ПОНЯТТЯ І ВИДИ ПОЗОВІВ
Складається чітка система позовів. Розглянемо найтиповіші з них: позови речові (actio in rem) і позови особисті (actio in personam).
Серед речових позовів найпоширеніші віндикаційні та негаторні позови
Для повної характеристики римської позовної системи необхідно розглянути ще й інший поділ позовів.
Позов строгого права (actio stricti juris). У цих позовах суддя вирішує справу на підставі букви закону або договору і не має права це порушити, навіть якщо допущена явна помилка.
Позов, що грунтується на добросовісності і справедливості (actio bone fidei). Розглядаючи позов, суддя мав право брати до уваги заперечення відповідача, основані на вимогах справедливості.
Позов за аналогією (actio utilis). За допомогою позову за аналогією претор поширив захист особи, яка зазнала шкоди, і на ті випадки, коли шкода завдана винним чином, хоч і без застосування сили.
Позов з фікцією (actio ficticio). З метою надання судового захисту новим відносинам претор пропонував судді у формулі допустити існування фактів, яких насправді не було, тобто припустити фікцію.