Умови та порядок проведення заочного розгляду справи

Заочний розгляд відповідно до ЦПК України є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, з ухваленням заочного рішення.

Мета запровадження заочного розгляду справи у сучасне процесуальне законодавство - забезпечити доступ сторін до більш оперативних форм судочинства та захистити їх від можливих зловживань і затримок, надати суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно. Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на виконання Рекомендації № R (84) 5 від 28.02.1984 Комітету Міністрів Ради Європи

державам-членам щодо реалізації принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення судової системи.

При заочному розгляді справи фактично відсутня змагальність сторін. Винесення заочного рішення є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Заочне рішення може ухвалюватися лише у справах позовного провадження.

Умовами проведення заочного розгляду справ є:

1) належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;

Поштовий конверт, адресований цим судом

відповідачеві, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, не є доказом належного повідомлення відповідача, якщо він повернутий відділенням поштового зв'язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем проживання.

2) неявка відповідача в судове засідання;

Необхідною умовою для заочного провадження є неявка відповідача в судове засідання. Неявкою відповідача є його фактична відсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті.

У випадку явки в судове засідання представника відповідача з належно оформленими повноваженнями суд не вправі ухвалювати заочне рішення. Це випливає зі змісту ст. 58 ЦПК України про те, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а також того, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

По-різному тлумачать суди поняття «неявка в судове засідання відповідача» з точки зору стадій судового розгляду. Одні суди вважають, що заочне рішення можна ухвалити тільки тоді, коли відповідач не з'являється до суду зі стадії підготовчого провадження і до ухвалення судового рішення. Деякі судді вважають, що заочне рішення може бути ухвалене, коли відповідач не з'явився в судове засідання і після оголошеної перерви в судовому засіданні, а також його неявки в стадії проведення судових дебатів.

Вбачається правильним, що неявка відповідача в судове засідання після оголошеної перерви, зупинення провадження у справі та поновлення її слухання не дає підстав для ухвалення заочного рішення, оскільки відповідач брав участь у попередніх засіданнях, йому роз'яснювали його права та обов'язки, він висловлював свою думку і ставлення до позовних вимог.

ЦПК також встановлює вимогу, що у разі участі в справі кількох відповідачів заочний розгляд можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (ч. 2 ст. 280).

3) відсутність поважних причин неявки відповідача або без повідомлення причин;

При вирішенні питання щодо призначення заочного розгляду справи суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, а й поважність причин неявки відповідача у судове засідання, якщо вони відповідачем були повідомлені.

Виходячи зі змісту ст. 280 ЦПК України, з урахуванням ст. 223 ЦПК України можна дійти висновку, що у випадку, коли відповідач, оповіщений в установленому порядку про час і місце судового розгляду, вперше не з'явився у судове засідання і повідомив про причини неявки, які судом визнані поважними, - суд відкладає розгляд справи; повторна неявка належним чином повідомленого відповідача, навіть якщо він повідомив про її причини, - надає суду право постановити ухвалу про заочний розгляд справи.

Слід зазначити, що в цій нормі закладені два фактори: об'єктивний і суб'єктивний. Зміст першого фактору включає в себе обставини, які перешкоджають відповідачеві з'явитися до суду. Суть другого фактору - це те, що наявність об'єктивно існуючої обставини повинна бути доведена до суду. Якщо поважна причина існує, але вона до суду не доведена, застосування цієї норми ЦПК недопустимо, оскільки суд не зобов'язаний з'ясовувати причину неявки сторони до суду. Разом з тим, питання про визнання причини неявки поважною є правовим розсудом суду.

Питання визначення критеріїв, якими повинен керуватися суд при визначення поважності (неповажності) таких причин законодавчо не вирішено. Вірним вбачається те, що при визначенні поважності причин неявки в судове засідання суд повинен оцінювати всі обставини у сукупності. У разі визнання причин неявки неповажними, суд зобов'язаний в ухвалі обґрунтувати своє рішення з цього питання: чому суд вважає зазначені підстави неповажними; з яких підстав він виходив, роблячи такий висновок, які обставини брав при цьому до уваги.

4) відсутність відзиву від відповідача;

Не є підставою для проведення заочного розгляду справи неявка відповідача, від якого надійшов відзив.

5) відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Заперечення позивача можуть обумовлюватися тим, що для заочних рішень законодавство передбачає спеціальний порядок їх перегляду та оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Це можливо зробити, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до ст. 285 ЦПК заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено 6 необхідних складових: найменування суду, який ухвалив заочне

рішення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву і докази про це. Ще мають бути зазначені: посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. Відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦПК до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. Також до заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Скасування та оскарження заочного рішення

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Питання для самоконтролю:

1. Які справи можуть розглядатися в спрощеному позовному провадженні?

2. Які відмінності спрощеного позовного провадження від загального?

3. Які умови заочного розгляду справи?

4. Який порядок скасування заочного рішення?

5. Чи може заочне рішення бути оскаржене в апеляційному порядку?

6. Чи може бут постановлене повторне заочне рішення?