7·3· Особливості корпоративних актів.

155

Корпоративні акти, в яких викладаються корпоративні норми, що поширюються тільки на колектив організації, відрізняються, і часом досить істотно, від законодавчих актів.

Розглянемо особливості корпоративних актів, що стосуються їх змісту.

Регулятивний характер.

Регулятивний характер актів означає, що елементами корпоративних норм-приписів виступають зазвичай гіпотеза і диспозиція.

Гіпотеза - це частина норми права, в якій передбачаються умови, необхідні для її дії.

Наприклад, щоб отримати дивіденди від діяльності акціонерного товариства на вкладений капітал, необхідно бути акціонером, тобто вкласти визначену частку капіталу. Це - перша умова. Але має бути дотримана також і другаумова: отримання корпорацією прибутку. I нарешті, третє - рішення загальних зборів про виплату дивідендів. При відсутності якої-небудь умови, передбаченої в статуті корпорації, право на дивіденди не виникає.

Диспозиція - це частина норми права, що містить саме правило поведінки. У наведеному прикладі диспозицією є правовий припис, де йдеться про право на отримання дивідендів. Це положення, звичайно, буде доповнюватися й іншими, що містяться в окремих статтях і пунктах корпоративного нормативного акта, який встановлює порядок визначення розміру дивідендів.

Наявність безлічі заохочувальних норм.

У цілому аналіз корпоративних актів показує, що для забезпечення їх ефективності частіше використовуються аж ніяк не санкції, а заходи заохочення. Корпоративні акти вирізняє саме наявність безлічі заохочувальних норм. Це відповідає природі, сутності підприємницькоїдіяльності як діяльності, спрямованої на отримання вигоди. Основним стимулом у реалізації заохочувальних норм виступає особистий інтерес, який на сьогодні виявляється більш потужною силою, ніж інтерес колективний, державний, суспільний. Багато корпорацій при встановленні заходів заохочення проявляють фантазію.

Конкретизованість регулювання.

Наприклад, на сучасних підприємствах, в багатьох структурних підрозділах встановлюються складні технічні прилади для роботи: телефони з вмонтованим комп’ютером, ксерокси, факси, комп’ютери з модемами, CD, принтерами. Звичайно, працівники проходять навчаннядляроботи з ними.

156 Видання корпоративних актів, де ясно і конкретно викладаються правила роботи з технічними засобами, виявляється не зайвим, якщо врахувати, що збитки від ремонту техніки бувають досить значними.

Домінування процедурних норм.

Процедурні норми регулюють порядок застосування матеріальних норм права, багато з яких передбачені законодавством. Як приклад можна назвати положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, порядок надання відпусток, порядок нарахування заробітної плати, порядок розподілу прибутку, порядок виплати дивідендів, порядок укладання договорів. У загальному масиві такого роду корпоративних актів більшість. У корпоративних актах, де встановлюються матеріально-правові норми, їх ґрунтовно підкріплюють процедурні норми.

Наприклад, у положенні про матеріальну відповідальність персоналу розглядається не тільки встановлення обов’язку відповідати за шкоду, заподіяну корпорації, але й (досить докладно) порядок розподілу збитків між членами колективу, якщо він спричинений колективними діями.

У найближчому майбутньому в міру зміцнення самостійності підприємств і здобуття ними правотворчого досвіду питома вага процедурних норм зменшиться, а корпоративне регулювання буде розвиватися насамперед у плані змісту. I тим не менше, значення процедурних норм не можна недооцінювати: якщо не врегульовано механізм реалізації певної матеріально-правової норми, виникає ситуація, коли її наявність рівнозначна її відсутності або, що ще гірше, виникає небезпека зловживання нормою.

Дозвільнийхарактер норм.

Розвиток правової матерії показує, що її вектор скерований у сторону диспозитивносгі та дозволеності, хоча при цьому не слід заперечувати обов’язковістьякосновнуознакуправа, в томучислі правакорпоративного.

У цьому плані корпоративні акти досить показові: у них практично немає заборон, дуже мало й приписів. Дозвіл, тобто встановлення прав, пільг, порядку їх здійснення - ось що становить їхню суть. Наявність імперативних, строгих норм для корпоративних нормативно-правових актів все ж нехарактерна. Пояснення цьому досить просте: участь людей у корпораціях в різних ролях має добровільний характер. Йдеться про здійснення ними своїх прав. Отже, якщо приходить розуміння того, що здійснення свого права породжує занадто багато обов’язків, то природним розв’язанням такої ситуації є вихід (звільнення) з даної корпорації. Одним словом, розподіляти обов’язки між учасниками корпорації треба в такій мірі, щоб тягар їхньої участі в корпорації не переважав одержувані ними блага.

Закріплення свободи діяльності директорів і менеджерів.

У корпоративних актах мало жорстких норм, що зв’язують активність директорів, менеджерів. Якщо стосовно персоналу приписи зустрічаються

не так вже й рідко, то поведінка управлінців корпорації - це царство дозволеності. Чи це справедливо?

По-перше, щодо директорів та менеджерів у трудовому договорі завжди встановлюється підвищена відповідальність, причому і дисциплінарна, і матеріальна. Вже одне це примушує їх відповідально ставитися до покладених на них обов’язків і є свого роду «дамокловим мечем» за можливі неуспіхи в роботі.

По-друге, підприємництво - це досить динамічна матерія. Щоб вловлювати динаміку та реагувати на неї, управлінці повинні мати свободу дії. Заганяти їх у рамки жорстких норм обійдеться дорожче для корпорації. Згадаймо, що є також такий спосіб страйку як робота за правилами, коли робітники можуть завдати неймовірних збитків власникові підприємства, якщо жорстко діятимуть за встановленими ним правилами, які можуть бути суперечливими і неефективними в конкретних умовах. Менеджери стоять на передньому фронті, і їм потрібна свобода для миттєвої реакції на ситуацію, що змінилася.

Як бачимо, зміст корпоративних актів досить специфічний. їх особливості обумовлені сутністю, характером корпоративних норм і мають позитивний сенс⁹³.

7.4.