Укладення угод

Висновки

1. Угоди в Україні застосовуються не так часто, як в інших країнах. Практика укладення угод в кримінальних провадженнях є недостатньо поширеною в Україні порівняно з європейськими державами та США.

2. Відсутність закону про медіацію. Під час укладання угоди про примирення згідно з КПК України сторонам надається право залучати посередників (медіаторів). Однак головною перешкодою для запрова­дження інституту медіації в Україні є відсутність законодавства про меді­ацію й неврегульованість участі в цьому процесі посередників.

3. Не передбачено гарантій прав потерпілих в угодах про визнання винуватості. На відміну від угоди про примирення, надання потерпілим згоди на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним/обвинуваченим не передбачає ефективних інструмен­тів захисту потерпілих. Адже такою угодою не передбачено визначення гарантій відновлення порушених прав для потерпілого, а саме: розмір шкоди, строк її відшкодування, дії, які підозрюваний/обвинувачений зо­бов'язані вчинити на користь потерпілого.

Рекомендації

1. Розширити практику застосування угод у кримінальному про­вадженні як ефективного інструменту захисту прав потерпілих шляхом посилення спроможності прокурорів і слідчих щодо використання цього інструменту як альтернативи повному розслідуванню.

2. Визначити статус медіаторів і нормативно врегулювати їхню діяльність.

3. Внести зміни до законодавства щодо передбачення в угоді про визнання винуватості, в якій беруть участь потерпілі, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування, дій, які підозрюваний/обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого.

1.8.