Види адміністративних процесуальних відносин

Адміністративні процесуальні відносини характеризуються багатоаспектною і багатовекторною сферою розгляду і вирі­шення індивідуальних справ публічного значення, різноманіт­ністю проваджень в управлінській сфері, які відрізняються між собою, що дає підстави для їх класифікації.

Адміністративні процесуальні відносини можна поділити на види залежно від: їх змісту, характеру і мети, рівня зв’язків між сторонами та ін.

За змістом адміністративні процесуальні відносини можна поділити на: процедурні, судочинні та деліктні.

Процедурні (управлінські) правовідносини виникають у разі розгляду і вирішення адміністративної справи з питань забез­печення і задоволення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб (видача дозволів, реєстрація діяльності, реєст­рація транспортних засобів, зброї та ін.), надання адміністра­тивних послуг тощо.

Судочинні адміністративні процесуальні відносини характе­ризуються тим, що вони складаються у разі виникнення потре­би захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та ін­тересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів владних повноважень, їх посадових осіб. Судочинні адміністративні процесуальні відносини вини­кають із поданням до суду адміністративного позову як засобу звернення до суду про захист прав та інтересів у публічно-пра­вових відносинах.

Деліктні адміністративні процесуальні відносини виника­ють у разі розгляду і вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, накладення адміністра­тивних стягнень, а також застосування інших заходів адміністра­тивного примусу. Наприклад, обмеження або зупинення діяль­ності суб’єкта господарювання; застосування антидемпінгових заходів тощо.

Залежно від характеру і мети адміністративні процесуальні відносин можна поділити на: неконфліктні та конфліктні. За­уважимо, що мета в окремих випадках (бажання довести істину або правомірність поведінки; ухилення від виконання приписів закону та ін.) визначає характер адміністративних процесуаль­них відносин.

Не поділяючи в цілому думку О. В. Кузьменко щодо поділу на неконфліктні та конфліктні провадження особливо у час­тині їх змісту^[77], слід визнати, що адміністративні процесуальні відносини дійсно можуть носити як неконфліктний, так і кон­фліктний характер, оскільки суспільне життя поруч із гар­монійним розвитком громадян не виключає суперечки, спори, розбіжності у розумінні будь-яких соціально-правових явищ.

Неконфліктні адміністративні процесуальні відносини скла­даються переважно у адміністративних провадженнях, де не йдеться про застосування заходів примусу, оцінку поведінки тієї чи іншої особи, обмеження суб’єктивних прав також. Їх основною ознакою є вирішення на підставі відповідних доку­ментів тих чи інших клопотань фізичних чи юридичних осіб.

Конфліктні адміністративні процесуальні відносини вини­кають при вирішенні адміністративно-правового спору чи спо­ру про право (притягнення до адміністративної відповідаль­ності, захист порушеного права, розгляд скарги громадянина), коли потрібно дати правову оцінку поведінки сторін, застосу­вати державно-владні приписи адміністративного примусу, ви­рішенні справи на користь певної особи.

За рівнем зв’язків між сторонами адміністративні процесуаль­ні відносини можна поділити на: вертикальні та горизонтальні.

Вертикальні адміністративні процесуальні відносини харак­теризуються юридичною залежністю однієї сторони від другої. Це процесуальні відносини (взаємовідносини). Наприклад між органами владних повноважень із приводу розгляду скарги, ви­щестоящим органом (посадовою особою) з приводу неправо­мірних дій нижчестоящого органу (посадової особи). Такі від­носини виникають із приводу організації і забезпечення окре­мих видів проваджень, вирішення конкретних адміністративних справ.

При розгляді заяв, вирішені справ про адміністративні пра­вопорушення теж неможливо сказати про повну юридичну рів­ність сторін. Владною стороною при цьому у більшості випад­ків виступає відповідний суб’єкт владних повноважень. Сам факт надання можливості органу чи посадовій особі, уповнова­женій вирішувати справу, звільнення від адміністративної від­повідальності правопорушника при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення (ст. 22 КУпАП), вказує на вертикальні відносини, які практично виражають юридичну за­лежність однієї сторони від другої.

Горизонтальні адміністративні процесуальні відносини, це такі, в яких сторони відносно фактично і юридично рівноправ­ні, не перебувають у підпорядкуванні один одного. Наприклад, захист у адміністративному суді прав і законних інтересів фі­зичних чи юридичних осіб.

Зазначені види та особливості адміністративних процесу­альних відносин певним чином відмежовують (відокремлюють) їх від цивільного, господарського, кримінального, конституцій­ного процесів та, відповідно, від їх процесуальних відносин.