§ 4. Прийняття, виконання та оскарження рішень ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про третейські суди» рі­шення третейського суду приймається після дослідження усіх об­ставин справи третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду.

Кожній стороні направляється по одному примірнику рішення. У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сто­ронам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія такого рішення надсилається такій стороні.

Рішення третейського суду викладається у письмовій формі і підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом третейського суду, що розглядав спра­ву, в тому числі і третейським суддею, який має окрему думку. Ок­рема думка третейського судді викладається письмово та додаєть­ся до рішення третейського суду.

Рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи - за­сновника цього третейського суду. Підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально.

Законом виписані вимоги до змісту рішення третейського суду (назва третейського суду; дата прийняття рішення; склад третейсь­кого суду і порядок його формування; місце третейського розгляду; сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, які брали участь у розгляді справи третейським судом; висновок про компетенцію третейського суду, обсяг його повноважень за третей­ською угодою; стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їхніх представників, інших учасників третейського розгляду; встановлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рі­шення, зміст мирової угоди, якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду клопотання сторін; висновок про задоволен­ня позову або про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог; норми законодавства, якими керувався третей­ський суд під час прийняття рішення).

- сторона, на користь якої вирішено спір;

- сторона, з якої за рішенням третейського суду має бути здій­снено стягнення грошових сум та/або яка зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

- розмір грошової суми, що підлягає стягненню, та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утри­матися за рішенням третейського суду;

- строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;

- порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирі­шенням спору третейським судом;

- інші обставини, які третейський суд вважає за необхідне за­значити.

За загальним правилом рішення третейського суду є остаточ­ним і оскарженню не підлягає (ст. 51 Закону України «Про третей­ські суди»), крім випадків, передбачених законом. Такими випад­ками (рішення може бути оскаржене та скасоване) є:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не під­відомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаче­ному третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейсь­кого суду вирішені питання, які виходять за межі третейської уго­ди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосуєть­ся питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відпо­відав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Порядок оскарження та порядок провадження у справах про оскарження рішень третейських судів визначено розділом VII ГПК України.

Із заявою про скасування рішення третейського суду мають право звернутися сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов’язки.

Заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником. У заяві мають бути зазначені:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізви­ще, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місце­знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи пере­бування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки плат­ника податків заявника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника для фізичних осіб - громадян Ук­раїни, номери засобів зв'язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвища, імена та по батькові (для фізичних осіб), повне найменування (для юридичних осіб) учасників третейського розг­ляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;

4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення;

5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце ухвалення рішення, предмет спо­ру, зміст резолютивної частини рішення;

6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується;

7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду;

8) зміст вимоги особи, яка подає заяву;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

До заяви про скасування рішення третейського суду додаються:

1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спо­ру має бути нотаріально завірена;

2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;

3) документи, які подані на обґрунтування підстав для скасу­вання рішення третейського суду;

4) документ, що підтверджує сплату судового збору;

5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноважен­ня представника;

6) докази направлення копій заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів (матеріалів) учас­никам судового розгляду.

Справа про оскарження рішення третейського суду розгляда­ється суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надхо­дження до господарського суду заяви про скасування рішення тре­тейського суду. Про дату, час і місце розгляду справи повідомля­ються учасники справи. Неявка осіб, належним чином повідомле­них про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгля­ду справи. Під час розгляду справи в судовому засіданні суд уста­новлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у по­рядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, вста­новленими для цієї категорії справ.

За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третей­ського суду господарський суд має право:

1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і за­лишення рішення третейського суду без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рі­шення третейського суду (за визначених вище підстав).

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

Питання видачі наказу на примусове виконання рішення тре­тейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом. У разі пропущення строку заява повертається без розгляду, однак за клопотанням заявника суд може поновити пропущений строк на подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

До заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду обов’язково додаються:

1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спо­ру має бути нотаріально завірена;

2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія;

3) документ, що підтверджує сплату судового збору;

4) докази направлення копії заяви про видачу наказу на при­мусове виконання рішення третейського суду учасникам третей­ського розгляду;

5) довіреність або інший документ, що підтверджує повнова­ження особи на підписання заяви.

Заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка сторін чи однієї із сторін, належ­ним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Під час розгляду заяви про видачу наказу на примусове вико­нання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно діючого третей­ського суду, в якому вона зберігається. Справа має бути направлена до господарського суду протягом п’яти днів від дня надходження вимоги.

До постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу на­казу на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надан­ня дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.

За результатами розгляду заяви про видачу наказу на приму­сове виконання рішення третейського суду господарський суд пос­тановляє ухвалу про видачу наказу або про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду. Суд відмов­ляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рі­шення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не під­відомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаче­ному третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейсь­кого суду вирішені питання, які виходять за межі третейської уго­ди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосуєть­ся питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відпо­відав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу госпо­дарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Ухвала господарського суду про видачу або відмову у видачі наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі наказу спір між сторонами може бути вирішений господарським судом у загальному порядку.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розг­ляду справи судом апеляційної інстанції.

Ухвала про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду вручається сторонам. Наказ вноситься до Єди­ного державного реєстру виконавчих документів не пізніше насту­пного дня з дня його видання в порядку, встановленому Положен­ням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику третейських судів.

2. Дайте класифікацію видів третейських судів.

3. Охарактеризуйте порядок третейського розгляду господар­ських спорів

4. Визначте особливості прийняття, виконання та оскарження рішень третейських судів.