<<
>>

7.2. Звернення стягнення за рішеннями по аліментних обов\'язках

Аліментні зобов\'язання між членами сім\'ї та іншими родичами визначені в КпШС та СК України, але реальна процедура їх стягнення залежить від чіткої регламентації дій державного виконавця, а також інших державних ор­ганів.

В останньому випадку маються на увазі органи МВС, які зобов\'язані сприяти державній виконавчій служ­бі у розшуку боржника, а також за ст. 24 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року спеціально уповноважений центральний орган виконав­чої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи. Вони наділені повноваженнями: приймати заяви разом з необхідними документами щодо виходу з грома­дянства України, перевіряти відсутність підстав, за наяв­ності яких не допускається вихід особи з громадянства України. За ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в\'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 ро­ку громадянинові України може бути тимчасово відмов­лено у видачі паспорта у випадках, якщо:

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов\'язання - до виконання зобов\'язань, або розв\'язання спору за погодженням сторін у передбаче­них законом випадках, або забезпечення зобов\'язань за­ставою, якщо інше не передбачено міжнародним догово­ром України;

5) він ухиляється від виконання зобов\'язань, покладе­них на нього судовим рішенням,- до виконання зо­бов\'язань;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі тощо.

278

За цих підстав громадянинові України, який має пас­порт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках передбачених законом.

Таким чином, існує доволі значна проблема переда­чі інформації від одних державних органів до інших, оскільки в разі повідомлення про кожне розпочате вико­навче провадження або поданий позов інших державних органів, безліч такої інформації буде зайвою. Тому подіб­ні проблеми можуть вирішуватись шляхом з\'єднання правоохоронних органів єдиною комп\'ютерною мере­жею.

В даному ж випадку пропонується за значними по­зовами та стягненнями повідомляти уповноважені орга­ни, що вирішують питання про виїзд громадян за кордон.

Питання виїзду громадян України, які мають алімент­ні зобов\'язання регламентується також Постановою Ка­бінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів», п. 2 якої встановлено такі умови: із зобов\'язаних сплачувати аліменти осіб, які виїжджають за кордон для постійного проживання у держави, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з його заробітної плати за останній місяць ро­боти на момент від\'їзду, або ж з п\'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Таким чином, при виїзді громадян, які мають алімент­ні зобов\'язання, весь обсяг аліментів за рішенням суду має стягуватись державним виконавцем єдиним звер­ненням. Але це питання визначено в законі лише стосов­но дітей, час досягнення якими повноліття не важко встановити. Але за статтями 33, 34,81-94 КпШС алімент­ні зобов\'язання можуть мати:

• один з розведеного подружжя, який потребує мате­ ріальної допомоги, якщо він став непрацездатним протя­ гом одного року після розірвання шлюбу,- з іншого з подружжя;

• непрацездатні батьки, які потребують допомоги,- з повнолітніх дітей;

• неповнолітні діти — з батьків; якщо ж вони не ма­ ють батьків або якщо батьки з поважних причин не в змозі їх утримувати, то з діда, баби, брата, сестри, а також

279

з вітчима і мачухи і осіб, які постійно виховували дитину і утримували її як члена своєї сім \'ї;

• непрацездатні повнолітні діти - з батьків;

• непрацездатні повнолітні члени сім\'ї, які потребу­ ють матеріальної допомоги, якщо вони не мають чолові­ ка або жінки, батьків або повнолітніх дітей,- з онуків, пасинків і падчерок, а також на осіб, яких вони вихову­ вали і подавали їм систематичну матеріальну допомогу протягом не менш як п\'яти років.

Отже, в більшості інших випадків встановити розмір аліментних зобов\'язань осіб, які виїжджають з України, реально дуже важко, а тому це питання залишається дис­кусійним.

Загальний порядок стягнення аліментів визначається за законом судом, який у своєму рішенні має конкрети­зувати розмір аліментів, що мають стягуватись з борж­ника, а тому на державного виконавця покладається обо­в\'язок: здійснювати систематичний контроль за правиль­ним і своєчасним відрахуванням та надходженням відра­хованих сум аліментів стягувачам. При цьому, поняття «систематичний контроль» в Законі «Про виконавче провадження» не розкривається, але, безумовно, термін «системність» передбачає певні строки, які нч пов\'язані із заявами осіб про відсутність надходжень. Максималь­ний строк контролю, вважаємо, має бути пов\'язаний з отриманням і обробкою податковою адміністрацією ві­домостей про сплату громадянами податків, тобто він має здійснюватись не рідше одного разу на рік. Конкрет­ні строки повинні узгоджуватись не на рівні податково­го інспектора та державного виконавця, а мають бути встановлені в нормативних актах.

Положення стосовно визначення розміру заборгова­ності по аліментах містяться як у законі, так і в КпШС, які взаємодоповнюють один одного. Так, у Законі «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір забор­гованості по аліментах визначається державним виконав­цем за місцем виконання рішення виходячи: з фактично­го заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося або одержува­ного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. В разі ви­никнення спору питання стосовно погашення заборгова­ності або її розміру вирішуються судом.

280

За ст. 93 КпШС стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час може бути проведено не більш як за трирічний строк, що передував пред\'явленню вико­навчого листа до стягнення. У тих випадках, коли за ви­конавчим листом, пред\'явленим до стягнення, відраху­вання аліментів не провадилось у зв\'язку з розшуком відповідача або якщо відповідач працював за контрактом в іноземній державі, стягнення аліментів повинно прова­дитися за весь минулий період.

Спірним є питання про стягнення заборгованості за час, протягом якого боржник не працював. Так, за зако­ном встановлено: якщо боржник в цей період не працю­вав, заборгованість визначається, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Водночас за КпШС, якщо відповідач у цей період не працював або якщо не будуть пред\'явлені документи, які підтверджу­вали б його заробіток (доход), заборгованість визнача­ється, виходячи із заробітку (доходу), одержуваного на час стягнення заборгованості, а для осіб, які працювали за контрактом в іноземній державі,- виходячи з розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час проведення розрахунків.

Стягнення заборгованості повинно провадитися неза­лежно від досягнення повноліття особою, на утримання якої були присуджені аліменти.

Державний виконавець у разі надходження виконав­чого документа повинен підрахувати розмір заборгова­ності по аліментах 1 повідомити про нього стягувача і боржника.

<< | >>
Источник: Фурса С.Я., Щербак С.В.. Виконавче провадження в Україні. Навчальний посібник.- К.,2002.- 480 с.. 2002

Еще по теме 7.2. Звернення стягнення за рішеннями по аліментних обов'язках:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -