбовців, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років — із встановленням іспитового строку трива­лістю від одного до трьох років; при призначенні обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, — із встановленням іспитового строку в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку; неповнолітніх — при призна­ченні арешту чи позбавлення волі — з встановленням іспитового строку від 1 до 2 років.

Щодо засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може при- 308

Розділ 28. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання йняти рішення про звільнення від відбування покарання з встанов­ленням іспитового строку в межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, полога­ми і до досягнення дитиною трирічного віку.

У таких випадках копія вироку (постанови, ухвали) суду а також розпорядження про їх виконання є підставою для взяття засудженої особи на облік у кримінально-виконавчій інспекції за місцем її про­живання (ст. 164 КВК України).

У десятиденний строк після отримання копії вироку суду праців­ник кримінально-виконавчої інспекції виконує такі дії: 1) надсилає повідомлення до суду, що виніс рішення, до установи, з якої засудже­на особа була звільнена, військкомату та органу внутрішніх справ; 2) направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах гро­мадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, міськ-, райорганів внутрішніх справ для здійснення контролю (зокрема, про зміну місця проживання); 3) оформлює особову справу; 4) проводить бесіду з піднаглядним; 5) стосовно засуджених осіб, на яких покладено обов'язок пройти лікування від алкоголізму, наркоманії або захворю­вання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, повідомляє відповідний лікувальний заклад.

Щодо засуджених, на яких судом покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (від одного до дванадцяти разів на квартал). Періодичність явки на реєстрацію може змінюва­тися постановою працівника інспекції залежно від поведінки засу­дженої особи.

Звільнені від відбування покарання зобов'язані виконувати обов'язки, які покладені на них судом, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до інспекції, не по­рушувати громадського порядку.

Якщо судом засудженій особі встановлено обов'язок не виїжджа­ти за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підрозділами інспекції підстав виїзду.

Засуджена особа, на яку покладено обов'язок повідомляти інспек­цію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зробити завчасно або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі. Стосовно цих осіб надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через тери­торіальні органи управління Департаменту, а потім, після запиту —

особові справи, про що в триденний строк надсилається підтверджен­ня відправнику. Засуджена особа знімається з обліку.

Згідно зі ст. 163 КВК України контроль за поведінкою осіб, звіль­нених від відбування покарання, протягом іспитового строку здій­снюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців — командирами вій­ськових частин. Проведення індивідуально-профілактичної роботи зі звільненими покладено на органи внутрішніх справ. З метою вста­новлення фактів учинення правопорушень працівник інспекції один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відпові­дальності, а один раз на шість місяців направляє вимоги до підрозді­лів інформаційних технологій головних управлінь МВС України. Отримані відповіді зберігаються в особових справах.

У випадках коли засуджена особа: не виконує покладених на неї судом обов’язків після застереження у вигляді письмового попе­редження; три і більше разів учинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення; не з’являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами); зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання; засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення засудженої особи для відбу­вання призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надсилається подання, оформлене спільно зі службою у справах дітей. У цьому документі вказується, коли і які порушення були допущені, які заходи впливу застосовувалися. Подання разом з особовою справою та всіма матеріалами, що свідчать про невиконання засудженою особою покладених на неї судом обов’язків, надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів.

У разі неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлен­ня волі до обраного місця проживання або у разі залишення засудже­ною особою місця постійного проживання чи коли місцезнаходження звільнених осіб невідомо, працівник кримінально-виконавчої інспек­ції за місцем їх обліку (на територію обслуговування якого мали при­бути) протягом одного місяця проводить початкові розшукові заходи. Якщо протягом указаного строку місцезнаходження засудженої осо­би не встановлене, особа вважається зниклою. Працівник інспекції 310 передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшу- кових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку. Одночасно із цим інспек­ція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей ві­ком до трьох років.

Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов'язки та не вчинила нового злочину (що підтверджується вимо­гою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України), після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від призначеного покарання. У поданні вказується, як засуджена особа зарекомендувала себе під час перебування на об­ліку, як виконувала обов'язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагіт­ної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після до­сягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання (разом з особовою справою) для вирішен­ня питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м'яким чи направлення засудженої особи для від­бування покарання, призначеного вироком суду.

Контроль за поведінкою засуджених осіб припиняється і вони знімаються з обліку у зв'язку із: закінченням іспитового строку — за наявності постанови (ухвали) суду про звільнення; скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням (звільненням від відбування покарання) та направленням для відбування покаран­ня, призначеного вироком суду, — за наявності відповідної постано­ви (ухвали) суду; скасуванням вироку — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду; звільненням засудженої жінки, яка має ди­тину віком до трьох (семи) років, від подальшого відбування пока­рання або заміною його більш м'яким, направленням її для відбуван­ня покарання, призначеного вироком суду, — за наявності відповідної 311 постанови (ухвали) суду; амністією — за наявності відповідної по­станови (ухвали) суду; засудженням за учинення нового злочину — за наявності копії вироку, що набрав законної сили; смертю засудженої особи — за наявності відповідної довідки з відділу реєстрації актів громадянського стану; пересилкою особової справи до іншого під­розділу інспекції — за наявності підтвердження про отримання осо­бової справи.

У разі порушення кримінальної справи стосовно особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, та звільненої від відбу­вання покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після вста­новлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, у якому засуджена особа перебуває на обліку, копію постанови про по­рушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіж­ного заходу стосовно засудженої особи.