§ 2. Припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим
Смерть особи - це незворотне припинення основних життєвих функцій організму (кровообігу, дихання, діяльності центральної нервової системи), природний кінець існування всякої живої системи[37].
Смерть людини характеризується смертю мозку і подальшими незво- ротними змінами у всіх системах та тканинах. Біологічна смерть особи, підтверджується відповідним свідоцтвом (довідкою) закладу охорони здоров'я, Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого- анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи. У містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть.На відміну від медичної констатації смерті, оголошення особи померлою в судовому порядку є лише презумцією її біологічної смерті. Відповідно до ст. 46 ЦК, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом 3 років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом 6 місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу 2 років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу 6 місяців.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ст.ст.
246-250 ЦПК. Справа про оголошення особи померлою розглядається в порядку окремого провадження. Заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. У заяві повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові оголосити фізичну особу померлою, обставини що підтверджують безвісну відсутність даної особи протягом не менше 3 років або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про оголошення фізичної особи померлою. Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Законом не передбачено особливого порядку реєстрації припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Проте для того, щоб шлюб вважався припиненим, факт смерті особи повинен бути зареєстрований державним органом РАЦСу.
Згідно Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, від 18 жовтня 2000 р. (в редакції від 22 листопада 2007р.), реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Смерть особи, яка померла в дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.), може бути зареєстрована в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також факту смерті, установленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі «Для відміток». В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.
Підставою для реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545
б) фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров'я, де сталася смерть. Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток» актового запису про смерть.
Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше 3 діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми N 106/о, фельдшерської довідки про смерть форми N 106-1/о чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора — не пізніше 5 діб.
Якщо заява про реєстрацію смерті надійшла після закінчення року з дня настання смерті, то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених актових записів про смерть на загальних підставах як первинна, без складання висновку, але після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, провадиться у книгах поновлених актових записів про смерть. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Реєстрація факту смерті особи, встановленого в судовому порядку, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, провадиться у книгах актових записів про смерть як первинна, а якщо минуло більше року, — у книгах поновлених актових записів.
Реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік.
В актовому записі графи «Причина смерті» та «Місце смерті» заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, то у відповідних графах записується «Не встановлено».Реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі «Причина смерті» лікарського свідоцтва про смерть.
При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть. При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть вносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і на першій сторінці цих документів проставляє штамп про смерть власника із зазначенням дати смерті і номеру акту цивільного стану про смерть. Паспорти, паспортні документи померлих осіб, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення призовників або військовозобов'язаних в семиденний строк передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів за місцем реєстрації смерті Непере- дача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації смерті. Про їх непередачу орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у тижневий термін повідомити органи внутрішніх справ та військові комісаріати за місцем реєстрації смерті, про що робиться відмітка в актовому записі в графі «Для відміток».
На підставі актового запису про смерть орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що в графу «Для відміток» актового запису про смерть уноситься відповідна інформація, яка засвідчується підписом заявника
На підставі реєстрації смерті особи, заявнику видається Свідоцтво про смерть встановленого зразка, затвердженого Постановою КМУ від 12 вересня 2002 р.
З моменту реєстрації смерті одного з подружжя державним органом РАЦСу, шлюб вважається припиненим. Другий з подружжя має право на повторний шлюб з дня одержання Свідоцтва про смерть.