9.3. Обчислення та закінчення процесуальних строків. Наслідки пропущення процесуальних строків

Процесуальні строки, незважаючи на спосіб їх встановлення, визначаються днями, місяцями і роками. Крім того, у встановлених законом випадках, процесуальні строки визначаються годинами (див.

десяти днів з дня її проголошення (ч. 2 ст. 186 КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України (ч. 1 ст. 122 КАС України). Тут, відповідно, строки визначаються днями та місяцями. Строк може також визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Така подія може обумовлювати початок перебігу процесуального строку. Наприклад, в деяких випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази (ч. З ст. 80 КАС України). Також подія може обумовлювати кінець перебігу процесуального строку. Наприклад, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 110 КАС України), суд до закінчення судового розгляду справи може прийняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч. 1 ст. 164 КАС України). Дотримання правил обчислення процесуальних строків є дуже важливим для адміністративного процесу взагалі, та для забезпечення прав і свобод учасників адміністративного процесу особливо. Своєчасне вчинення процесуальних дій судом, учасниками адміністративного процесу та іншими особами є однією з передумов захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин.

За приписами ч. 1 ст. 103 КАС України діє загальне правило, згідно якого перебіг будь-якого процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно з ч. 1 ст. 73 Кодексу законів про працю України встановлено такі святкові дні:

– 1 січня - Новий рік;

– 7 січня - Різдво Христове;

– 8 березня - Міжнародний жіночий день;

– 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

– 9 травня - День Перемоги;

– 28 червня - День Конституції України;

– 24 серпня - День незалежності України.

Робота також не проводиться в дні релігійних свят:

– 7 січня - Різдво Христове;

– один день (неділя) - Пасха (Великдень);

– один день (неділя) - Трійця.

Загальним вихідним днем є неділя. Графік роботи адміністративних судів визначається п’ятиденним робочим тижнем. Отже, вихідними днями будуть субота та неділя, що потрібно враховувати в разі необхідності здійснити певні процесуальні дії в суді. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого (ч. З ст. 67 Кодексу законів про працю України). Також загальним правилом треба вважати те, що останній день процесуального строку закінчується о двадцять четвертій годині, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Тобто якщо суд працює до 18.00, то й закінчення процесуального строку припадає на 18 годину.

Строк не буде вважатися пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти будуть здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку та це буде підтверджено поштовою квитанцією, штемпелем або іншими передбаченими для цього засобами.

Необхідно зазначити, що КАС України встановлено особливості обчислення строків у деяких справах, а саме пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Отже, ч. 1 ст. 179 КАС України вказано, що на обчислення строків, встановлених ст. ст. 172 - 177

КАС України, не поширюються правила ч. ч. 2 - 10 ст. 103 КАС України. Відносно строків, що встановлені ст. ст. 172 - 177 КАС України та стосуються справ щодо виборчого процесу чи процесу референдуму встановлено, що вони обчислюються календарними днями і годинами. За загальним правилом, перебіг строку, що обчислюється днями, у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ч. 1 ст. 103 КАС України). Саме відносно процесуальних строків, що розглядаються, діє правило, за яким останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду.

Безумовно, важливим є питання про наслідки порушення процесуальних строків. КАС України не містить загальних вказівок щодо наслідків пропущення процесуальних строків в адміністративному процесі. Проте, часто КАС України визначаються наслідки порушення процесуальних строків, встановлених для вчинення певних процесуальних дій. Отже, наприклад, ч. 4 ст. 189 КАС України встановлено правило, згідно до якого, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків апеляційного оскарження, встановлених ст. 186 КАС України. Аналогічно вирішується питання і відносно касаційної скарги (ч. 4 ст. 214 КАС України). Вважається доцільним також, встановити в КАС України загальні правила щодо наслідків порушення процесуальних строків учасниками адміністративного процесу, за аналогією, як це встановлено ЦПК України. За нормами ст. 72 ЦПК України, із закінченням процесуального строку, встановленого законом або судом, право на вчинення процесуальної дії втрачається. Що стосується документів, поданих після закінчення процесуальних строків, то вони залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або

продовження строку.