Право земельного сервітуту

— це постійне чи строкове право власника (користувача) земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Видами земельних сервітутів є права:

• проходу та проїзду на велосипеді;

• проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

• прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв\' язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

• прокладання на свою земельну ділянку водопроводу із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

• відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

• забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та проходу до природної водойми;

• поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та прогону худоби до природної водойми;

• прогону худоби по наявному шляху;

• встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд.

Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду і зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку до іншої особи. Власник (користувач) земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, має право на плату за нього та відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту. Поряд з цим земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави чи передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим особам.

Дія земельного сервітуту припиняється у випадках:

> поєднання в одній особі суб\'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;

> відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;

> рішення суду про скасування земельного сервітуту;

> закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

> невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

> порушення власником сервітуту умов користування сервіту­том;

> припинення підстав встановлення сервітуту;

> коли встановлення сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

5.

Власники (користувачі) земельних ділянок можуть:

> вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров\'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше;

> відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням;

> вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали невираз­ ними.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки, якщо його неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Добросусідство передбачає можливість спільного використання межових рослинних смуг, стежок, рівчаків, каналів, стін, парканів або інших споруд. Витрати на утримання поліпшень сусіди несуть у рівних частинах і до того часу, поки один із них зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди (додаток А).

Запитання для самоконтролю

1.У чому полягають обмеження прав використання земельних ділянок?

2.Навіщо вводяться обмеження прав використання земель?

3.Що являють собою охоронні зони?

4.Коли встановлюється особливий режим використання земель?

5.У чому полягає право земельного сервітуту?

6.Як розуміється доброеусідство?