§ 5. Припинення усиновлення та його анулювання.

Підставою анулювання усиновленння є його недійсність, тоб­то відмова держави від усиновлення як юридично значущого акту. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, з наступних підстав:

• У разі відсутності згоди на усиновлення дитини та батьків, якщо така згода є необхідною.

• У разі його фіктивності, тобто якщо усиновлювач не бажав настання прав та обов'язків, які виникають у результаті уси­новлення. Причиною усиновлення в цьому разі можуть бути корисливі мотиви: бажання заволодіти житловою площею, що належить дитині, отримати державну допомогу при усиновлен­ні тощо.

Якщо судом буде встановлено факт здійснення усиновлення без згоди дитини чи батьків або його фіктивності, він зобовязаний вине­сти рішення про недійсність усиновлення.

Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо:

• Воно було проведене на підставі підроблених документів.

• Воно було здійснене при відсутності згоди на усиновлення друго­го з подружжя, опікуна, піклувальника, закладу охорони здоров 'я або навчального закладу, де перебувала дитина

• При усиновленні одним з подружжя дитини другого з подружжя, на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру про­довжувати з ним шлюбні відносини.

Як випливає зі змісту ч.ч. 3-5 ст. 235 СК, при встановленні даних фактів суд може, але не зобов'язаний визнати таке усиновлення не­дійсним. Розглядаючи справу він повинен дослідити і інші обстави­ни (тривалість спільного проживання усиновлювача і усиновленого, стосунки між ними, наскільки порушено інтереси дитини цим уси­новленням тощо) і виходячи з них винести рішенння про дійсність чи недійсність усиновлення.

Правові наслідки визнання усиновлення недійсним визначають­ся ст.

• Усиновлення анулюється з моменту його здійснення.

• Припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і вста­новлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновле­ної дитини.

• Відновлюються права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

• Дитина, яка не досягла 14 років, за бажанням батьків або інших родичів передається їм, а місце подальшого проживання дити­ни, яка досягла 14 років, визначається за її згодою. У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам неможливе, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

• Відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення. Однак, за бажанням дитини вона має пра­во надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

• Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на ди­тину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як 2 роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матері­альну допомогу.

На відміну від недійсності, скасування усиновлення є підставою його припинення, а не анулювання. Це означає, що усиновлення, яке скасовується, мало бути проведене без порушення чинного законо­давства, однак в майбутньому виникли причини, що унеможливлю­ють виховання усиновлювачем дитини.

Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

• Воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання. Усиновлення суперечить інтересам дитини, якщо усиновлювач ухиляється від її виховання, не забезпечує їй на­лежного харчування, медичного догляду, експлуатує дитину, жорстоко поводиться з нею або вчинив протиправну поведінку щодо дитини;

• Дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку не­виліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення. Дана обставина, передбачена п.2 ч. 1 ст. 238 СК, повиннна була б стати підставою для недійсності усиновлення, а не для його скасування, адже кандидат в усиновлювачі при одержанні інформації про дитину, повинен бути ознайомлений зі станом її здоров'я та рівнем розвитку, крім того, при підго­товці документів для подання до суду у зв'язку з усиновленням дитини, керівник дитячого або іншого закладу, в якому про­живає (перебуває) дитина чи особа, у якої проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, подає висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини.

• Між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спіль­не проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків. Діти-сироти або діти, позбавлені батьківського пі­клування, які довший час проживали в інтернатних закладах, значно відрізняються від «домашніх». Особливо це стосуєть­ся дітей з неблагополучних сімей, а також безпритульних ді­тей, в яких можуть спостерігатись агресивна поведінка, схиль­ність до вживання спиртних напоїв або наркотичних речовин, бродяжництва та інші асоціальні прояви. На жаль усиновлю- вачі, на відміну від патронатних вихователів, не проходять обов'язкових попередніх курсів підготовки з виховання таких дітей, тому виявляються не здатними контролювати її або ко­регувати. Причиною неконтрольованої поведінки може бути і розголошення дитині підліткового віку інформації про її уси­новлення, яка раніше приховувалась. Якщо стосунки між ди- тиною і усиновлювачем не складуться, жоден з методів вихо­вання не дасть результатів, усиновлення може бути скасоване за позовом останнього

За загальним правилом, скасування усиновлення можливе до до­сягнення дитиною повноліття.

Однак, як виняток, усиновлення може бути скасоване після до­сягнення дитиною повноліття:

• якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача за­грожує життю, здоров 'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім 'ї.

• за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

Перелік підстав для скасування усиновлення, наведений у ст. 238 СК є вичерпним, припинення його на інших підставах не до­пускається.

Правові наслідки скасування усиновлення:

• Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішен­ням суду.

• У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.

• У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за по­ходженням.

• У разі скасування усиновлення дитина передається за бажан­ням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, — вона передається на опікування органові опіки та піклування.

• У разі скасування усиновлення, яке суперечило інтересам дити­ни та не забезпечувало їй належного виховання, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після уси­новлення.

• У разі скасування усиновлення дитина має право на збережен­ня прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

• У разі скасування усиновлення яке суперечило інтересам дити­ни та не забезпечувало їй належного виховання, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стяг­нення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлен­ня чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усинов­лена дитина, яка досягла 14 років.

З огляду на те, що ч.5 ст. 237, ч.5 ст. 239 СК передбачено можли­вість альтернативного вирішення дитиною питання щодо збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усинов­ленням, у разі визнання його недійсним або скасування, необхідно з'ясувати її бажання і відобразити його в судовому рішенні.

Виявивши під час розгляду справ про скасування усиновлення або визнання його недійсним факти вчинення службовими особами дій, у яких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 169 Кри­мінального кодексу України (незаконні дії щодо усиновлення), суди мають реагувати на це окремими ухвалами.

Після набрання чинності рішенням суду про визнання усинов­лення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до державного органу реє­страції актів цивільного стану за місцем реєстрації народження ди­тини.

Крім скасування усиновлення та визнання його недійсним, сімей­не законодавство передбачає також можливість позбавлення усинов­лювача батьківських прав. Згідно ст. 242 СК, якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав, у разі, якщо:

• ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню ди­тини;

• жорстоко поводиться з дитиною;

• є хронічним алкоголіком або наркоманом

• вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

• засуджений за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях усиновлювача ознаки злочину, він порушує кри­мінальну справу.

Усиновлювач, який позбавлений батьківських прав:

• втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

• перестає бути законним представником дитини;

• втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

• не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником ін­шої дитини;

• не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які він міг би мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкоду­вання шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкуван­ня);

• не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, ди­тина одержує право на спадкування на загальних підставах, оскіль­ки діти не позбавляються майнових прав, заснованих на родинному зв'язку, та залишаються спадкоємцями першої черги.

Усиновлювач має право на поновлення батьківських прав на за­гальних підставах, відповідно до ст. 169 СК.