§ 2. Процесуальна співучасть
Процесуальна співучасть виникає внаслідок пред\'явлення позову спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів (ч. 1 ст. 32 ЦПК України). Отже, процесуальною співучастю є участь кількох позивачів і (або) кількох відповідачів у одній і тій же цивільній справі.
ЦПК України (ч. 2 ст. 32) закріплює умови, за дотримання хоча б однієї з яких допускається процесуальна співучасть, а саме:
1) предметом спору є спільні права чи обов\'язки кількох позивачів або відповідачів, зокрема співвідповідачами можуть бути солідарні боржники (ст. 543 ЦК України);
492) права та обов\'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави, наприклад, із факту завдання шкоди спільними діями кількох неповнолітніх осіб (ст. 1182 ЦК України);
3) предметом спору є однорідні права та обов\'язки. Процесуальна співучасть можлива лише у разі:
- коли спільні вимоги кількох позивачів чи вимоги до кількох відповідачів заявлені для спільного розгляду в одному провадженні при поданні позовної заяви;
- якщо суддя під час провадження у справі до судового розгляду об\'єднає для розгляду в одному провадженні кілька однорідних позовних вимог до одного й того ж відповідача чи до різних відповідачів або позовні вимоги одного позивача до кількох відповідачів;
- коли суд (суддя) залучить до участі в справі співучасників у випадках, встановлених законом.
Процесуальна співучасть характеризується тим, що всі співучасники мають рівні процесуальні права та обов\'язки.
Крім того, при такій множинності осіб на стороні позивача і (або) відповідача кожен із співучасників виступає самостійно відносно іншої сторони (наприклад, право вимоги одного позивача існує поряд з правом вимоги іншого). Отже, участь у цивільному процесі кожного із співучасників базується на засадах автономії і диспозитивності. їх дії чи бездіяльність залежать лише від особистого волевиявлення, а не від поведінки інших співучасників.
На кожного із співучасників окремо покладається обов\'язок доведення обставин для підтвердження своїх вимог чи заперечень, окремо діє законна сила судового рішення тощо. Так, відповідно до ст. 216 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов\'язок чи право стягнення є солідарним.Рівність і незалежність співучасників є наслідком того, що всі вони є самостійними суб\'єктами цивільних процесуальних правовідносин. Однак процесуальна діяльність одних співучасників може викликати певні правові наслідки для інших, затримати розвиток процесу, зокрема при відкладенні розгляду справи або оголошенні перерви в її розгляді (ст. 191 ЦПК України), зупиненні провадження по справі (статті 201-203 ЦПК України), залишенні заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК України).
50
Співучасники можуть доручити вести справу одному з них, якщо він має повну цивільну процесуальну дієздатність (ч. З ст. 32 ЦПК України), а також приєднатися до апеляційної і касаційної скарги особи, на стороні якої вони виступали (статті 299, 329 ЦПК України)1.
Залежно від того, на чиєму боці виникає співучасть, вона поділяється на активну, пасивну та змішану.
Коли позивачами є дві особи чи більше, а відповідачем - одна, то така співучасть буде активною. В такому разі всі співучасники називаються співпозивачами. У них завжди спільні інтереси відносно відповідача. Така співучасть має місце, наприклад, при пред\'явленні кількома спадкоємцями за законом позову до спадкоємця за заповітом про визнання заповіту недійсним. Особливістю активної процесуальної співучасті є те, що вона можлива тільки з ініціативи співпозивачів, оскільки в іншому випадку може бути порушено принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України).
Пасивна співучасть виникає у разі наявності в цивільній справі кількох відповідачів і одного позивача. Особливістю такої співучасті є те, що вона можлива як з ініціативи позивача, так і з ініціативи суду, який може притягнути особу як співвідповідача для участі в справі.
Змішана співучасть має місце у тих випадках, коли в справі бере участь кілька позивачів і кілька відповідачів.
Виникнення співучасті обумовлюється обставинами матеріально-правового та процесуального характеру, в зв\'язку з чим вона також поділяється на обоє \'язкову (необхідну) / факультативну (можливу, необовязкову).
Обов\'язкова співучасть настає при спільності матеріальних прав і обов\'язків кількох осіб, тоді, коли права та обов\'язки сторін у цивільній справі не можна визначити без встановлення прав і обов\'язків інших суб\'єктів спірних матеріальних правовідносин. Наприклад, співвласники стають співпозивачами, пред\'явивши позов про усунення порушень їх права власності; кілька осіб, які спільно завдали шкоди, стають співвідповідачами, якщо потерпілий подасть до суду позовну заяву.
1 Див.: Штєфан М. Й. Цивільний процес: Підручник,- Вид. друге, псре-роб. та доп.- К.: Ін Юре, 2001.- С. 89-90.
51Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об\'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, які пов\'язані між собою, а суддя - постановити ухвалу про об\'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача (ст. 126 ЦПК України). В таких випадках настає факультативна співучасть. Вона виникає з обставин процесуального характеру, в силу доцільності одночасного розгляду кількох цивільних справ, з метою економії коштів і часу на їх провадження. При факультативній співучасті замість кількох процесів провадиться один, у зв\'язку з чим витрати по справі скорочуються, зменшується кількість судових засідань, викликів свідків тощо, а також не ухвалюються протилежні за змістом рішення1.