Підсудність.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч. 1 ст. 257 ЦПК України). За заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (ч.

Заявники:

- членами сім'ї померлого;

- законними представниками неповнолітніх;

- опікунами та піклувальниками;

- особами, що претендують на пенсію як утриманці;

- особами, що захищають інтереси інших осіб в порядку ст.ст.45, 46 ЦПК України;

- прокурором в порядку ст.45 ЦПК України і ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Заінтересованими особами в залежності від мети встановлення факту перебування на утриманні можуть бути: для одержання права на пенсію у зв'язку з втратою годувапьника - Фонд соціального страхування, управління соціального захисту населення, інші фізичні особи, що мають право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника; для одержання права на спадщину - інші спадкоємці 5-ї черги, що претендують на спадщину, територіальна громада. У справах даної категорії заявник, разом із заявою про встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на пенсію, повинен подати докази, що свідчать про те, що він є членом сім'ї померлого і непрацездатним.

Рішення у справі даної категорії повинно відповідати загальним вимогам цивільного процесуального законодавства^[51]. Воно повинно ґрунтуватись на всебічно перевірених доказах, які підтверджують чи спростовують заявлені вимоги і містити у резолютивній частині дані, необхідні заявнику для безперешкодного оформлення або пенсії, або відшкодування шкоди, або спадкових прав.