§ 1. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань

Законність — один з головних принципів діяльності держави (ст. 8 Конституції України). Задля її забезпечення в процесі виконання кри­мінальних покарань здійснюється: 1) прокурорський нагляд; 2) відо­мчий контроль та перевірка виконання планових заходів; 3) контроль органів державної влади; 4) громадський контроль.

Згідно із Законом України «Про прокуратуру» на цей орган покла­дається функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших за­ходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Така діяльність здійснюється Генеральним проку­рором України і підлеглими йому прокурорами (ст. 22 КВК України). Зокрема, ними контролюється: 1) додержання законів про права і сво­боди громадян, захист їх честі і гідності; 2) відповідність актів органів та установ, які виконують кримінальні покарання, вимогам Конститу­ції України та чинним законам.

Перевірки проводяться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав — також із власної ініціативи прокурора.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і засто­суванням законів прокурор має право: 1) безперешкодно входити в приміщення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкованості; 2) мати доступ до документів і мате­ріалів, необхідних для проведення перевірки; 3) вимагати від керів­ників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяль­ності підпорядкованих структур; 4) викликати посадових осіб і гро­мадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо пору­шень закону.

Для виявлення порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: 1) у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, де засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікуван­ня і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру; 2) порушувати в установленому законом порядку кримінальну спра­ву, дисциплінарне провадження або провадження про адміністратив­не правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; 3) давати приписи про усунення очевидних порушень закону; 4) вносити подання до державних органів, громадських орга­нізацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; 5) звертатись до суду із заявою про захист прав і за­конних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незакон­но перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Постанови і вказівки прокурора щодо до­держання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано за­ходи примусового характеру, є обов’язковими. Вони виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором терміни.