Укладення договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Укладення договорів обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних за­собів (далі — договір обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності) регламентується розділом ІІ Закону.

Страховики зобов’язані укладати договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній до­говір страхування, міжнародний договір страхування, міжнарод­ний договір «Зелена картка») відповідно до Закону та чинного законодавства України.

При укладенні договору обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності страхувальник зобов’язаний повідоми­ти страховика про всі чинні договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страхови­ками, а також, на вимогу страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхо­вого ризику.

У разі втрати страхового поліса страховик зобов’язаний про­тягом семи календарних днів безкоштовно видати дублікат цього поліса на підставі заяви страхувальника.

При укладенні договору обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності страховик зобов’язаний надати страху­вальникові спеціальний знак державного зразка, який затверджу­ється уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Дострокове припинення договору страхування з ініціати­ви страхувальника. Дія договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

1)   за письмовою вимогою страхувальника, про що він зо­бов’язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування та надати оригінал поліса страховикові;

2)  у разі виходу транспортного засобу з володіння страхуваль­ника проти його волі або знищення транспортного засобу;

3)   з інших підстав, передбачених законом або договором.

У разі дострокового припинення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик, за умови якщо немає виплат страхового відшкодування за цим до­говором, повертає страхувальникові частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно періоду страхування, що залишив­ся до закінчення терміну дії договору, з утриманням у передба­чених законом випадках понесених витрат на ведення справи, але не більше від 20 % цієї частки, вилучає страховий поліс та ану­лює його.

Дострокове припинення договору страхування з ініціативи страховика. У разі коли виплачена сума відшкодування за чин­ним договором перевищила сумарний ліміт відповідальності страховика (76500 грн), чинність договору може бути припинена в односторонньому порядку з ініціативи страховика.

Якщо забезпечений транспортний засіб відчужується і влас­ник не подав заяву про припинення договору страхування, дого­вір припиняється з дня відчуження такого транспортного засобу.

Чинність договору страхування у разі ліквідації страхови­ка. У разі ліквідації страховика, правонаступника якого встанов­лено, договори страхування зберігають свою чинність до закін­чення строку такого договору. У разі ліквідації страховика за його власним рішенням, а також за рішенням визначених зако­ном органів, установлені договором обов’язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. Обов’язки, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та (або) майна, перебирає на себе МТСБУ. Виконання обов’язків у повному об­сязі гарантується коштами МТСБУ.

Види договорів страхування цивільно-правової відповідальності

Відповідно до ст. 10 Закону укладаються такі види договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

style='font-size:11.0pt;line-height: 92%;font-style:italic'>внутрішній договір обов’язкового страхування цивільно-пра­вової відповідальності (далі — внутрішній договір страхування);

договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності (далі — договір міжнародного страху­вання).

Особливості укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт­них засобів визначаються Положенням «Про особливості укла­дання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі — Положення), затвердженим розпорядженням Державної комі­сії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держ­фінпослуг) від 11.04.06 № 5619.

Внутрішні договори страхування чинні виключно на території України.

Договори міжнародного страхування чинні на території країн, зазначених у таких договорах.

Під час в’їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов’язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на терито­рії України сертифікат міжнародного автомобільного страхуван­ня «Зелена картка» або внутрішній договір страхування цивіль­но-правової відповідальності.

Типи договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Договори обов’язкового страхування цивільно-правової від­повідальності можуть укладатися на умовах:

1) страхування відповідальності за шкоду, завдану життю, здоров’ю, майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортно­го засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою осо­бою, яка експлуатує його на законних підставах (договір типу I);

2)  страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб унаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазна­чених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (до­говір типу II);

3)   страхування відповідальності за шкоду, завдану життю, здоров’ю, майну третіх осіб унаслідок експлуатації транспортно­го засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір типу III).

Умови укладання договорів страхування цивільної відповідальності

Укладаючи внутрішній договір страхування, страховик пови­нен додержуватися такого:

•    самостійно встановлювати індивідуальний розмір страхово­го платежу множенням базового платежу на відповідні коригува­льні коефіцієнти відповідно до законодавства;

•    застосовувати коригувальні коефіцієнти відповідно до спе­ціальної схеми під час укладання договорів обов’язкового стра­хування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

•    у разі коли значення коригувальних коефіцієнтів перебува­ють у визначених межах, страховик установлює значення коефі­цієнтів самостійно в цих межах, при цьому значення таких кое­фіцієнтів розраховується з кратністю 0,01;

•    при розрахунку страхового платежу добуток коригувальних коефіцієнтів II, Iii, IV типів не може бути меншим за половину коригувального коефіцієнта I типу та перевищувати трикратний його розмір;

•    посвідчувати факт укладання внутрішнього договору стра­хування полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

•face="Times New Roman">    заповнювати поліс обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних за­собів відповідно до порядку заповнення бланка поліса обов’яз­кового страхування цивільно-правової відповідальності власни­ків наземних транспортних засобів, який установлюється Мотор­ним (транспортним) страховим бюро України;

•    надавати страхувальникові спеціальний знак державного зразка, який затверджується вповноваженим органом за подан­ням Моторного (транспортного) страхового бюро України;

• посвідчувати чинний договір міжнародного страхування страховим сертифікатом єдиної форми, що застосовується в краї­нах — членах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

При укладанні договору обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності страхувальникові присвоюють клас за­лежно від частоти страхових випадків, які виникли з вини особи, відповідальність якої застрахована.

Залежно від кількості страхових випадків, які виникли у пері­од чинності попередніх договорів обов’язкового страхування ци­вільно-правової відповідальності при укладанні з ним такого до­говору на новий строк застосовується підвищувальний коефі­цієнт страхового тарифу з присвоєнням більш низького класу до найнижчого — М чи з урахуванням безаварійної експлуатації транспортного засобу та за відсутності страхових випадків, які виникли з вини страхувальника, — понижувальний коефіцієнт з присвоєнням більш високого класу.

Визначення розміру страхових платежів

Розміри індивідуальних страхових платежів (внесків, премій), як уже зазначалось, установлюються страховиками самостійно мно­женням базового платежу на відповідні коригувальні коефіцієнти.

Базовий платіж та коригувальні коефіцієнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на основі статистичних даних та рівня збитковості даного виду страхування в цілому за галуззю за остан­ній розрахунковий період, який становить не менш як один рік.

МТСБУ передає пропозицію щодо розміру базового платежу, коригувальних коефіцієнтів та їх обґрунтування до вповноваже­ного органу. Коригувальні коефіцієнти та розмір базового стра­хового платежу затверджуються вповноваженим органом у тер­мін, не більший за 45 календарних днів з дня подання МТСБУ відповідної пропозиції до вповноваженого органу. Якщо протя­гом такого строку вповноважений орган не затверджує розмір ба­зового страхового платежу та коригувальних коефіцієнтів, то ді­ють їхні попередні розміри.

Бонус-малус

Для заохочення безаварійної експлуатації транспортних засо­бів у разі укладання договорів обов’язкового страхування циві­льно-правової відповідальності більше ніж на півроку страховики мають право застосовувати коефіцієнт страхових тарифів залеж­но від наявності чи відсутності страхових випадків з вини осіб, відповідальність яких застрахована, у період дії попередніх дого­ворів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідаль­ності (бонус-малус), який розраховується кожним зі страховиків з урахуванням положень п.

Установлення франшизи

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, завданої майну потерпілих, установлюється під час укладення договору обов’яз­кового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, у ме­жах якого відшкодовується збиток, завданий майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та (або) здоров’ю потерпілих, не застосовується.

Ліміт відповідальності страховика

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика — це грошо­ва сума, в межах якої страховик повинен провести виплату стра­хового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти вищі, ніж зазначені в Законі.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, за­вдану майну потерпілих, становить 25 500 грн на одного потерпіло­го. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випад­ком перевищує п ’ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, за­вдану життю та здоров’ю потерпілих, становить 51 000 грн на одного потерпілого.

Зазначені страхові відшкодування виплачуються за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідно­го договору обов’язкового страхування цивільно-правової відпо­відальності в межах ліміту відповідальності страховика, з ураху­ванням умов, зазначених у п. 19.1 ст. 19 Закону.

До договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору.

Інформація про договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Страховики подають інформацію про укладені та достроково припинені договори обов’язкового страхування цивільно-право­вої відповідальності до єдиної централізованої бази даних відпо­відно до Положення «Про єдину централізовану базу даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», затвердженого роз­порядженням Держфінпослуг від 22.03.05 № 3790. Метою ство­рення єдиної централізованої бази даних є нагромадження відо­мостей про чинні та припинені договори обов’язкового стра­хування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхові випадки, що трапились, транспор­тні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням. Основними функціями єдиної централізованої бази даних є: 1) надання відкритої інформації для вільного і загальнодоступного користування; 2) надання ін­формації обмеженого доступу страховикам — членам МТСБУ, а також органам державної влади відповідно до їх компетенції, установленої законом.

Порядок і умови надання відомостей з єдиної централізованої бази даних за запитами громадян, державних органів, юридичних осіб і представників громадськості здійснюється відповідно до умов договорів (угод) та (або) законодавства.

Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України

Учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені зако­ном, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транс­портними засобами, а також особи, що керують транспортним за­собом, належним інваліду I групи, у його присутності, звіль­няються від обов’язкового страхування цивільно-правової відпо­відальності на території України. Відшкодування збитків від до­рожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені осо­би, проводить МТСБУ в порядку, визначеному Законом.

За умови страхування не більше ніж одного транспортного за­собу з робочим об’ємом двигуна до 2500 куб. см включно розмі­ри страхових платежів за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспорт­них засобів — учасників війни, що визначені законом, інвалідів II групи, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст­рофи, віднесених до I та II категорій, пенсіонерів — громадян України, які особисто керують такими транспортними засобами, становлять 50 % розміру базового платежу з урахуванням кори­гувальних коефіцієнтів, наведених у Законі.

Забезпечення права страхувальника щодо вибору страховика

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відпові­дальності. Страховик не може відмовити будь-якому страхуваль­никові в укладенні договору обов’язкового страхування цивіль­но-правової відповідальності на умовах, зазначених у п. 15.3 ст. 15 Закону.

Нав’язування послуг окремих страховиків органами державної влади та управління при укладанні договорів обов’язкового стра­хування цивільно-правової відповідальності власників транспор­тних засобів забороняється.

Забороняється укладання договорів обов’язкового страхуван­ня цивільно-правової відповідальності в місцях проведення ре­єстрації (перереєстрації) транспортних засобів та оформлення до­звільних документів у місцях контролю наявності страхових полісів, крім пунктів пропуску через державний кордон України.

Укладання договорів обов’язкового страхування цивільно- правової відповідальності у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до Порядку укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповіда­льності власників наземних транспортних засобів у пунктах про­пуску через державний кордон України (далі — Порядок), затвер­дженого розпорядженням Держфінпослуг від 05.04.07 № 7114.

Відповідно до п. 1 гл. 2 Порядку діяльність з укладання догово­рів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється через уповно-важених МТСБУ страхових посередників, які затверджені на спільному за­сіданні президії МТСБУ та загальних зборів повних членів МТСБУ. В одному пункті пропуску може бути лише один посеред­ник. Укладання внутрішніх та міжнародних договорів обов’яз­кового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через держав­ний кордон України здійснюється на умовах, визначених президією МТСБУ та загальними зборами повних членів МТСБУ.

Місця укладання договорів обов’язкового страхування циві­льно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлюються в пунктах пропуску автомобільного та поромного сполучення через державний кордон для автотранспо­рту в порядку, установленому Інструкцією про порядок розмі­щення на територіях пунктів пропуску через державний кордон України підприємств, що здійснюють господарську або іншу дія­льність, пов’язану із забезпеченням діяльності пунктів пропуску, і підприємств (установ) сфери обслуговування, затвердженою на­казом Державної митної служби України та Адміністрації Дер­жавної прикордонної служби України від 24.01.06 № 51/49.

У разі в’їзду на територію України транспортного засобу без документа, який підтверджує наявність чинного на території України договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, да­льший рух транспортного засобу допускається лише після укла­дення відповідного договору обов’язкового страхування цивіль­но-правової відповідальності.

У разі виїзду з території України транспортного засобу, зареєс­трованого в Україні, у країну, що є членом міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», власник транспорт­ного засобу зобов’язаний мати чинний міжнародний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений страховим сертифікатом «Зелена картка», а якщо його немає, укласти такий договір у пункті пропуску через державний кордон України.

Для транспортного засобу, який переміщується територією України транзитом, внутрішній договір страхування укладається на строк транзитного переміщення по території України, але не менше ніж 15 днів.

6.2.4.