<<
>>

Стаття 68. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

1. Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встанов­леному Кабінетом Міністрів України.

2. Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;

2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;

3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових оди­ниць виміру;

4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;

5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;

6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опу­блікування;

7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рі­шеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;

8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Технічний прогрес та зміни в структурі міжнародної торгівлі зумовлю­ють необхідність внесення доповнень, змін та уточнень до Гармонізованої системи, а як наслідок, і до УКТ ЗЕД. У зв'язку з цим виникає потреба у відстеженні змін та доповнень, які вносить Всесвітня митна організація до Гармонізованої системи, Пояснень до Гармонізованої системи та інших рішень щодо її тлумачення. На підставі змін, внесених до Гармонізованої системи, здійснюється підготовка відповідних змін до УКТ ЗЕД.

Ведення УКТ ЗЕД - одне з основних завдань митних органів стосовно реалізації митної політики України відповідно до пп. 12 ч. 2 ст. 544 Кодексу. Ведення УКТ ЗЕД здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи (Державною митною службою України), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для виконання функцій з ведення УКТ ЗЕД центральний орган вико­навчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері дер­жавної митної справи, має право:

- одержувати в установленому порядку від міністерств, інших цен­тральних органів виконавчої влади необхідну інформацію;

- залучати фахівців міністерств, центральних органів виконавчої влади та наукових установ до роботи з ведення УКТ ЗЕД.

Пропозиції про внесення змін до УКТ ЗЕД у зв'язку зі змінами, що вно­сяться до Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європей­ським Союзом, надсилаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної спра­ви, до центрального органу виконавчої влади з питань економіки для вра­хування та підготовки пропозицій про внесення змін до Митного тарифу України.

За поданням міністерств, центральних органів виконавчої влади цен­тральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної по­літики у сфері державної митної справи, приймає рішення щодо можли­вості змін у деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні з ураху­ванням загальноприйнятих правил класифікації товарів у Гармонізованій системі опису та кодування товарів ВМО. Така деталізація здійснюється на рівні дев'ятого і десятого знаків товарного коду з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом застосування заходів та­рифного, нетарифного, інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.

Рішення про можливість здійснення деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні приймаються на підставі інформації, яка надається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію держав­ної політики у сфері державної митної справи, міністерствами, централь­ними органами виконавчої влади та містить такі відомості:

1) обґрунтування потреби деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національ­ному рівні;

2) код товару згідно з УКТ ЗЕД, що деталізується;

3) текстовий опис товарів, для яких в УКТ ЗЕД виділяються окремі коди;

4) відомості про походження, склад, призначення, галузь використання товару тощо;

5) характерні ознаки, які відрізняють товар, що деталізується, від інших подібних товарів;

6) нормативно-технічну документацію на товар з визначенням показ­ників, за якими проводитиметься ідентифікація товару, що деталізу­ється, під час митного оформлення.

Якщо деталізацію товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні централь­ним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної полі­тики у сфері державної митної справи, визнано можливою, то рішення про це має містити:

1) коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, деталізовані на національному рівні;

2) текстовий опис деталізованих на національному рівні товарів;

3) у разі необхідності додаткову примітку України, яка надає роз'яс­нення стосовно класифікації товарів, деталізованих на національно­му рівні;

4) одиниці виміру та обліку, які зазначатимуться для деталізованих на національному рівні товарів в УКТ ЗЕД під час їх митного оформ­лення.

У разі відсутності зазначених у п. 1-4 відомостей рішення центрально­го органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, повинно містити обґрунтування немож­ливості деталізації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні.

Рішення про можливість деталізації товарів на національному рівні в УКТ ЗЕД центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, доводиться мініс­терству, центральному органу виконавчої влади, який ініціював подання, для його врахування під час підготовки пропозицій стосовно внесення в установленому порядку змін до Митного тарифу України.

Пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію держав­ної політики у сфері державної митної справи, відповідно до змін, які вно­сяться Всесвітньою митною організацією до Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Європейським Союзом до Комбіно­ваної номенклатури. У разі потреби цей орган розробляє пояснення до то­варних підкатегорій, деталізованих на національному рівні.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію держав­ної політики у сфері державної митної справи, розробляє та затверджує наказом перехідні таблиці до нової версії УКТ ЗЕД.

Ці таблиці складають­ся на основі перехідних таблиць до нових версій Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури. Перехідні таб­лиці бувають прямі та обернені[15].

Нові редакції УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД та перехідних таблиць до УКТ ЗЕД оприлюднюються на офіційній веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та по­рядок його прийняття митними органами визначаються центральним ор­ганом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

На офіційній веб-сторінці центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної спра­ви, у знеособленому вигляді оприлюднюються прийняті митними органа­ми рішення щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД, публіку­ються методичні рекомендації та інші роз'яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Незважаючи на те, що робота зі створення принципів побудови та ве­дення сучасної Гармонізованої системи опису та кодування товарів завер­шилася понад 30 років тому, до Гармонізованої системи опису та кодуван­ня товарів на постійній основі, один раз на п'ять років, вносяться зміни. Такі зміни товарів розробляються Всесвітньою митною організацією. При­чини внесення цих змін такі:

1) перегляд товарних позицій та субпозицій з низькими обсягами тор­гівлі (з Гармонізованої системи опису та кодування товарів вилуча­ються товарні коди, яким відповідають товари з низькими обсягами торгівлі, та додатково включаються нові коди товарів, яким відпові­дають значні обсяги торгівлі. На сьогодні товарні коди присвоюють­ся певним товарним групуванням за умови, коли обсяги їхнього ім­порту становлять не менше 20 млн дол. США);

2) зміна характеру світової торгівлі;

3) уточнення текстів товарних позицій, підпозицій, категорій та підка- тегорій для забезпечення однакового (уніфікованого) розуміння та застосування Гармонізованої системи опису та кодування товарів;

4) загальний перегляд товарних позицій, призначених для сучасних ма­шин та високотехнологічної апаратури (такі зміни насамперед стосу­ються комп'ютерної техніки, напівпровідникових технологій, засобів зв'язку та інших радіоелектронних товарів тощо);

5) запити міжнародних організацій, зацікавлених у відстеженні статис­тики міжнародної торгівлі окремими видами товарів;

6) захист навколишнього середовища - вирішення екологічних про­блем: передусім здійснення контролю за ввезенням відходів, імпор­том рослин (ліс, бамбук, ротанг) та виробів з них, рідкісних тварин тощо.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності є до­сить об'ємним документом - включно з поясненнями складається з декіль­кох тисяч сторінок текстової та табличної інформації. Щоб орієнтуватися у змінах класифікації в УКТ ЗЕД, варто скористатися вказаними перехідни­ми таблицями.

Крім того, слід ураховувати таке. При зміні версій товарних номенкла­тур може скластися таке враження, що деякі товарні коди "зникають”, але насправді це не так. Зміна товарних номенклатур має закономірності. То­вари, що класифікуються за товарними кодами, які змінюються, можуть піддаватися деталізації або, навпаки, об'єднуватися з іншими товарними групуваннями і в новій версії товарної номенклатури ці товари класифіку­ватимуться вже за іншими товарними кодами. Типові види змін класифі­кації товарів в УКТ ЗЕД при переході національної товарної номенклатури на оновлену версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів бу­вають такими.

1. Товарні коди не змінюються.

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій товарній номенклатурі 2002 р.

0101 Коні, віслюки, мули та лошаки, живі:
0101 10 - чистопородні племінні тварини:
0101 10 10 00 коні
0101 10 90 00

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій товарній номенклатурі 2007 р.

0101 Коні, віслюки, мули та лошаки, живі:
0101 10 - чистопородні племінні тварини:
0101 10 10 00 - коні
0101 10 90 00 - інші

При переведенні Української класифікації товарів зовнішньоекономіч­ної діяльності з редакції 2002 р.

на редакцію 2007 р. понад 75 % кодів та відповідних назв товарів залишилися незмінними. Збереження значної частини товарних кодів при зміні версій товарних номенклатур спрощує роботу з приведення чинної національної номенклатури у відповідність до положень Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 р. Не­змінність товарних кодів у різних версіях товарних номенклатур дає мож­ливість під час розроблення нової номенклатури ефективно застосовувати автоматизовані методи аналізу та обробки тексту. Наприклад, використан­ня програмних можливостей EXCEL спрощує рутинну роботу з перевірки кодів та назв товарів, дає змогу виявити повтори (дублювання), порушення формату запису товарного коду, технічні помилки тощо.

2. Для окремих товарів товарні коди замінюються на інші.

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій товарній номенклатурі 2002 р.

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій товарній номенклатурі 2007 р.

Такий тип змін у класифікації необхідно враховувати під час здійснен­ня митних процедур з питань визначення та контролю країни походження товару.

3. Товарні коди деталізуються (товари, що класифікуються за од­ним товарним кодом, після внесення змін класифікуються за декількома товарними кодами).

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій

товарній номенклатурі 2002 р. товарній номенклатурі 2007 р.

4. Спрощення (згортання) деталізації товарів (товари, що класи­фікуються за різними товарними кодами, "зливаються" в один товарний код).

УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій УКТ ЗЕД, побудована на Гармонізованій

товарній номенклатурі 2002 р. товарній номенклатурі 2007 р.

З огляду на викладене, природно виникає запитання: “Як зберегти різ­ні ставки ввізного мита при зміні версії товарної номенклатури у випадку згортання 2, 4, 8, 10 тощо товарних кодів з утворенням лише одного-двох товарних кодів?” У цьому випадку головну роль відіграють можливості деталізації товарів на національному рівні (9-го та 10-го знаків товарних кодів в УКТ ЗЕД). Для збереження різноманітних ставок ввізного мита то­вари деталізуються на національному рівні, що не суперечить міжнарод­ним нормам ведення національної товарної номенклатури. Таким чином, згортання деталізації на рівні Гармонізованої системи опису та кодування товарів не забороняє проведення або збереження деталізації на рівні УКТ ЗЕД.

5. Змішаний тип внесення змін у класифікацію товарів (товари, що класифікуються за товарними кодами, частково перерозподіляються між кодами)

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до Митного кодексу України : у 3 т. - К. : Н94 ДННУ “Акад. фін. управління’,2012. - Т. 1. - 362 с.. 2012

Еще по теме Стаття 68. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності:

  1. Глава 11. Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її СТРУКТУРА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ товарів
  2. Стаття 67. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
  3. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, структура та порядок ведення.
  4. Розділ IV УКРАЇНСЬКА КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  5. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: поняття, призначення
  6. Питання 2. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
  7. Нові положення Митного кодексу України з питань класифікації товарів
  8. Види зовнішньоекономічної діяльності.
  9. § 2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА
  10. Поняття та сутність зовнішньоекономічної діяльності.
  11. 10.7. Банківське кредитування зовнішньоекономічної діяльності
  12. 10.7. Банківське кредитування зовнішньоекономічної діяльності
  13. 4.Шляхи активізації зовнішньоекономічної діяльності.
  14. 4.Маркетингові дослідження у зовнішньоекономічної діяльності.
  15. § 1. Поняття, ознаки та правове забезпечення ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  16. 4.Роль держави в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.
  17. 4.Розробка стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
  18. Глава 22 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  19. § 4. Підстави та порядок проведення ліцензування ТА КВОТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -