Сторона захисту

Підозрюваний, обвинувачений

Підозрюваний як учасник кримінального провадження зі сто­рони захисту - це особа:

1) якій повідомлено про підозру;

2) затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопо­рушення;

3) щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй через невстановлення її місцезнаходження, проте вжито

заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вру­чення повідомлень (ст.

Усі вказані критерії, крім випадку затримання особи, об'єднує обов'язкова наявність письмового повідомлення про підозру, яке, по суті, і є основним способом надання особі статусу підозрюваного. Підтвердженням набуття особою процесуального статусу підозрю­ваного є отримання нею пам'ятки про процесуальні права й обов'язки.

Одне з положень конституційної засади презумпції невинува­тості визначає особу невинуватою до моменту доведення її вини в законному порядку і встановлення обвинувальним вироком суду. Тому факт набуття особою статусу підозрюваного означає для неї можливість реалізувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе. Забезпечення підозрюваному реаль­ної можливості захисту є необхідною умовою засади змагальності, за якої результат судового розгляду щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності залежить від обґрунтованості пози­ції сторін. Процесуальна складова статусу підозрюваного значно посилюється завдяки забезпеченню участі захисника.

Час перебування особи у статусі підозрюваного законом не ви­значено, але він обраховується відповідно до визначених у КПК України строків.

Динаміка кримінального процесу через проходження криміна­льним провадженням стадій у разі передання обвинувального акта до суду змінює статус особи з підозрюваного на обвинуваченого.

Обвинувачений (підсудний) як учасник зі сторони захисту - це особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду.

Основними правами підозрюваного, обвинуваченого є: право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підо­зрюють, обвинувачують; бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз'яснення; на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також пі­сля першого допиту мати такі побачення без обмеження їх кілько­сті та тривалості; на участь захисника у проведенні допиту й інших процесуальних дій та інші права.

Обвинувачений також має право: брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їх допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умо­вах, що і свідків обвинувачення, збирати і подавати суду докази, ви­словлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань 47 інших учасників судового провадження, виступати в судових деба­тах та інші права.

Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний: прибути за ви­кликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, а в разі немо­жливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов’язки, покла­дені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; на­давати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

Для запобігання порушенню прав і законних інтересів підоз­рюваних, обвинувачених, які не можуть самостійно реалізувати свої процесуальні права, законодавець передбачив додаткові мож­ливості дотримання їх прав за допомогою участі у кримінальному провадженні законних представників.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого як уча­сник зі сторони захисту залучається до участі у процесуальній дії якщо:

- підозрюваний, обвинувачений є неповнолітнім;

- він є особою, визнаною у встановленому законом порядку не­дієздатною чи обмежено дієздатною (ст.

Законодавець визначив коло осіб, які можуть бути законними представниками підозрюваного, обвинуваченого:

- батьки (усиновлювачі);

- опікуни чи піклувальники особи,

- інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї;

- представники органів опіки і піклування, установ та органі­зацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, не­дієздатний чи обмежено дієздатний.

Процесуальний статус у кримінальному провадженні вказані особи отримують за наявності відповідних документів, що надають їм право бути законним представником, на стадії досудового розс­лідування після винесення дізнавачем, слідчим чи прокурором по­станови, а під час судового розгляду - після постановлення ухвали про залучення законного представника.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого корис­тується процесуальними правами особи, інтереси якої він предста­вляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється без­посередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена 48

представнику (давати пояснення, показання або відмовитися їх да­вати). Представник не має права використовувати свої повнова­ження на шкоду інтересам особи, яку він представляє.

Окремих процесуальних обов’язків у законного представника підозрюваного, обвинуваченого законом не визначено. Проте, на останнього покладається обов’язок не розголошувати відомості до- судового розслідування. Гарантією виконання процесуальних функ­цій є обов’язкова відповідність процесуального інтересу законного представника інтересам обвинуваченого або підозрюваного.

Захисник

Захисник як учасник кримінального провадження зі сторони за­хисту - це адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинува­ченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передба­чається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іно­земній державі (екстрадицію). Захисник не замінює свого підзахис­ного, а є його правозаступником, діє поряд із ним і є самостійним уча­сником кримінального процесу.

Займатися адвокатською діяльністю може фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфіка­ційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката Укра­їни та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською дія­льністю. Відомості про адвоката мають міститись у Єдиному реєс­трі адвокатів України.

Процесуальні права захисника визначаються і походять від прав його підзахисного, які мають бути у пріоритеті. Крім того, за­хисник має право брати участь у проведенні допиту та інших про­цесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвину­ваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіден­ційне побачення без дозволу слідчого, прокурора чи суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та три­валості.

Обов’язки захисника: використання засобів захисту, передба­чених КПК України та іншими законами України; прибуття для уча­сті у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обви­нуваченого; нерозголошення відомостей, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адво­катську або іншу охоронювану законом таємницю.

Загальні правила участі захисника у кримінальному прова­дженні

В Україні правова допомога надається на платній та безоплат­ній основі. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги створено мережу центрів із надання безоплатної вторинної право­вої допомоги, представники яких забезпечують у найкоротші строки конституційне право громадянина на захист від обвинува­чення (Закон України «Про безоплатну правову допомогу»).

Захисник залучається підозрюваним, обвинуваченим, їх закон­ними представниками, а також іншими особами до участі у кримі­нальному провадженні будь-якої миті як на стадії досудового розс­лідування, так і під час судового розгляду.

Якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обви­нувачений його не залучив або через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно, або якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішать, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, слідчий або прокурор виносять постанову, а слідчий суддя та суд постанов­ляють ухвалу, якою доручають відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допо­моги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначен­ням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

У разі залучення захисника підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у криміналь­ному провадженні слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд зо­бов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вар­тою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість вико­ристати засоби зв’язку для запрошення захисника. У такому разі жодних процесуальних рішень у формі постанови або ухвали не приймається, ідеться виключно про подання захисником докумен­тів, які підтверджують повноваження захисника.

Законодавець передбачив участь у кримінальному прова­дженні і так званого «тимчасового» захисника, якого запрошують для проведення окремої процесуальної дії у разі, коли завчасно по­відомлений захисник не може прибути для участі у її проведенні чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, об­винувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника, чи якщо прибуття обраного захисника неможливе.

В умовах воєнного стану дізнавач, слідчий, прокурор забезпе­чує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника - із застосуванням техні­чних засобів (відео-, аудіо зв'язку) для забезпечення дистанційної участі захисника (ч. 12 ст. 615 КПК України).

Повноваження захисника на участь у кримінальному прова­дженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адво­катською діяльністю, ордером, договором із захисником або дору­ченням органу (установи), уповноваженого законом на надання бе­зоплатної правової допомоги.

Обов’язковаучасть захисника

З метою реалізації засад забезпечення права на захист та дос­тупу до правосуддя законодавець у ст. 52 КПК України установив ви­падки обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні. Обов'язкова участь захисника в разі особливо тяжких злочинів пе­редбачається через можливість застосування найсуворішого виду кримінального покарання аж до довічного позбавлення волі.

У кримінальному провадженні слідчий, прокурор, слідчий су­ддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника щодо особ­ливо тяжких злочинів, а також у таких випадках: щодо осіб, які пі­дозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального пра­вопорушення у віці до 18 років; щодо осіб, стосовно яких передба­чається застосування примусових заходів виховного характеру; щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права; щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх засто­сування; щодо реабілітації померлої особи; щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціа­льне судове провадження; у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

3.5.