7.2. Звернення стягнення за рішеннями по аліментних обов\'язках
Аліментні зобов\'язання між членами сім\'ї та іншими родичами визначені в КпШС та СК України, але реальна процедура їх стягнення залежить від чіткої регламентації дій державного виконавця, а також інших державних органів.
В останньому випадку маються на увазі органи МВС, які зобов\'язані сприяти державній виконавчій службі у розшуку боржника, а також за ст. 24 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи. Вони наділені повноваженнями: приймати заяви разом з необхідними документами щодо виходу з громадянства України, перевіряти відсутність підстав, за наявності яких не допускається вихід особи з громадянства України. За ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в\'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов\'язання - до виконання зобов\'язань, або розв\'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов\'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
5) він ухиляється від виконання зобов\'язань, покладених на нього судовим рішенням,- до виконання зобов\'язань;
8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі тощо.
278
За цих підстав громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених законом.
Таким чином, існує доволі значна проблема передачі інформації від одних державних органів до інших, оскільки в разі повідомлення про кожне розпочате виконавче провадження або поданий позов інших державних органів, безліч такої інформації буде зайвою. Тому подібні проблеми можуть вирішуватись шляхом з\'єднання правоохоронних органів єдиною комп\'ютерною мережею.
В даному ж випадку пропонується за значними позовами та стягненнями повідомляти уповноважені органи, що вирішують питання про виїзд громадян за кордон.Питання виїзду громадян України, які мають аліментні зобов\'язання регламентується також Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів», п. 2 якої встановлено такі умови: із зобов\'язаних сплачувати аліменти осіб, які виїжджають за кордон для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від\'їзду, або ж з п\'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.
Таким чином, при виїзді громадян, які мають аліментні зобов\'язання, весь обсяг аліментів за рішенням суду має стягуватись державним виконавцем єдиним зверненням. Але це питання визначено в законі лише стосовно дітей, час досягнення якими повноліття не важко встановити. Але за статтями 33, 34,81-94 КпШС аліментні зобов\'язання можуть мати:
• один з розведеного подружжя, який потребує мате ріальної допомоги, якщо він став непрацездатним протя гом одного року після розірвання шлюбу,- з іншого з подружжя;
• непрацездатні батьки, які потребують допомоги,- з повнолітніх дітей;
• неповнолітні діти — з батьків; якщо ж вони не ма ють батьків або якщо батьки з поважних причин не в змозі їх утримувати, то з діда, баби, брата, сестри, а також
279
з вітчима і мачухи і осіб, які постійно виховували дитину і утримували її як члена своєї сім \'ї;
• непрацездатні повнолітні діти - з батьків;
• непрацездатні повнолітні члени сім\'ї, які потребу ють матеріальної допомоги, якщо вони не мають чолові ка або жінки, батьків або повнолітніх дітей,- з онуків, пасинків і падчерок, а також на осіб, яких вони вихову вали і подавали їм систематичну матеріальну допомогу протягом не менш як п\'яти років.
Отже, в більшості інших випадків встановити розмір аліментних зобов\'язань осіб, які виїжджають з України, реально дуже важко, а тому це питання залишається дискусійним.
Загальний порядок стягнення аліментів визначається за законом судом, який у своєму рішенні має конкретизувати розмір аліментів, що мають стягуватись з боржника, а тому на державного виконавця покладається обов\'язок: здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням та надходженням відрахованих сум аліментів стягувачам. При цьому, поняття «систематичний контроль» в Законі «Про виконавче провадження» не розкривається, але, безумовно, термін «системність» передбачає певні строки, які нч пов\'язані із заявами осіб про відсутність надходжень. Максимальний строк контролю, вважаємо, має бути пов\'язаний з отриманням і обробкою податковою адміністрацією відомостей про сплату громадянами податків, тобто він має здійснюватись не рідше одного разу на рік. Конкретні строки повинні узгоджуватись не на рівні податкового інспектора та державного виконавця, а мають бути встановлені в нормативних актах.
Положення стосовно визначення розміру заборгованості по аліментах містяться як у законі, так і в КпШС, які взаємодоповнюють один одного. Так, у Законі «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи: з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. В разі виникнення спору питання стосовно погашення заборгованості або її розміру вирішуються судом.
280
За ст. 93 КпШС стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не більш як за трирічний строк, що передував пред\'явленню виконавчого листа до стягнення. У тих випадках, коли за виконавчим листом, пред\'явленим до стягнення, відрахування аліментів не провадилось у зв\'язку з розшуком відповідача або якщо відповідач працював за контрактом в іноземній державі, стягнення аліментів повинно провадитися за весь минулий період.
Спірним є питання про стягнення заборгованості за час, протягом якого боржник не працював. Так, за законом встановлено: якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Водночас за КпШС, якщо відповідач у цей період не працював або якщо не будуть пред\'явлені документи, які підтверджували б його заробіток (доход), заборгованість визначається, виходячи із заробітку (доходу), одержуваного на час стягнення заборгованості, а для осіб, які працювали за контрактом в іноземній державі,- виходячи з розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час проведення розрахунків.
Стягнення заборгованості повинно провадитися незалежно від досягнення повноліття особою, на утримання якої були присуджені аліменти.
Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах 1 повідомити про нього стягувача і боржника.