Загально-європейські інструменти впровадження інформаційних технологій в судову діяльність

У Європейському Союзі діє вже чимало різних нормативно-правових актів, спрямованих на досягнення основної мети - створення загального простору свободи, безпеки та правосуддя. Одним із інструментів досяг­нення такої мети є впровадження інформаційних технологій в діяльність судів.

Стокгольмська програма «Відкрита та безпечна Європа, яка слугує своїм громадянам і захищає їх» (2010/С 115/01) зазначає, що електронне правосуд­дя представляє відмінну можливість для забезпечення більш легкого досту­пу до правосуддя.

Згідно «Європейській стратегії електронного правосуддя», використо­вуючи інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) в адміністративних процедурах судових систем, електронне правосуддя забезпечує явну пе­ревагу з точки зору підвищення ефективності цих систем, співпраці пра­воохоронних органів і, що найбільш важливо, доступу громадян до пра­восуддя. Стратегія електронного правосуддя полягає також у поліпшенні співпраці між судовими органами на національному та європейському рівнях. У цій стратегії йшлося, зокрема, про необхідність створити портал електронного правосуддя, який буде виконувати як мінімум три функції: надання доступу до інформації про судові системи і процедури, а також про компетентні органи і способи отримання юридичної допомоги; на­правлення користувачів на інтернет-сайти європейських правових інститутів, мереж і реєстрів; надання прямого доступу до обраних ⅛KL⅞⅛-⅛ процедур; у довгостроковій перспективі судові процедури можуть 5,fj7⅛⅛∣⅛∙J бути повністю електронними ¹.

На сьогодні Портал Європейського електронного правосуддя (The European e-Justice Portal) ^{[19] [20] містить опції пошуку:}

• законодавчих актів Європейського Союзу,

• судових рішень;

• судів Європейського Союзу та судів держав-членів ЄС;

• реєстрів Європейського Союзу та реєстрів держав-членів ЄС: компа­ній, нерухомості, банкрутств;

• адвокатів, нотаріусів, перекладачів і медіаторів держав-членів ЄС;

• керівництв з правової допомоги; з медіації; зі спадкування; зі складання та реєстрації заповітів; з відеоконференцзв’язку і співпраці в області судочинства у цивільних або комерційних справах;

• діючих офіційних форм судових і позасудових документів.

Крім Порталу Європейського електронного правосуддя, в ЄС розроблені або тестуються наступні:

1) Ідентифікатор європейського законодавства (European Legislation Identifier - ELI) включає в себе пошук нормативних актів ЄС і держав-чле- нів ЄС за такими чотирма напрямками: а) офіційний журнал Європейського Союзу (є офіційним збірником законодавства ЄС); б) законодавство Європей­ського Союзу та пов’язані з ним документи; в) національне законодавство; г) законодавчі процедури.

2) Ідентифікатор європейського прецедентного права, який дозволяє знайти:

• прецедентне право Європейського Союзу (case law of the European Union), яке створюється Європейським судом справедливості (European Court of Justice) та спеціалізованими судами ЄС (Єдиний па­тентний суд (the Unified Patent Court), і Суд справедливості країн Бені­люксу (the Benelux Court of Justice).

• судову практику держав-членів ЄС (case law of its Member States);

• міжнародну судову практику (international case law) (містить по­силання на сайти міжнародних судів: European Court on Human Rights, International Court of Justice, International Criminal Court та ін.).

Ці інструменти (портал і ідентифікатори), хоч і є елементами електро­нного правосуддя, але здебільшого спрямовані на інформування фізичних і юридичних осіб про національне та європейське законодавство й судову практику.

Далі більш докладно зупинимося на Europeane-JusticePortal, розбудові якого приділяється велика увага в ЄС.

Європейський портал електронного правосуддя/-- European e-Justice Portal ^[21] надає громадянам практичну інформацію про судову систему, су­міжні галузі та процедури. Всю інформацію на порталі перекладено на 23 офіційні мови Європейського Союзу.

Європейський портал е-правосуддя задуманий як майбутній електро­нний універсал у сфері правосуддя. Першим кроком він прагне полегшити життя людей, надаючи інформацію про системи правосуддя та покращення доступу до правосуддя по всьому ЄС.

Рис.

European e-Justice Portal містить чотири групи правої інформації:

• для громадян: знайти адвоката; знайти нотаріуса; правила звернення до суду; права жертв злочинів у кримінальному судочинстві; сімейні питання; судове мито; права обвинуваченого в кримінальному судо­чинстві;

• для бізнесу: база неспроможних суб'єктів; реєстр підприємств; бланки платіжного доручення ЄС (Європейського наказного прова­дження); земельний кадастр; звернення до суду; грошові позови; адвокатура;

• практикуючим адвокатам: законодавство; судова практика; мережі адвокатури і судів; система Європейської співпраці в правовій сфері у цивільних та економічних справах; судові системи; реєстри; підго­товка суддів в ЄС;

• для судової системи: законодавство; інструменти для судів і практи­куючих адвокатів; система Європейської співпраці в правовій сфері у цивільних та економічних справах; підготовка суддів у ЄС; відеокон- ференція; форма для зняття показань свідків.

Європейський портал електронного правосуддя зміцнює прозорість сис­тем правосуддя держав-членів, надаючи громадянам практичну інформацію рідною мовою про судову систему та процедури. Портал спрямований на те, щоб підвищити наочність, поліпшити доступ до правосуддя для громадян Європейського Союзу.

Рис. 8. Функціонал сайту European e-Justice Portal

Європейський портал е-юстиції постійно працює над підвищенням відвідування порталу. «Допоможіть поширити інформацію про європей­ський портал судочинства», - саме такі слова розміщено на головній сторін­ці порталу.

На Порталі міститься детальна інформація і щодо окремих спрощених проваджень.

На Порталі можна отримати інформацію та конкретний інстру­ментарій для доступу до спрощених судових процедур в ЄС:

1. European payment order.

European payment order (дослівно - Європейське розпорядження/заявка на оплату) - є спрощеною процедурою для міжнародних грошових позовів за стандартними формами, які не заперечуються відповідачем. Вже з цього визначення очевидні наступні її ознаки:

• процедура використовується тільки для грошових позовів;

• заявлені вимоги не заперечуються відповідачем;

• процедура відбувається за стандартними формами.

Видача Європейського судового наказу застосовується до справ тран­скордонного характеру або таких, що ускладнені транскордонним еле­ментом.

Транскордонною є та справа, в якій серед учасників є доміцильована осо­ба або яка постійно проживає в іншій державі-члені, ніж та, в якій знаходить­ся суд, що її розглядає.

Для забезпечення цієї процедури було розроблено національні інформа­ційні та онлайнові форми.

European payment order дозволяє кредиторам задовольнити свої безпереч­ні цивільні та комерційні претензії відповідно до єдиної процедури, яка діє на основі стандартних форм.

Положення застосовується між усіма державами-членами Європейсько­го Союзу, за винятком Данії.

Процедура не вимагає присутності в суді.

Положення передбачає сім стандартних форм.

Європейський портал електронного правосуддя надає інформацію про застосування Положень і зручний користувачу інструмент для заповнення форм.

Заява (application) має містити всю необхідну інформацію про сторони спору і про дебіторську заборгованість (суму боргу, на підставі чого утво­рився борг, наприклад, договір) і надати відповідні докази. Формуляр можна відправити в суд як у паперовому, так і в електронному вигляді з викорис­танням електронно-цифрового підпису.

Термін розгляду судом питання про видачу європейського платіжного наказу - до 30 днів.

Після вручення наказу боржнику, у нього є 30 днів для добровільного виконання або подання заперечень на нього.

Правове регулювання наказного провадження в ЄС ґрунтується на по­нятті неоспорюваності вимог, а не на відсутності спору про право.

В останньому випадку справу буде розглянуто за правилами звичайного цивільного судочинства, якщо заявник не заперечував проти цього при по­данні заяви про видачу європейського платіжного наказу.

Види вручення наказу боржникові - з повідомленням і без нього, а також вручення представнику.

Якщо відповідач не має заяви про заперечення, Європейське платіжне доручення стає автоматично примусовим. Копія Європейського пла­тіжного доручення, а за необхідності й переклад, має бути відправ­лена до органів виконавчої влади держави-члена, де вона підлягає виконанню.

Виконання здійснюється відповідно до національних правил і про­цедур держави-члена.

Порядок виконання судового рішення детально описано на Пор­талі ¹ із зазначенням особливостей у державах-членах ЄС, надана до­ступна інформація про те, куди має звертатися заявник/кредитор.

Також пропонується ознайомитися з «Практичним керівництвом щодо застосування Положення про European payment order» ^{1 [22] [23].}

Рис. 9. Керівництво щодо застосування Положення про European payment order

Як відзначають практики, завдяки European payment order стало можли­вим отримання заборгованості з боржника-резидента будь-якої країни ЄС через електронну судову систему, не покидаючи свого офісу. Форма заяви уніфікована. Для визнання підстави щодо подання позову досить зазначи­ти обґрунтування юрисдикції, безспірність боргу, а також документи, що підтверджують його наявність (договір, накладну, європейську форму від­правлення товару тощо). Отже, існує можливість витративши в середньому 78 хвилин і 700 євро оформити заявки безпосередньо на 10 боржників-юри- дичних осіб, які є резидентами Італії, з офісу в Берліні, на повернення боргу загальною сумою на 90 000 євро.

Правила оскарження European payment order стали предметом розгляду Європейського суду справедливості.

Так, у справі «Iwona Szyrocka v SiGer Technologie GmbH» (Case C-215/11) суд аналізував співвідношення європейського та національного законодав­ства в питаннях, пов’язаних з видачею європейського платіжного наказу, а також особливості розрахунку відсотків за прострочення та їх відображен­ня у відповідних формулярах. У наступних справах суд ЄС розглянув різні аспекти оскарження європейських платіжних наказів, визнаних дійсними: юрисдикцію національних судів, підстави і межі такого оскарження. На особливу увагу заслуговує тлумачення судом ЄС положень ст. 20 (підста­ви оскарження) Регламенту № 1896/2006 у справах «Novontech-Zala kft. v Logicdata Electronic & Software Entwicklungs GmbH» (Case C-324/12), «Eco cosmetics GmbH & Co. KG v Virginie Laetitia Barbara Dupuy» (Case C-119/13), «Raiffeisenbank St. Georgen reg. Gen. mbH v Tetyana Bonchyk» (Case C-120/13), «Flight Refund Ltd v Deutsche Lufthansa AG» (Case C-94/14), «Thomas Cook Belgium NV v Thurner Hotel GmbH» (Case C-245/14). Простежується чітка тен­денція обмеженого тлумачення виняткових обставин для оскарження, і якщо боржник міг відреагувати шляхом подання заперечень у рамках процедури європейського наказного провадження, він не повинен посилатися на ст. 20 Регламенту для перегляду чинного європейського платіжного наказу. Тим самим підтверджується мета запровадження наказного провадження - спро­стити, прискорити і здешевити судовий процес у транскордонних справах, які стосуються безспірних грошових вимог ^{[24] [25].}

Власне, на тему European payment order існує багато спеціальної літерату­ри, тому вважаємо, що далі зупинятися на цьому питані немає сенсу ^[26].

2. «European Small Claims Procedure» - Європейська процедура щодо вирішення дрібних спорів.

Європейська процедура щодо вирішення дрібних спорів - це спеці­альна гармонізована судова процедура, доступна для транскордонних цивільних і комерційних позовів на суму до 5 000 євро в ЄС (за винятком Данії). _

У Регламенті Європейського Парламенту та Ради від 11.07.2007 р. № 861/2007 про запровадження Європейської процедури щодо ви- [⅛Kg∣⅛u⅛; рішення дрібних спорів ¹ зазначено, що ці Правила запроваджують ⅛⅛⅛5⅛⅛⅛ Європейську процедуру вирішення дрібних спорів, спрямовану на ИїЗйЙТрч спрощення та пришвидшення розгляду дрібних спорів транскордон­ного характеру, а також на скорочення витрат. Європейська процедура щодо вирішення дрібних спорів доступна для застосування як альтерна­тива процедурам, встановленим законодавством держав-членів. Цим Рег­ламентом також усуваються проміжні процедури, необхідні для визнання та приведення до виконання судового рішення, ухваленого судом однієї з держав-членів в іншій.

Незважаючи на те, що Регламент є доступними вже більше 10 років, ба­гато потенційних користувачів все ще недостатньо обізнані. Крім того, про­цедуру було переглянуто у 2017 році з метою розширення сфери її застосу­вання та подальшого підвищення її ефективності. Тому на цей час розпочато інформаційну кампанію щодо нової Європейської процедури малих позовів, спрямованої на потенційних користувачів, переважно споживачів, малих і середніх підприємств, а також на юристів. Інформаційна кампанія прово­дитиметься в Інтернеті, в тому числі через соціальні мережі. Всі організації зацікавлених сторін, наприклад асоціації споживачів і бізнесу, запрошуються взяти участь у кампанії з метою підвищення обізнаності, знань і досвіду сво­їх членів. Все, що їм потрібно зробити, - це як використовувати матеріали,

доступні на Європейському порталі електронного правосуддя. Мате­ріали, доступні на всіх офіційних мовах (крім датської та гельської), включають листівки, візуальні банери та кнопки замовлення у фор­матах, придатних для розміщення їх на вебсайтах та використання їх на найпопулярніших платформах соціальних медіа. Усі ці матеріали адаптовані до потреб трьох основних груп зацікавлених сторін: спожи­вачів, бізнесу та юристів ^{1 1 2}.

Регламент передбачає чотири стандартні форми.

Портал європейського правосуддя надає інформацію щодо застосування Регламенту та форм, які можуть бути заповнені в електронному вигляді й надруковані.

Також пропонується ознайомитися із «Практичним керівництвом щодо застосування відповідної процедури» 1.

Ці Правила застосовуються в цивільних і комерційних справах транскор­донного характеру, незалежно від суду або уповноваженого органу, в яких розмір позовних вимог не перевищує 2000 євро (з 2015 року - 5000 євро) на той час, коли стандартну форму заяви прийнято до суду або уповноваженого органу, який компетентний її розглядати, виключаючи всі відсотки, витрати і виплати. Вони не поширюються, зокрема, на справи про доходи, митні або адміністративні справи або щодо відповідальності держави за дії чи безді­яльність органів державної влади, на справи про статус або правоздатність фізичних осіб, право власності, на справи, що випливають зі шлюбних від­носин, зобов’язань з утримання, заповітів і правонаступництва, банкрутства, соціального забезпечення та ін.

Рис. 10. Посібник для користувачів Європейської процедури щодо дрібних позовів

Позивач має розпочати процедуру вирішення дрібних спорів, запов­нивши стандартну претензійну форму «А» (як зазначено у Додатку І), по­дати її до суду або трибуналу, що має відповідну юрисдикцію, безпосе­редньо, поштою або будь-яким іншим способом зв’язку, таким як факс або електронна пошта, прийнятною для держави-члена, де розпочато проце­дуру. Форма вимоги включає опис доказів, що підтверджують вимогу, і, де це доречно, супроводжуються будь-якими відповідними підтверджую­чими документами.

На відміну від European payment order, ця процедура передбачає її засто­сування не тільки до грошових, а й негрошових вимог.

Згідно ст. 5 Регламенту № 861/2007, Європейська процедура вирішення дрібних спорів має бути письмовою. Суд або уповноважений орган повинен провести судове засідання, якщо вважатиме це за необхідне або за клопо­танням сторін. Суд може відмовити в задоволенні такого клопотання, якщо вважатиме, що з урахуванням обставин справи судове засідання не є необ­хідним для справедливого розгляду справи.

Після отримання правильно заповненої форми заяви суд або уповнова­жений орган повинен заповнити частину І стандартної відповіді форми «С», викладеної в Додатку III. Копію форми заяви, де це необхідно, копії доданих документів разом з відповіддю у встановленій формі слід надіслати відпові­дачу. Ці документи мають бути відправленими впродовж 14 днів після отри­мання правильно заповненої форми заяви.

Відповідач повинен надати свою відповідь упродовж 30 днів, заповнив­ши частину II стандартної відповіді форми «С», додавши у разі необхідності підтверджувальні документи та повернувши її суду або уповноваженому ор­гану, або в будь-який інший спосіб, не використовуючи запропоновану для відповіді форму.

Упродовж 14 днів з моменту отримання відповіді від відповідача суд має направити її копію з підтверджувальними документами заявнику.

Заявник має 30 днів з моменту їх одержання для відповіді на будь-який зустрічний позов.

Протягом 30 днів з моменту отримання відповіді відповідача (якщо така є) суд повинен або почати судовий розгляд за малою претензією, або вимага­ти подальших відомостей у письмовій формі від будь-якої зі сторін, або ви­кликати сторони на усне слухання. Якщо відбувається усне слухання, адво­кат не має бути присутнім, і якщо суд має відповідне обладнання, слухання слід проводити шляхом відеоконференції або телеконференції.

Рішення має бути виконано в усіх інших державах-членах Європейсько­го Союзу без будь-яких інших формальностей. Єдиною причиною, через яку може бути відмовлено у виконанні в іншій державі-члені, є те, що це є несу­місним з іншим рішенням у іншій державі-члені між тими самими сторона­ми. Виконання здійснюється відповідно до національних правил і процедур держави-члена, в якій здійснюється судове рішення.

Europeane-JusticePortal містить докладну інформацію щодо цієї судової процедури у кожній державі-члені ЄС.

Так, для прикладу візьмемо витяги окремих норм, які стосуються Ав­стрії.

В Австрії компетенцію розглядати дрібні спори за встановленою проце­дурою повинні окружні суди (Bezirksgerichte ), які мають юрисдикцію розгля­дати справи в першій інстанції відповідно до Регламенту (Є^ № 861/2007.

Претензії згідно з Регламентом (ЄС) № 861/2007 зі змінами, внесеними згідно з Регламентом (ЄС) № 2421/2015, що встановлюють Європейську про­цедуру щодо розгляду дрібних спорів, можуть бути подані в паперовому або електронному вигляді за допомогою електронної системи юридичної корес­понденції (ElektronischerRechtsverkehr - «ERV»).

ERV є доступним всім фізичним і юридичним особам, хоча потребує спеціального програмного забезпечення та залучення посередницького агент­ства. Оновлений список агентств-посередників можна знайти на сторінці http://www.edikte.justiz.gv.at/edikte/km/kmhlpQ5.nsf/all/erv.

Матеріали та додатки можуть також бути розміщені в електронній формі за допомогою Bdrgerkartenfunktio (підпис чип-карткою громадянина або мо­більного телефону - див. http://www.buergerkarte.at/) з онлайновими формами на сайті Австрійської юстиції: www.eingaben.justiz.gv.at. Для використання Mobile ID потрібен мобільний телефон, готовий для прийому. Мобільний те­лефон або активована електронна картка громадянина є віртуальним іден­тифікатором особи. Вони є безкоштовними та безпечними (лише правильна комбінація знань двох факторів (PIN-код або пароль) та володіння (електро­нна картка або мобільний телефон) дозволяє успішно їх використовувати.

Електронна картка громадянина є юридично дійсним електронним підписом в Інтернеті, еквівалентним рукописному підписові. Citizen Card дозволяє зручно входити в численні інтернет-служби державних органів (FinanzOnline, запити на отримання страхових даних тощо). Особа отримує (офіційну) пошту.

Документи не можна надсилати факсом або електронною поштою.

Якщо подання документів через ERV не є можливим, електронне об­слуговування документів також може здійснюватися через адміністративний відділ для обслуговування документів відповідно до частини 3 Закону про служби документів (Zustellgesetz, розділи 28 і наступні).

До осіб, які можуть використовувати тільки ERV (але не інші систе­ми електронного обслуговування), належать: адвокати (Rechtsanwalte ), інші особи, уповноважені представляти обвинувачених у кримінальному процесі (Verteidiger в Strafsachen ), нотаріуси (Notare), кредитно-фінансо­ві установи (розділи 1 (1) та (2) Закону про банківську діяльність - BWG), установи соціального страхування, пенсійні установи, фінансовий прокурор (Finanzprokuratur, який представляє державу у певних типах справ) та асоці­ації адвокатів ( Rechtsanwaltskammern).

Австрійський закон про судові збори не містить окремих положень сто­совно судових зборів за Європейську процедуру дрібних позовів. Для позову та наступної процедури в першій інстанції застосовується тарифний пункт 1 (ТЗ 1) Закону про суми заробітної плати (GGG); для апеляції та наступної процедури в другій інстанції застосовується тарифний пункт 2 (ТП 2) цього ж Закону.

Щодо апеляційної процедури у справі, поданої відповідно до Регламенту (ЄС) № 861/2007, рішення суду, прийняте в першій інстанції окружним су- дом, може бути оскаржене (Berufung). Апеляція має подаватись у письмовій формі в окружний суд, який виніс рішення в першій інстанції протягом чо­тирьох тижнів після закінчення судового рішення. Вона має бути підписана адвокатом (Rechtsanwalt).

Мова, прийнята відповідно до ст. 21а (1), є німецькою. Окрім офіційної мови (німецької) австрійські громадяни та громадяни країн, що є учасниця­ми Угоди про Європейський економічний простір, можуть використовувати угорську, словенську, хорватську мову в окремих окружних судах.

На Порталі можна знайти багато іншої важливої інформації. Це осо­бливо актуально, оскільки правові та судові системи країн ЄС досить різ­номанітні. Звичайній людині (і навіть юристу) досить складно орієнтува­тися в таких великих масивах інформації, правил, процедур по кожній країні. На Порталі в доступній формі систематизовано всю потрібну ін­формацію. Наприклад, на сторінці щодо підсудності справ за цивільними та комерційними справами можна знайти інформацію щодо підсудності справи, якщо сталася дорожньо-транспортна пригода між двома особами, котрі проживають в Німеччині та Франції. Загальне правило полягає в тому, що особа має бути притягнута до відповідальності в державі, де він/ вона проживає.

Крім того, інші юрисдикційні правила можуть використовуватися в яко­сті альтернативи у конкретних випадках, наприклад, особу, яка не виконує контракт, може бути притягнуто до відповідальності в місці виконання від­повідного зобов’язання (наприклад, у місці, куди мають бути поставлені отримані товари). Існують спеціальні правила для захисту таких груп, як споживачі, працівники та застраховані особи. У сімейному законодавстві іс­нують правила ЄС, котрі визначають, де має бути розглянуто спір стосовно розлучення, батьківської відповідальності або утримання.

Користувач просто обирає прапор відповідної країни, щоб отримати де­тальну національну інформацію. Після отримання інформації щодо країни, за законодавством якої має бути розглянуто спір, користувач може скориста­тись судовим атласом у цивільних справах, який містить назви і адреси всіх судів у державах-членах, компетентних у цивільних і комерційних справах (суди першої інстанції, апеляційний суд і т. д.), а також географічних районів, в яких вони мають юрисдикцію.

Наразі European e-Justice Portal оновлюється, можна ознайомити­ся із beta-версією Європейського порталу електронного правосуддя. Нова версія Порталу регулярно оновлюється та вдосконалюється. На даний момент як поточна, так і нова версія Порталу працюватимуть паралельно ^[27].

Як видно із наведеного, функціонал платформи значно розширено.

Рис. 11. Наприклад, функціонал сайту The European e-Justice Portal ¹

Рис. 12. Головна сторінка beta-версії European e-Justice Portal

¹ The European e-Justice Portal [Сайт]. URL: https://e-justice.europa.eu/content_jurisdiction-85- en.do?clang=en

Європейський портал електронного правосуддя в перспективі має стати електронною системою «єдиного вікна» у сфері правосуддя 1.

Особисто ми захоплюємося вичерпністю та доступністю інформації на Порталі та радимо практикуючим українським юристам обов’язково ознайо­митися з її змістом.

Окремою інформаційною судовою платформою в Європейському Союзі є EJN (EUROPEAN JUDICIAL NETWORK - Європейська судова мережа)

EJN - мережа контактних пунктів у рамках ЄС, забезпечує правове спів­робітництво в Європейському Союзі.

Пріоритетом EJN є поширення інформації серед громадян, суддів і юрис­тів, перш за все через його вебсайт. Секретаріат EJN функціонує як незалеж­ний автономний підрозділ у складі персоналу Євроюсту, що базується в Га­азі 2.

Європейська судова мережа була створена в 1998 році на підставі Спіль­ного рішення 98/428 JHA, з метою організації децентралізованої, гнучкої та об’єднаної боротьби з тяжкими злочинами. В 2008 році EJN було закріплено рішенням Ради ЄС 976 / JHA. На даний момент мережа налічує понад 400 контактних осіб із Європейського Союзу, а також із держав-кандидатів та інших країн.

EJN забезпечує ефективне правове співробітництво, зокрема в боротьбі з тяжкими злочинами, за допомогою активної посередницької роботи з метою: сприяння правовій співпраці; надання правової та практичної інформації уповноваженим місцевим органам управління, в тому числі через наш веб­сайт; створення правової культури Європейського Союзу; співробітництва з іншими судовими мережами, країнами і партнерами; забезпечення безпечно­го телекомунікаційного зв’язку тощо ³.

Для дослідників на сайті EJN буде цікавою сторінка про електро­нні докази, на якій зібрано посилання на низку нормативно-правових актів різних країн і міжнаціонального законодавства, в тому числі й щодо електронних доказів у цивільних справах ⁴.

З роботою EJN (у кримінальних справах) також можна ознайоми­тися на бета-версії сайту European e-Justice Portal⁵.

EJN in civil and commercial matters (Європейська судова мере­жа в цивільних і комерційних справах) - це недержавна мережа, ¹ The European Judicial Network in criminal matters (EJN) [Сайт]. URL: https://www.ejn-crimjust. europa.eu/ejn/PartnersDetail/EN/3

² EJN Secretariat. The European Judicial Network in criminal matters (EJN) [Сайт]. URL: https:// www.ejn-crimjust.europa.eu/ejn/EJN_DynamicPage/EN/28

³ Европейская судебная сеть. The European Judicial Network in criminal matters (EJN) [

⁴ е-Evidence // The European Judicial Network in criminal matters (EJN): [

⁵ The European e-Justice Portal [Сайт: бета версія]. URL: https://beta.e-justice.europa.eu/524/ EN/european_judicial_network_in_criminal_matters яка об’єднує національні судові органи, була заснована Council Decision of 28 May 2001 establishing a European Judicial Network in civil and commercial matters (2001/470/EC) ¹. Всі держави-члени, крім Данії, беруть участь в EJN (у цивільних і комерційних питаннях). Вона спрямована на спрощення та зміц­нення судової співпраці між державами-членами. Працюючи з 2002 року, вона покращує практичне застосування і реалізацію інструментів цивільного правосуддя ЄС.

Основними завданнями мережі є прямі контакти і ведення справ між контактними пунктами національних мереж, полегшення транскордонного доступу до правосуддя за допомогою інформації, наданої громадськості та практикуючим фахівцям у вигляді інформаційних бюлетенів та інших пу­блікацій, доступних на Європейському порталі електронного правосуддя на всіх мовах Союзу, а також здійснення оцінки й обміну досвідом щодо застосування конкретних правових інструментів Союзу в цивільних і комерційних справах.

Із інформаційними листами та іншою корисною інформацією, роз­робленою EJN (in civil and commercial matters) можна ознайомитися на сайті European e-Justice Portal ^{1 [28] [29].}

Європейська судова мережа з боротьби із кіберзлочинами (The European Judicial Cybercrime Network - EJCN) - це мережа прокурорів і слід­чих суддів, що спеціалізуються на кіберзлочинності, злочинах із кіберзло- чинністю та кримінальних розслідуваннях у кіберпросторі.

EJCN була заснована 9 червня 2016 р. ^[30] з метою сприяння обміну до­свідом і кращою практикою, посилення співпраці між компетентними органами судової влади у сфері боротьби з кіберзлочинністю, злочина­ми з підтримкою кібер-розслідування та розслідуваннями в кіберпро- сторі, а також сприяння діалогу для забезпечення верховенства права у кіберпросторі. EJCN збирається двічі на рік у приміщенні Євроюсту в Гаазі ^[31].

Також Судом Справедливості Європейського Союзу було ініційовано у березні 2017 року (в честь 60-ї річниці підписання Римських договорів) ство­рення Судової мережі Європейського Союзу (The Judicial Network of the European Union (англ.); JNEU, Reseau judiciaire de l'Union europeenne - RJUE (фран.)) ^[32].

Основна мета - розширення судового співробітництва в Європі для забез­печення високих стандартів правосуддя шляхом створення безпечної плат­форми для обміну між судами, які беруть участь в JNEU.

Через великий інтерес до інформації, представленої на цій платформі щодо розвитку і узгодженості законодавства ЄС, Суд Європейського Союзу і суди, що беруть участь в ньому, вирішили поділитися всіма неконфіден- ційними документами з широкою публікою, відкривши на сайті Curia (про цю платформу нижче) розділ, присвячений JNEU. Основна мета цього розді­лу полягає в обміні й централізації інформації та документів, корисних для застосування, поширення і вивчення законодавства ЄС, - як вони інтерпре­туються і застосовуються не тільки Судом, а й національними судами. Він також спрямований на сприяння взаємному розумінню та розумінню законів і систем держав-членів з точки зору порівняльного права, що полегшує облік судових традиції кожної із держав-членів ¹.

Для цього простір JNEU дозволяє:

• отримувати прямий доступ до попередніх рішень у справі (завдяки заздалегідь визначеній конфігурації критеріїв пошуку в пошуковій системі);

• ознайомлюватися з рішеннями, винесеними національними су­дами 2, які були відібрані конституційними і верховними суда­ми держав-членів з урахуванням їх інтересу до законодавства ЄС;

• ознайомлюватися з різними науковими й освітніми документа­ми, що випливають з дослідних або моніторингових робіт, котрі проводяться судами, які беруть участь в JNEU: з дослідження­ми ^{1 2 [33] [34] [35], інформаційними бюлетенями за прецедентним правом ЄС або інструментами правового моніторингу [36].}

2.2.