§ 4. Підстави та порядок проведення ліцензування ТА КВОТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ліцензування та квотування ЗЕД здійснюється для за­безпечення захисту економічних інтересів учасників даного виду діяльності, створення для них рівних можливостей, для захисту економічної конкуренції, ліквідації монополізму та захисту внутрішнього ринку.

Митний кодекс України^[180] передбачає тарифні та нета- рифні методи регулювання ЗЕД. До тарифних методів ре­гулювання ЗЕД можна віднести митні тарифи, податкові, кредитні й інші фінансові пільги. До нетарифних методів, у першу чергу, відносять кількісні обмеження, які включають в себе ліцензування і квотування експорту та імпорту това­рів та інших предметів.

Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних опе­рацій запроваджено відповідно до ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій визнача­ється як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом ЗЕД експорту (імпорту) товарів.

У ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну дія­льність» виділено автоматичне та неавтоматичне ліцензу­вання. Автоматичне ліцензування визначається як ком­плекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту ЗЕД дозво­лу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кі­лькісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформ­лення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.

Ліцензії видають на підставі заявок суб'єктів ЗЕД, що мають бути подані за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.

У разі запровадження режиму неавтоматичного ліцензу­вання строк розгляду заявок не повинен перевищувати 30 днів від дати їх одержання, якщо заявки розглядаються в порядку їх надходження, та більше 60 днів від дати закін­чення оголошеного строку приймання заявок, якщо всі вони розглядаються одночасно.

Квотування зовнішньоекономічних операцій визначаєть­ся як установлення кількісних або інших обмежень товарів, що підлягають експорту/імпорту.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає наступні види квот:, квоти (контингенти) глоба­льні - квоти, що встановлюються на товар (товари) без за­значення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортують або з яких його (їх) імпортують; квоти (контин­генти) групові - квоти, що встановлюються на товар (товари) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортують або з яких його (їх) імпортують; квоти експортні (імпортні) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати чи імпортувати протягом установленого строку та який визначають у натуральних чи вартісних одиницях; квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлю­ються на товар (товари) із зазначенням конкретної країни, куди товар (товари) можуть експортувати або з якої його (їх) можуть імпортувати. На кожний вид товарів установлюєть­ся лише один вид квоти. Квотування здійснюється шляхом установлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, при­чому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти.