Відкриття розгляду справи по суті

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

За попередньої редакції ЦПК України завдання першої частини судового засідання (раніше - підготовча частина судового розгляду) полягало у з'ясуванні наявності умов, необхідних для розгляду і вирішення цивільної справи в даному судовому засіданні, а саме: чи могла бути справа розглянута даним складом суду (ст.

зібраних доказів (ст. 191)^[36].

Зараз акценти змістилися. Основними завданнями цього етапу є встановлення явки учасників, визначення можливості розгляду справи без окремих учасників процесу, встановлення можливості розгляду справу призначеним складом суду та роз'яснення прав та обов'язків учасникам процесу. Щодо доказів встановлені більш жорсткі строки їх подачі і, відповідно, на стадії розгляду справи по суті питання не стоїть, чи може бути розглянуто справу за наявності вже зібраних доказів. Лише у виключних випадках допускається подача нових доказів, як не були подані на попередніх стадіях.

З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання, а головуючий встановлює особи тих, хто бере

участь у судовому засіданні, а також перевіряє

повноваження представників.

За неявки когось із учасників процесу суд має встановити додаткові обставини для вирішення питання про можливість продовження судового розгляду. В першу чергу суд має встановити, чи належним чином був повідомлений учасник процесу про дату, час і місце судового засідання.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 223 ЦПК України.

Інша обставина, яка впливає на можливість продовження розгляду справи - це повідомлення про причини неявки учасником процесу та поважність цих причин. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні у разі першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Повторна неявка учасників справи також може мати з поважних причин чи без таких причин. Процесуальний закон прямо не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки учасників справи до суду. Однак в зі змісту окремих норм стає зрозумілим, що вони є застосовними лише за відсутності поважності причини неявки.

Під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд належно повідомленого учасника процесу.

Якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання, то це кваліфікується як неявка без повідомлення причини неявки.

Схематично наслідки неявки сторін в судове засідання можна відобразити таким чином:

Неявка учасника справи має бути зафіксована в тому випадку, коли в судове засідання не з'явився не тільки учасник, але і його представник. У разі, коли представник учасника справи прибув в судове засідання. Так, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.

Відкладення справи також допускається у випадках:

- виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до ЦПК України судове засідання може відбутися без участі такої особи;

- є необхідність витребування нових доказів, у випадку

коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого

провадження;

- якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

У разі участі у справі перекладача, то спочатку йому роз'яснюються його права та обов'язки. Головуючий попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за

відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також приводить його до присяги. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний

перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює учасникам справи право заявляти відводи. Головуючий з'ясовує обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов'язками та роз'яснює їх у разі необхідності, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.

Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. При цьому суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.

Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить експерта до присяги. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їхня відповідальність роз'яснюються головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.

Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.

Якщо в справі бере участь спеціаліст, головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки.

16.3.