Структура програми навчальної дисципліни «Юридична техніка»

Навчальний курс «Юридична техніка» присвячений вивченню правил ведення юридичної діяльності та складання юридичних документів. Юридична робота має багатогранний характер. Саме тому структура курсу досить складна й охоплює загальну та особливу частини.

У Загальній частині передбачено вивчення деяких питань, що мають загальний характер. Насамперед необхідно з’ясувати місце юридичної техніки в системі юридичної науки. Важливим є також питання про те, які методи доречно використовувати при вивченні юридичної техніки та виконанні юридичної роботи. Юрисг, озброєний таким інструментарієм, здатний краще виконувати професійні завдання. Цікава й історія розвитку юридичної техніки.

Найголовніше, що передбачає вивчення загальної частини курсу, — це поняття та зміст юридичної техніки, що є суттєвим для всіх юристів, незалежно від того, в якій сфері професійної діяльності вони планують застосовувати свої знання.

B Особливій частині передбачено вивчення:

1) техніки правотворчості. Дуже велика й складна частина курсу, в якій, крім поняття та значення правотворчої і законодавчої техніки, детально подані правила формування змісту й структури нормативно-правових актів, використання писемної мови при їх формулюванні та процедура їх прийняття, помилки у законотворчості, експертиза проектів нормативно-правових актів. Також велика увага звернена на техніку створення корпоративних нормативно-правових актів;

2) основних способів і прийомів формування змісту нормативно-правових актів. Розглядаються такі засоби юридичної техніки як юридичне письмо, юридична термінологія, юридичні конструкції, юридичні презумпції, юридичні фікції, юридичні аксіоми та преюдиції, юридичні символи та юридичні застереження;

3) техніки опублікування нормативно-правових актів. У даному розділі розглядаються джерела, терміни, мова опублікування, правила набуття чинності нормативно- правових актів;

4) техніки систематизації юридичних документів, іуг важливо зрозуміти, чим відрізняються один від одного види систематизації (кодифікація, інкорпорація, консолідація), щоб вміло ними користуватися. Іноді, якщо це необхідно, юристу доводиться виконувати цю роботу.

5) правореалізаційної техніки. Подані правила створення індивідуальних актів у сфері добровільної і безперешкодної реалізації прав. Договірні відносини, реалізація

свого права на працю, освіту, власність та ін., делегування прав Сдоручення, розписка) - з усім цим ми стикаємося в нашому житті, тому так важливо дотримуватися певних правил;

6) правозастосовної техніки. Сфера правозастосування в нашій державі завжди була вагомою, якщо порівнювати з іншими європейськими державами. Як грамотно здійснювати правозастосовну діяльність? Це непросте завдання, у вирішенні якого допоможе введення навчальної дисципліни «Юридична техніка», адже у його змісті даний розділ сформований досить переконливо. Особливе місце займають правила судового правозастосування, які суттєво відрізняються залежно від виду судочинства. Порівняння та вивчення специфіки кожного з них може додати будь-якому юристу професійного натхнення;

7) інтерпретаційної техніки (техніки тлумачення). Її значення часом недооцінюють, в результаті чого видаються неефективні закони, дефектні правозастосовні акти, які подекуди грубо порушують права суб’єктів права. Щоб цього уникнути, юристам необхідно вивчити численні й досить складні правила тлумачення;

8) юридичної техніки міжнародного права, що має міжгалузевий характер, тому посідає особливе місцеу структурі навчального посібника.Тутдетально розглядаються об’єктивні процеси інтеграції національних законодавств, що відбуваються шляхом впливу на змісг і структуру законодавчих актів національних галузей законодавства; використання в національних законодавствах принципів, правоположень, правил інших держав; конкретизації та адаптації в законодавстві запозиченого матеріалу; заповнення відправних норм галузей національних законодавств.