Загальні вимоги щодо обладнання слідчих ізоляторів

Структура СІЗО у більшості випадків є типовою. Відмінності зу­мовлені, як правило, територіальним положенням установи та іншими місцевими обставинами, а також кількістю утримуваних.

Корпуси СІЗО, де безпосередньо тримають ув’язнених, складають так звану режимну зону, яка зв’язана з іншими дільницями установи через контрольно-перепускні пункти. Навколо всього периметру СІЗО оточено спеціальним огородженням і технічними засобами охорони.

У корпусах і відділеннях СІЗО є приміщення, які забезпечують їх нормальне функціонування. До них насамперед слід віднести примі­щення, в яких безпосередньо тримають ув’язнених. Ці приміщення відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення» на­зиваються камерами. Камеру СІЗО можна визначити як ізольоване приміщення, яке замикається, у якому ув’язнених безпосередньо три­мають під час виконання цього запобіжного заходу. У камері ув’язнені проводять більшу частину часу, саме тому для них камера є тимчасовим жилим приміщенням. Зважаючи на це, особливого значення набуває чітка правова регламентація вимог до цих приміщень.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення» і діючих відомчих актів ДПтСУ камери СІЗО повинні бути сухими, вентильованими, з природним та електричним освітленням. Норма площі в камері для одного ув’язненого не може бути меншою ніж 2,5 квадратних метри, а для вагітних жінок, а також жінок, що мають при собі дитину, — 4,5 квадратних метри.

Камери обладнують одноярусними або двоярусними металевими ліжками вагонного типу із забезпеченням кожного ув’язненого спаль­ним місцем.

Усі службові приміщення СІЗО (за винятком карцерів) електрифі­кують та радіофікують через місцевий радіовузол. Крім того, відповід­но до ст. 9 Закону України «Про попереднє ув’язнення», в камерах можуть бути встановлені телевізори, що їх ув’язнені отримали від родичів та інших осіб.

СІЗО — це установи, де одночасно тримають велику кількість лю­дей. Саме тому, крім камер, кожний СІЗО має цілий комплекс допо­міжних приміщень і служб, які забезпечують нормальну життєдіяль­ність цих закладів. До них насамперед слід віднести: приміщення для виконання слідчих дій; приміщення для побачень тощо. Обладнання цих та інших приміщень суворо регламентоване відомчими інструкці­ями.

Крім приміщень для так званих «внутрішніх служб», СІЗО мають склади, призначені для зберігання речей, які вилучені в ув’язнених, лазню або душові кімнати з дезінфекційними камерами, пральні, перукарні, майстерні з ремонту взуття та одягу, а також двори для прогулянок. Двори для прогулянок являють собою огороджений з усіх боків простір, де одно­часно може знаходитися 20—25 чоловік, з розрахунку 2,5—3 кв. м площі двору для прогулянок на кожного ув’язненого. Двори для прогулянок обладнуються лавками для сидіння і простими знаряддями для заняття фізичними вправами. Крім вказаних приміщень і служб, СІЗО можуть мати приміщення для перегляду кінофільмів і телепередач (для неповно­літніх), басейни, спортивні майданчики тощо.

У СІЗО можуть також створюватися навчально-виробничі майстер­ні, де ув’язнені, за їх бажанням, виконують роботу, яка підлягає оплаті.

Для здійснення медичного обслуговування ув’язнених, забезпечен­ня санітарного нагляду і проведення протиепідемічних, оздоровчих і медико-просвітніх заходів, у слідчих ізоляторах створюють медичні частини. Залежно від місцевих умов можуть також створюватись ам­булаторії та стаціонар. У найбільших СІЗО створюють лікарні, медич­ні ізолятори, аптеки та зубопротезні лабораторії.

Питання для самоконтролю

1. Визначте правову базу діяльності СІЗО.

2. Назвіть основні завдання слідчих ізоляторів.

3. Вкажіть категорії засуджених, відносно яких СІЗО виступає суб’єктом виконання покарання.

4. Розкрийте структурну будову СІЗО.

5. Які вимоги з роздільного тримання взятих під варту Ви зна­єте?

6. Які документи можуть бути підставою для попереднього ув’язнення особи, яким вимогам вони мають відповідати?