Поняття прокурорського нагляду: предмет, завдання, принципи, функції та засоби правового реагування

Нині законодавче визначення поняття «прокурорський нагляд» відсутнє і тлумачиться лише на доктринальному рівні. У загальному значенні прокурорський нагляд розуміється як специфічний вид діяльності органів прокуратури, що здійснюється від імені України та полягає у перевірці точності додержання Конституції України і виконання законів, які діють на її території.

У юридичній літературі під терміном «прокурорський нагляд» розуміється:

1) специфічний вид державної діяльності — це проведення перевірок щодо додержання і застосування Конституції України та інших законів, що діють на території України;

2) самостійна галузь юридичної науки — це сукупність знань про законодавство, що регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби й методи, а також вирішення проблемних питань щодо забезпечення ефективності цієї діяльності;

3) навчальна дисципліна — це частина навчальної програми, що викладається у вищих юридичних закладах. За змістом вона поділяється на Загальну і Особливу частину.

Змістом цієї діяльності є:

1) виявлення фактів порушення Конституції та вимог законів;

2) установлення винних у вчиненні кримінального правопорушення;

3) ужиття заходів щодо усунення порушень закону і поновлення порушених прав та законних інтересів;

4) притягнення в установленому законом порядку до відповідальності осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Прокурорський нагляд має за мету забезпечення верховенства права, зміцнення законності, захист прав і свобод особи, інтересів суспільства і держави.

Предметом прокурорського нагляду є неухильне додержання і правильне застосування Конституції України та інших законів посадовими особами.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладається нагляд:

1) за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

2) за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України. При цьому видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, суть цього основного напряму діяльності органів прокуратури полягає в діях, спрямованих на виявлення, припинення, усунення і попередження порушень законів та підзаконних нормативно-правових актів у сферах, які передбачені функціями прокуратури згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Правові засоби прокурорського реагування за своїм змістом можуть бути поділені на:

1) засоби виявлення правопорушень, а також причин і умов, що їм сприяють;

2) засоби усунення і попередження правопорушень;

3) засоби, спрямовані на притягнення правопорушників до відповідальності, а також відшкодування завданої шкоди.

Під межами прокурорського нагляду слід розуміти правові вимоги щодо повного й чіткого виконання вимог Конституції та інших законів.

Межі прокурорського нагляду дозволяють розділити його предмет на окремі елементи, зокрема галузі прокурорського нагляду, які в свою чергу поділяються на підгалузі та види.

Таким чином, акт прокурорського реагування — це закріплене у спеціальному документі рішення прокурора, за допомогою якого він реагує на правопорушення, які виявлені внаслідок застосування правових засобів нагляду.

До актів прокурорського реагування відносяться:

1) постанова;

2) позови та заяви до суду;

3) письмові вказівки;

4) вимоги.

Однією зі складових процесуального керівництва прокурором досудового розслідування є його внутрішнє переконання. Так, внутрішнє переконання прокурора — це психологічний, емоційно-інтелектуальний стан прокурора, який полягає у почутті впевненості та правильності застосування знань і методів, у коректності оцінки доказів, правильності зроблених умовиводів.

Отже, під час здійснення процесуального керівництва прокурор, виконуючи свої професійні обов'язки, керується винятково вимогами закону та внутрішнім переконанням.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте особливості процесуального статусу прокурора у кримінальному провадженні.

2. Охарактеризуйте основні форми взаємодії слідчого з прокурором.

3. Проаналізуйте непроцесуальну форму взаємодії слідчого з прокурором.

4. Надайте визначення поняття «прокурорський нагляд» та вкажіть, у яких значення воно вживається.

5. Окресліть межі прокурорського нагляду у кримінальному провадженні.

6. Розкрийте поняття «акт прокурорського реагування».

7. Вкажіть, що відноситься до актів прокурорського реагування.

3. Бабкова В. С. Проблеми здійснення прокурором наглядових повноважень у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 3 (27). С. 71-73.

4. Дворник А. Мета і завдання прокурора у досудовому кримінальному провадженні. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 2. С. 105-112.

5. Заболотний І. Прокурорський нагляд та судовий контроль у механізмі забезпечення права людини на свободу і особисту недоторканність. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 2. С. 121-126.

6. Семенко О. В. Внутрішнє переконання прокурора та його роль у процесі доказування. Науковий вісник Чернівецького університету. 2012. Вип. 628. С. 136-139.

7. Цимбалістенко О. Правова природа діяльності прокурора на початковому етапі досудового розслідування. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 6. С. 69-76.

8. Толочко О. М. Правова природа процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 2 (26). С. 60-64.