Заяви по суті справи, їх види

Відповідно до ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених ЦПК України.

Заявами по суті справи є:

- позовна заява;

- відзив на позовну заяву (відзив);

- відповідь на відзив;

- заперечення;

- пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються ЦПК України або судом у передбачених ЦПК України випадках.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов'язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.

Позовна заява - це документ, яким ініціюється сам судовий процес. Позовна заява подається особою, права якої порушено, не визнано, оспорено, або в інтересах/від імені цієї особи. Позовна заява не має ототожнюватися з позовом. Вони співвідносяться як форма та зміст. В позовній заяві знаходить своє закріплення позов або декілька позовів (якщо, наприклад, в одному документі викладає декілька вимог).

Відзив на позовну заяву - це документ, в якому сторона відповідача викладає свої заперечення проти позову як матеріально-правового, так процесуально- правового характеру, без ознак зустрічної вимоги до позивача, а також викладає свою правову позицію у справі.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить 183

відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відзив повинен містити:

1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

3) до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відповідь на відзив - документ, який складається і подається стороною позивача з урахуванням відомостей та доказів, про які цій стороні стало відомо з відзиву на позовну заяву. До змісту та додатків до відповіді на відзив застосовуються вимоги щодо відзиву на позовну заяву (ч. 3­5 ст. 178 ЦПК України).

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Заперечення - це друга за черговістю заява по суті справи від сторони відповідача. І хоча назва цього документу «заперечення» відповідач вже мав викласти свої заперечення проти позову у відзиві. В цьому ж документі є можливість дати відповіді на питання та висловитися з приводу положень, які містяться в обох заявах по суті від сторони позивача.

Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, 185

який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву - це заява по суті, яка подається третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет позову подають відповідь на позовну заяву.

Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. Вимоги до змісту та додатків до пояснень третьої особи є рівнозначними вимогам до відзиву на позовну заяву і застосовуються правила ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України.

Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

13.3.