Непрацездатними вважаються особи по досягненні ними 60-ти років, а також інваліди І-ІІІ груп.

Слід мати на увазі, що особи, які мають право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах (у зв'язку з тяжкими умовами праці, за вислугу років тощо) до кола непрацездатних включені бути не можуть.

Перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні. Доказами перебування на утриманні можуть бути довідки виконкому міськради, житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, довідка органу соціального захисту про призначення пенсії по втраті годувальника тощо.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо. Ні отримання непрацездатною особою пенсії, ні її окреме проживання від спадкодавця не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування на утриманні.

У тому випадку, коли спадкодавець виплачував особі гроші як зарплату за виконану роботу, надання послуг, то особа, яка отримувала такі гроші, не може вважатись такою, що перебувала у платника на утриманні. Якщо особа, котра мала право бути на утриманні у спадкодавця, фактично цим правом не скористалась, вона позбавляється права на спадщину як утриманець.

При розгляді заяви про встановлення факту перебування на утриманні, необхідно враховувати:

1) за заганьним правилом право на пенсію по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, що перебували на його утриманні;

2) для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди у випадку втрати годувальника не має значення, чи знаходився непрацездатний утриманець у родинних, шлюбних стосунках з годувальником, чи ні;

3) для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті годувальника, щоб не був членом його сім'ї і перебував на утриманні не менше 5 років, незалежно від родинних або шлюбних відносин. При цьому, п'ятирічний строк ніхто не може зменшити чи збільшити з якихось причин, він обраховується календарною датою від і до.

Суд вправі встановити факт перебування на утриманні тільки після того, як з'ясує, що заявник дійсно не може одержати у позасудовому порядку документ, що підтверджує цей факт.