ПОДАТКОВО-ПРАВОВІ НОРМИ

Вихідними елементами, що формують податкове право, єподатково_правові норми — правила, способи поведінки, щоскладають зміст податкового права. Норми податкового правапо суті є фінансовими та в основному тотожні їм.

Для податково_правових норм характерні такі загальні риси, що визначають норму права:

1) загальний характер;

2) формальна визначеність;

3) встановлення й охорона компетентними органами держави.

Особливості податкових норм як підвиду фінансових виявляються:

а) у змісті — вони дійсно регулюють правила поведінки, щовиникають у процесі фінансової діяльності держави, але діяльності специфічної — з приводу встановлення, зміни, скасування податків і надходжень за їхній рахунок доходів у бюджети;визначають права й обов’язки учасників відносин, передбачають відповідальність за невиконання розпоряджень держави всфері, що опосередковує рух податкових надходжень знизу вгору (від платника до бюджетів чи фондів);

б) у характері приписів — якщо фінансові норми в основному імперативного характеру, то податкові мають винятково наказовий характер. Держава наказує правила поведінки в категоричній формі, чітко визначає права, розміри обов’язків,окрім можливості їх однобічної (з боку зобов’язаної особи)зміни;

в) у заходах відповідальності, що охоплюють практичновесь спектр можливих видів — карну, адміністративну, фінансову. Такий підхід показує, наскільки важливі для державивідносини, врегульовані податковими нормами, і наскількидержава зацікавлена в постійному поповненні доходної частини бюджету;

г) у способах захисту прав учасників відносин, що випливають з певної нерівності суб’єктів.

Традиційною є і класифікація податкових норм.

1. За особливостями впливу на учасників відносин:

— зобов’язуючі — норми, що в категоричній формі встановлюють обов’язок робити певні активні дії. Наприклад, норми,що встановлюють обов’язок зі сплати податків, надання декларацій, звітів;

— забороняючі — норми, що в категоричній формі встановлюють обов’язок не робити заборонених дій, які порушуютьпорядок, закріплений податковими нормативними актами.

Наприклад, законодавчо забороняється вносити зміни у принципові елементи податкового механізму (ставку, пільги, об’єкттощо) без відповідних змін у бюджетному законі або протягомбюджетного року забороняється надавати індивідуальні податкові пільги;

— уповноважуючі — норми, що надають учасникам правовідносин право на певні позитивні дії в межах розпоряджень,що містяться в податковій нормі. Допускаючи певну самостійність, подібні норми все одно перебувають під впливом(хоч і непрямим) імперативних розпоряджень: органи місцевого самоврядування можуть встановлювати і регулювати механізми місцевих податків і зборів на своїй території, але тількив рамках (переліку, межах), установлених законодавчо.

— матеріальні — норми, що регулюють змістовий бік реальних суспільних відносин, міру прав і обов’язків учасників, видий обсяг матеріальних і грошових зобов’язань;

— процесуальні — норми, що регулюють процедуру (порядок) діяльності суб’єктів правовідносин з реалізації матеріальних норм у сфері діяльності з приводу надходження податків і зборів у бюджети.

Структура податково_правової норми відображає внутрішній склад норми, її складові частини, елементи.

1. Гіпотеза — частина норми права, що визначає умови діїподаткової норми. Вона описує фактичні обставини, при настанні яких варто керуватися цією нормою, вказує на учасниківвідносин і головні умови.

2. Диспозиція — частина норми права, що вказує, якою маєбути поведінка суб’єктів відносин, зміст їх прав і обов’язків принастанні обставин, описаних у гіпотезі.

3. Санкція — частина норми права, яка передбачає заходи впливу, що можуть бути застосовані до осіб, що не додержуються розпоряджень податкових норм. Санкції розраховані на настання фактичних обставин, що являють собоюправопорушення, і реалізують при цьому охоронну функціюправа.

Податкові санкції мають такі особливостями:

а) примусовий вплив на правопорушника реалізується через вплив на його кошти (у деяких випадках передбачаєтьсяпогашення заборгованості перед бюджетом за податками шляхом примусової реалізації майна платника);

б) кошти платника, що справляються з нього у вигляді податкових санкцій, надходять до бюджетів чи цільових фондівв першочерговому і безперечному порядку;

в) на відміну від адміністративної, податкова санкція передбачає вплив як на фізичних, так і на юридичних осіб;

г) як і фінансові санкції в цілому, податкові передбачаютьпоєднання правовідновлюючих і штрафних елементів. Пеня,штрафи, що стягуються з платників, як реалізація механізмупокарання порушника податкової норми, поповнюють власність держави (бюджетні доходи) або відшкодовують втраченувигоду від їхнього недоодержання;

д) податкові санкції передбачають іноді застосування покарання незалежно від характеру провини платника. Пеню нараховують автоматично при затримці податкових платежів,штрафи накладають за несвоєчасне звітування і т. ін.

ВИСНОВКИ З П’ЯТОГО ПИТАННЯ:

Податково-правові норми - це правила, прийоми поведінки, які становлять зміст податкового права.

Податкові норми класифікуються за особливостями впливу на учасників відносин на: зобов’язуючі; заборонні; уповноважуючи.

Структура податково-правової норми відображає внутрішній склад норми, її складові частини, елементи: гіпотезу, диспозицію і санкцію.