9.4. Виявлення осіб, від яких слід очікувати вчинення злочинів, з метою профілактичного впливу (індивідуальна профілактика)

Досягнення мети індивідуальної оперативної профілактики пов'язане з вирішенням комплексу таких завдань:

• виявлення осіб, які можуть вчинити злочини, та взяття їх на облік;

• вивчення цих осіб, їхнього оточення, способу життя;

• схиляння цих осіб до відмови від злочинних намірів.

На думку Н. Є. Філіпенка, оперативно-профілактичній роботі має передувати ретельна підготовка, в якій виокремлюють кілька етапів:

1) ретельне вивчення особи, з якою проводитимуться профілактичні заходи;

2) прогнозування ймовірної злочинної поведінки;

3) визначення комплексу заходів профілактичного впливу безпосередньо на особу чи на її оточення.

Причому в процесі пошуку осіб, які можуть вчинити злочин, вивчають:

• умови, які сприяють скоєнню злочинів (виявляють осіб, що здатні їх використати);

• оточення осіб, що припускаються різних правопорушень (визначають коло осіб, які потребують профілактичного впливу);

• оперативно-розшукові справи;

• результати проведення окремих оперативно-розшукових дій;

• матеріали кримінальних справ (у тому числі архівні) і окремих слідчих

дій;

• різні матеріали про осіб, які припускаються адміністративних,фінансових і дисциплінарних порушень.

Система збирання даних про осіб може бути різною. Зокрема, можна використати відомості з різних галузей знань: кримінального права, криміналістики, кримінології, соціології тощо.

Для оперативної профілактики потрібно знати, яка категорія осіб може вчиняти такі злочини. За даними оперативно-слідчої практики, серед виявлених осіб, що вчиняють злочини, переважають раніше засуджені, особи із неблагополучних сімей, неповнолітні, особи, що зловживають спиртними напоями та наркотичними засобами, і т. ін.

Дані про те, який контингент людей найчастіше вчиняє злочини, є важливими для оперативних підрозділів, дають змогу визначити, на які групи (вікові, посадовців тощо) слід насамперед спрямовувати зусилля щодо виявлення осіб, схильних до порушення норм законодавства.

Виявляти осіб, які готуються скоїти злочин, дуже складно. Тому в цій роботі мають бути задіяні достатньо кваліфіковані оперативні працівники, здатні викривати злочини і здійснювати їх профілактику.

При виявленні осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, збирають інформацію про них, їхніх знайомих, а також про вид діяльності, обізнаність у методах роботи оперативних підрозділів, наявність корумпованих зв'язків з органами державної влади, правоохоронними органами тощо.

Важливим під час збирання такої інформації є використання оперативних і криміналістичних обліків, де можуть бути дані про цих осіб, зокрема про те, чи не притягувались вони раніше до відповідальності, та ін.

Крім зазначених вище, проводяться також оперативно-розшукові та інші заходи щодо схиляння осіб до відмови від злочинних намірів.

У процесі індивідуальної профілактики велике значення мають заходи щодо виявлення порушень з боку особи, зокрема заходи адміністративного, фінансового, громадського впливу з використанням при цьому допомоги інших служб.

Отже, методи профілактичного впливу обирають залежно від характеристик особи та її оточення. Такими методами можуть бути переконання і примус. Метод переконання полягає у повідомленні даних з метою викликати певну думку або дію особи, що підлягає профілактичному впливу. У цьому разі здійснюють вплив на емоційну та інтелектуальну сферу особи, аби активізувати всі її позитивні якості. Профілактичні заходи, що грунтуються на переконанні, можна проводити у формі ознайомлювальних, профілактичних і виховних бесід. Якщо застосування методу переконання не дає позитивних результатів, застосовують метод примусу, суть якого полягає у виключенні можливості здійснення особою певних дій, які не залежать від неї.

Отже, профілактичний вплив може виражатись у таких заходах:

• правового, виховного, адміністративного, дисциплінарного та оперативно-розшукового характеру;

громадсько-правового впливу.

висновків:

• індивідуальна профілактика визначає те. як оперативним працівникам вдалося змінити складові механізмів протиправної поведінки особи, враховуючи, що внутрішні й зовнішні фактори формують інтереси особи та систему її цінностей, а можливість вибору тієї чи іншої поведінки часто не залежить від цієї особи;

індивідуальна профілактика є важливим напрямом профілактичної роботи оперативних підрозділів з метою позитивної переорієнтації злочинних намірів особи;

• для досягнення цієї мети оперативні підрозділи можуть використовувати методи як переконання, так і примусу, що виражається заходах, яких вони вживають;

• в індивідуально-профілактичній роботі в повному обсязі використовують оперативно-розшукові можливості і допомогу інших служб.

Запобігання задуманим злочинам є творчим процесом, який потребує від оперативних працівників високої професійної майстерності у виконанні оперативно-розшукових та психологічних дій.

У розвитку кожного навмисного злочину вирізняють кілька стадій:

підготовку, замах і закінчення.

До запобігання злочинам вдаються тоді, коли:

• в особи сформований злочинний задум (план);

• особа вже приступила до скоєння конкретних підготовчих дій,спрямованих на певний об'єкт.

Успішно виявити осіб, які готують злочини, можна лише за правильного визначення основних напрямів розшуку. При цьому доцільно звертати увагу на об'єкти, де можливе скоєння різних протиправних діянь, і ті місця, де працюють особи, які становлять оперативний інтерес. Пошукові заходи можуть бути проведені у місцях мешкання, відпочинку, проведення вільного від роботи часу перевірюваних тощо. Особливу увагу в запобіганні злочинам слід приділяти таким категоріям осіб: •індивідуально-профілактичні заходи щодо яких не дали позитивного впливу;

раніше засудженим і таким, що не стали на шлях виправлення;

які підтримують тісні зв'язки з представниками злочинних угруповань;

• котрі здійснюють протиправні підготовчі дії.

Завдяки своєчасному виявленню таких осіб оперативний співробітник має можливість своєчасно:

• з'ясувати характер злочинних намірів і ступінь суспільної небезпеки злочину, який готується;

• визначити обставини, якими мала намір скористатися особа з метою скоєння злочину;

• здійснити комплекс оперативно-розшукових та інших заходів для попередження злочинів.

Наявність оптимального обсягу інформації про конкретний злочинний задум дає змогу обрати правильну тактику впливу на особу з метою переконати її добровільно відмовитися від здійснення своїх злочинних намірів. Для цього зазвичай використовують ті самі методи і прийоми, що і в індивідуальній профілактиці, з урахуванням особливостей, зумовлених значно більшим ступенем суспільної небезпеки від таких осіб. За такої ситуації потрібно вживати усіх заходів запобігання реалізації злочинних намірів, їх переростанню в конкретні підготовчі дії. Аби запобігти переходу підготовчих дій до замаху на скоєння і закінчення злочину, можна здійснити комплекс заходів, в тому числі й оперативно-розшукових, спрямованих на:

• з'ясування фактів і обставин підготовчих дій, їх документальне закріплення;

• виявлення умов, які можуть бути використані в процесі скоєння злочину;

• запобігання підготовчим діям з притягненням особи до дисциплінарної або адміністративної відповідальності;

• притягнення до кримінальної відповідальності осіб за підготовчі дії, які становлять самостійний склад злочину, або за причетність до інших (раніше скоєних) злочинів;

• затримання під час замаху на скоєння злочину і притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Для з'ясування фактів і обставин підготовчих, глибоко законспірованих дій оперативні співробітники повинні застосовувати весь арсенал оперативно- розшукових сил, засобів, методів і заходів. Оскільки на стадії підготовки є можливість притягнути осіб до кримінальної відповідальності, потрібно докласти максимум зусиль для отримання фактичних даних, які підтверджують підготовчі дії і причетність до них конкретних осіб.

• виявлення осіб (очевидців) підготовчих дій;

• виявлення предметів і документів, які можуть бути доказами підготовчих дій або на основі яких можна сформувати такі докази;

• фіксація підготовчих дій, які проводять зловмисники. Важливе значення у профілактичній роботі має також усунення умов, які можуть бути використані в процесі скоєння злочину. Потрібно з'ясувати, якими конкретними умовами мають намір скористатися особи, і з урахуванням усіх обставин розробити і здійснити комплекс заходів щодо їх усунення. Якщо запобігти злочину на стадії його підготовки не вдалося або якщо інформація надійшла занадто пізно, вживають заходів припинення злочину на стадії замаху.

Отже, запобігання злочинам на стадії підготовки можливе і через притягнення осіб до кримінальної відповідальності за підготовчі дії, якщо вони містять склад самостійного злочину. Для цього потрібно з'ясувати сутність дій щодо замаху на той чи інший злочин, спрогнозувати схему їх подальшого розвитку та передбачити адекватні суспільній небезпеці найбільш дієві заходи, спрямовані на припинення замаху.

Основними критеріями, за якими оцінюють ефективність діяльності із запобігання злочинам, є кількість злочинів, які були викриті на стадії замаху.

На основі викладеного можна зробити такі висновки:

• діяльність щодо запобігання злочинам є самостійним напрямом оперативно-профілактичної роботи;

запобігання злочинам має схожі з індивідуальною профілактикою елементи, але відрізняється від неї за об'єктом впливу,суспільною небезпекою дій, методами роботи, критеріями оцінювання тощо.

Запитання для самоконтролю

1. Якими є поняття, сутність та завдання оперативно-розшукової профілактики ?

2. Як здійснюється нормативно-правове регулювання оперативно- розшукової профілактики?

3. Які ви знаєте напрями оперативно-розшукової профілактики? Охарактеризуйте їх.

Список літератури

1. Аванесов Г. А. Кримінолог -М.: Академия МВД СССР, 1984.

2. АлексеевА. Й., Герасимов С.И., Сухарев А. Я. Криминологическая

профилактика: теория, опыт, проблеми: монография. — М.: НОРМА,

2001. — 496 с.

3. Алексеев А.Й. Криминология: курс лекцій. 4-е изд.. испр. й дон. - М.: Щит-М, 2004. - 340 с.

4. Антоноє К. В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Проблеми оперативно- розшукової діяльності й забезпечення прокурорського нагляду за її законністю: 36. матеріалів між нар.. наук.-практ. конф. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208.

5. Антонов К. В. Проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві // Там само. — С. 194-208

6. БертовскийЛ. В., Образцое В. А. Выявление й расследование економических преступлений: учеб.-практ. изд. — М.: Зкзамен. 2003. -255 с.

7. Василинчук В. І. Деякі проблеми правового регулювання при перевірці заяв та повідомлень підрозділами ДСБЕЗ про підготовку до вчинення злочинів у сфері економіки // Наук. вісн. НАВСУ. - К, 2005. -№ 3. - С. 143-150.

8. Василинчук В. І. Запобігання та розкриття злочинів підрозділами ДСБЕЗ // Там само. - К„ 2004. - № 4. - С. 102-110.

9. Василинчук В. 1. Оперативно-розшукова профілактика злочинів підрозділами ДСБЕЗ у сфері господарської діяльності // Наук. вісн. НАВСУ. — К., 2004. - №5. - С. 66-72.

10. Василинчук В. І. Організація оперативної роботи підрозділів ДСБЕЗ шодо виявлення та розкриття злочинів у сфері економіки//Там само. -К., 2003.-№15. -С. 68-71.

11. Василинчук В. І. Поняття та сутність оперативно-розшукової профілактики злочинів у сфері економіки // Наук. вісн. Національної академії державної податкової служби України (економіка, право). - К., 2005. - №3 (ЗО). - С. 239-245.

12. Василинчук В. І., Глушков В. О. Правові й організаційно-тактичні основи попередження та викриття шахрайств з фінансовими ресурсами підрозділами ДСБЕЗ: монографія. - Луганськ, 2004. - 232 с.

13. Василинчук В. І. Система завдань та повноважень оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову профілактику злочинів у сфері економіки // Наук. вісн. НАВСУ. - К., 2006. -№ 1.-С. 177186.

14. Джужа О. М. Стислий словник кримінологічних термінів: навч посіб. - К.: НАВСУ 2000.-55 с.

15. Дриманов В. Использование результатов ОРД по делам зкономической направленности//Законность. - М., 2003.-№ 10.-С. 24-26.

16. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.-№ 48.-Ст. 651.

17. Про міліцію: Закон України: станом на 17.06.2005 р. — Офіц. вид. - К.: Парлам.вид-во, 2005.-34с.

18. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. //

Відомості Верховної Ради України. — 1992. - № 22. — Ст. 303.

19. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№35.-Ст. 358.

20. Кальман О. Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та практичні проблеми попередження: автореф. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. — К., 2004. -49 с.

21. Карцец Й. Й. Сыск. Записки начальника уголовного розыска. - М., 1994.

22. Кондратьєв Я. Ю., Василинчук В. І. Особливості попередження злочинів у сфері економіки оперативними підрозділами ДСБЕЗ МВС України // Наук. вісн. НАВСУ. - К., 2003. - № 4. - С. 105.

23. Кондратьєв Я. Ю., Василинчук В. І. Правові та організаційно-тактичні основи запобігання вчиненню злочинів у фінансово-кредитній та банківській сфері // Там само. - К., 2004. - № 2. - С. 3-12.

24. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року (з відповідними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

25. Кримінально-процесуальний кодекс України: станом на 01.12.2005 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2005. - 207 с.

26. Криминология: учебник / Под общ. ред. А. Й. Долговой. - М: ИНФРА-М- НОРМА,1997.-780с.

27. Криминология: учебник / Под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. - СПб.:Акад. МВД России, 1998. - 334 с.

28. Кримінологія: підручник / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2002.-416с.

29. Кудрявцев В. Н. Стратегия борьбы с преступностью. — М., 2003. - 352 с.

30. Курс кримінології. Заг. частина / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер,2001.-345с.

31. Курс кримінології. Особлива частина / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2001.-468с.

32. Популярна юридична енциклопедія. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

33.Організація діяльності підрозділів ДСБЕЗ МВС України: Практ. посіб. /

О. Ф.Долженков, Є. О. Желєзов, В. Ю. Журавльов та ін.; За ред. Л. П. Скалозуба, О. М.Бандурки - К.: ВПЦ МВС України, 2006. - 287 с.

34. Сервецький І. В. Науково-практичний коментар Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". — К.: Парлам. вид-во, 2000. - 208 с.

35. Словник спеціальних термінів правоохоронної діяльності / За ред. Я. Ю.Кондратьєва. - К.: НАВСУ, 2004. - 560 с.