Укладення, початок дії і припинення договору страхування

Договори страхування укладаються відповідно до правил стра­хування. Останні розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Держфінпослуг при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду стра­хування.

Правила страхування мають містити: 1) предмет договору страхування; 2) порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; 3) страхові ризики; 4) винятки зі страхових випадків і обмеження страхування; 5) строк і місце дії договору страхування; 6) порядок укладання договору страху­вання; 7) права та обов’язки сторін; 8) дії страхувальника у разі настання страхового випадку; 9) перелік документів, що підтвер­джують настання страхового випадку та розмір збитків; 10) по­рядок і умови здійснення страхових виплат; 11) строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових ви­плат; 12) причини відмови у страховій виплаті або виплаті стра­хового відшкодування; 13) умови припинення договору страху­вання; 14) порядок вирішення спорів; 15) страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування жит­тя; 16) страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; 17) особливі умови.

У разі якщо страховик запроваджує нові правила страхування чи коли до правил страхування вносяться зміни та (або) допов­нення, страховик повинен подати ці нові правила, зміни та (або) доповнення для реєстрації до вповноваженого органу.

Уповноважений орган має право відмовити у видачі ліцензії та реєстрації правил чи змін та (або) доповнень до них, якщо по­дані правила страхування або зміни чи доповнення до них супе­речать чинному законодавству, порушують чи обмежують права страхувальника.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страхо­виком, або іншим способом заявляє про свій намір укласти дого­вір страхування.

Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою до­говору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено догово­ром страхування.

Договір страхування життя може бути укладений як способом складання одного документа (договору страхування), підписано­го сторонами, так і способом обміну листами, документами, під­писаними стороною, яка їх надсилає.

Валюта страхування. Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальник-нерезидент — в іно­земній вільно конвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням положень ч. 4 цієї статті при укладанні договорів страхування життя.

Якщо чинність договору страхування поширюється на інозем­ну територію відповідно до укладених угод з іноземними партне­рами, то порядок валютних розрахунків регулюється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбаче­на договором страхування, якщо інше не передбачено законодав­ством України.

Грошові зобов’язання сторін за договорами страхування жит­тя, за їх згодою, можуть бути визначені як у національній валюті України, так і у вільно конвертованій валюті або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страхо­вика на дату виникнення або виконання цих зобов’язань.

Укладення договору страхування на користь третьої осо­би. Страхувальник має право укласти зі страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик повинен здійснити страхо­ву виплату в разі досягнення нею певного віку або настання ін­шого страхового випадку. Страхувальник, укладаючи договір страхування, має право призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також за­мінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не вста­новлено договором страхування.

Обов’язки страховика. Страховик зобов’язаний: 1) ознайо­мити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2)    протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про на­стання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхо­вої виплати або страхового відшкодування страхувальникові;

3)    у разі настання страхового випадку здійснити страхову ви­плату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшко­дування) через сплату страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальни­ком при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5)   за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна пе­реукласти з ним договір страхування; 6) не розголошувати ві­домостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, установлених законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені та­кож інші обов’язки страховика.

Обов’язки страхувальника.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені та­кож інші обов’язки страхувальника.

Зміна страхувальника — фізичної особи в договорі страху­вання. У разі смерті страхувальника — фізичної особи, який уклав договір майнового страхування, права й обов’язки страху­вальника переходять до осіб, які одержали це майно у спадщину. Страховик або будь-хто зі спадкоємців має право ініціювати пе­реукладення договору страхування.

В інших випадках права й обов’язки страхувальника можуть перейти до іншої фізичної чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права й обов’язки мо­жуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов’язки щодо охорони прав і законних інте­ресів застрахованих.

Наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи. Якщо страхувальник — юридична особа припиняється й установ­люються його правонаступники, права та обов’язки страхуваль­ника переходять до правонаступника.

Наслідки визнання страхувальника — фізичної особи не­дієздатним.

У разі визнання судом страхувальника — фізичної особи об­межено дієздатним він здійснює свої права та обов’язки страху­вальника за договором страхування лише за згодою опікуна.

Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхо­вого відшкодування. У разі потреби страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомос­ті, пов’язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і орга­нізацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з’ясовувати причини та об­ставини страхового випадку.

Підприємства, установи та організації повинні надсилати від­повіді страховикам та Моторному (транспортному) страховому бюро на запити про відомості, пов’язані зі страховим випадком, у тому числі дані, що є комерційною таємницею. При цьому стра­ховик та Моторне (транспортне) страхове бюро несуть відповіда­льність за їх розголошення в будь-якій формі, за винятком випад­ків, передбачених законодавством України.

Припинення дії договору страхування

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: 1) закінчення строку дії; 2) виконан­ня страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному об­сязі; 3) несплати страхувальником страхових платежів у встанов­лені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у разі, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом де­сяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальни­кові, якщо інше не передбачено умовами договору; 4) ліквідації страхувальника — юридичної особи або смерті страхувальника — фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених ст.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страху­вання не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов’язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишив­ся до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних ви­трат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшко­дування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальни­кові сплачені ним страхові платежі повністю.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім страхування життя, за вимогою страховика страхувальнику повер­таються повністю сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов до­говору страхування, то страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуван­ням нормативних витрат на ведення справи, визначених при роз­рахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя страховик виплачує страхувальникові викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором страхування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхува­льником умов договору страхування, страхувальникові поверта­ється викупна сума. Це — сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору стра­хування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експерти­зу в уповноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід’ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган мо­же встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

Недійсність договору страхування. Договір страхування вважається недійсним з моменту його укладення у випадках, пе­редбачених ЦК. Відповідно до Закону договір страхування ви­знається недійсним і не підлягає виконанню також у разі: 1) якщо його укладено після страхового випадку; 2) якщо предметом до­говору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Договір страхування визнається недійсним у судовому по­рядку.