Стаття 67. Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності

1. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затвер­джується законом про Митний тариф України.

2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиція­ми, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармо­нізованою системою опису та кодування товарів.

3. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

4. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підка- тегорії (десять знаків).

Застосування різних форм державного регулювання у зовнішньоеконо­мічних відносинах України з країнами світу потребує насамперед визна­чення об’єкта зовнішньоекономічних операцій.

Об'єктом застосування таких державних форм регулювання зовнішньо­економічної діяльності, як тарифні та нетарифні методи, у нашій країні, за аналогією з міжнародною практикою, визначено товар. Наявність лише на­йменування товару є недостатньою інформацією для однозначного розу­міння та визначення об’єкта регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці запроваджено систему цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про товар, його склад або призна­чення та інші характеристики, що не враховані в найменуванні товару.

Збільшення обсягів і ускладнення структури зовнішньої торгівлі, участь у міжнародних торговельних операціях сотень тисяч найменувань товарів зумовили потребу в узгодженні правил організації і побудови системи то­варних номенклатур. Міжнародне співробітництво в цій сфері спрямову­валося на визначення й утвердження таких пріоритетів:

- використання єдиного понятійного апарату, що полегшує діяльність митних органів, експертів, учасників міжнародних переговорів, а та­кож виробників, експортерів, імпортерів і перевізників товарів;

- забезпечення однакової класифікації всіх товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі, на прийнятній для всіх сторін основі;

- зіставлення національних статистик зовнішньої торгівлі для аналізу і порівняння даних світової торгівлі.

Зростання обсягів міжнародної торгівлі, тенденція до уніфікації і стан­дартизації зовнішньоторговельної документації, потреби в обміну ста­тистичними даними поставили питання про необхідність єдиного міжна­родного документа, який встановлює більш чіткі й деталізовані правила класифікації товарів, що перебувають у міжнародному товарообігу. Роз­роблення такого документа велося за участю експертів з різних країн, представників міжурядових, неурядових і національних організацій.

В основу побудови нової системи класифікації була покладена Брюс­сельська тарифна номенклатура, а також Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН. Крім того, було використано більше 10 міжнародних і національних класифікаційних систем, у тому числі митних.

У результаті проведеної роботи була підготовлена нова система кла­сифікації товарів - Гармонізована система опису та кодування товарів, невід'ємною частиною якої є Номенклатура (товарів) гармонізованої сис­теми.

Для того щоб забезпечити практичне використання Гармонізованої системи опису та кодування товарів більшим числом країн, Рада митного співробітництва у 1983 р. розробила Міжнародну конвенцію про Гармо­нізовану систему, яка з 1 січня 1988 р. набрала чинності як Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (далі - Конвенція) з додатком, який є номенклатурою Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі - Гармонізованої системи) та становить невід'ємну частину Конвенції.

Номенклатура Гармонізованої системи є багатоцільовою товарною но­менклатурою (класифікатором), яка задовольняє потреби статистичних служб, митних органів та комерційної діяльності.

Використання цього класифікатора стало новим етапом у подальшому розробленні й стандартизації систем товарів, що класифікуються з ураху­ванням максимального кола інтересів.

Гармонізована система підтримується (ведеться) Комітетом з Гармо­нізованої системи (його підкомітетами - Науковим та Підкомітетом з перегляду Гармонізованої системи) ВМО, до складу якого входять пред­ставники Договірних Сторін відповідно до положень Конвенції.

Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану сис­тему опису та кодування товарів відповідно до Указу Президента України “Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” від 17.05.2002 № 466/2002, ставши її Договір­ною Стороною, з набуттям усіх прав, передбачених статтями Конвенції, які набрали чинності для України з 1 січня 2004 р.

Як Договірна Сторона Конвенції, Україна набула таких прав:

- порушувати питання щодо класифікації товарів;

- голосувати під час розгляду питань класифікації на сесіях Комітету з Гармонізованої системи;

- вносити поправки до Пояснень Гармонізованої системи (які є офіцій­ною інтерпретацією Гармонізованої системи) та до Компендіуму кла­сифікаційних рішень, що приймаються Радою митного співробітни­цтва (Всесвітньою митною організацією);

- голосувати під час внесення поправок до Гармонізованої системи та Пояснень до Гармонізованої системи;

- вимагати у Всесвітньої митної організації передачі питань про кла­сифікацію або внесення поправок у тексти Пояснень Гармонізованої системи для їх перегляду;

- вносити поправки до Гармонізованої системи у зв'язку з технічними змінами або змінами в міжнародній торгівлі;

- запитувати Секретаріат Всесвітньої митної організації про одержан­ня інформації з питань, що стосуються Гармонізованої системи, та проведення навчання з таких питань.

Як Договірна Сторона Конвенції Україна набула таких зобов'язань:

- привести свою тарифно-статистичну номенклатуру (Митний тариф України, товарною номенклатурою якого є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) у відповідність до Гармоні­зованої системи, зокрема товарних позицій, підпозицій та Загальних правил інтерпретації Гармонізованої системи;

- надавати статистичні дані про імпорт та експорт товарів на рівні шес­ти знаків УКТ ЗЕД;

- вносити до УКТ ЗЕД поправки у разі набуття чинності змінами до Гармонізованої системи.

Відповідно до мети створення Гармонізованої системи положеннями Конвенції встановлено, що країни, які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків. Таким чином створюється основа для доволі точного опису товарів, спираючись на їх об'єктивні характеристики, відображені в Гармонізованій системі. Наве­дені характеристики можуть ефективно використовуватися митними ор­ганами при проведенні контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, безумовне дотримання такого підходу дає змогу значно зменшити кількість помилок під час складання зовнішньоторговельної документації, а також удосконалити обробку статистичних даних зовнішньоторговель­ного обігу в обігу різних країн.

У Гармонізованій системі реалізовано такий підхід: розділи і підгру­пи позначені римськими цифрами, а товарні групи, позиції і субпозиції - арабськими. Коди розділів і підгруп не взаємозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій. Товарні підпозиції цифрового коду в Гармонізованій системі не мають, вони позначаються прочерком (“-”), що проставляється перед їх найменуванням. УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування това­рів ВМО і Комбінованої номенклатури ЄС (далі - Комбінована номенкла­тура).

Чинна Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяль­ності побудована на основі Гармонізованої системи. УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом Укра­їни “Про Митний тариф України”, що використовується для цілей та­рифного, нетарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення мит­ного оформлення товарів.

Використання єдиної номенклатури на основі Гармонізованої системи, прийнятої під егідою ВМО, має такі переваги:

1) спрощується ведення міжнародних торговельних переговорів і по­кращується врегулювання торговельних спорів;

2) полегшуються збирання, порівняння й аналіз даних торговельної статистики;

3) досягається економія часу та коштів, оскільки можна уникнути пере- класифікації товарів під час перетинання кордону між країнами або у разі переходу від одного виду економічної діяльності до іншого (на­приклад, виробництво, транспортування, експорт);

4) з'являється можливість стандартизації торговельної документації і даних, що життєво важливо для електронного обміну даними між різними країнами або різними видами діяльності (наприклад, мит­ниця → транспорт → страхування → банк тощо);

5) усі положення, що стосуються імпорту або експорту окремих това­рів, можна об'єднати в базу даних з тарифів зовнішньої торгівлі й присвоїти товарам уніфіковані коди, забезпечивши, таким чином, ав­томатизацію процедур митного оформлення і зменшивши операцій­ні витрати.

Таким чином, в Українській класифікації товарів зовнішньоекономіч­ної діяльності враховано Основні правила інтерпретації Гармонізованої системи опису та кодування, примітки до розділів та груп, пояснення до товарних позицій. Крім того, коди в УКТ ЗЕД, а саме, перші шість цифр, які відповідають назвам груп, позицій та товарних підпозицій, відповіда­ють таким самим кодам Гармонізованої системи.

З метою уніфікації класифікації товарів, забезпечення зіставлення статистичних даних про обсяги зовнішньоекономічної діяльності, та застосування заходів нетарифного регулювання, коди та підходи до кла­сифікації на рівні сьомого та восьмого знаків товарних кодів в УКТ ЗЕД відповідають правилам, приміткам та поясненням Комбінованої номен­клатури Європейського Союзу (КН ЄС).

Станом на травень 2012 р. ведення УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ве­дення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності” від 12.12.2002 № 1863. УКТ ЗЕД базується на основі Гармонізованої систе­ми (перший - шостий знаки десятизначного товарного коду) і Комбінова­ної номенклатури Європейського Союзу (сьомий - восьмий знаки деся­тизначного товарного коду).

Відповідно до вимог Конвенції в УКТ ЗЕД товари систематизовано за найменуваннями i цифровими позначеннями розділів, груп, товарних по­зицій та товарних підпозицій згідно з Гармонізованою системою.

Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД:

УКТ ЗЕД має п'ять рівнів деталізації, побудованих за ступенем їхнього зростання відповідно до кількості цифрових знаків кодування.

Перший рівень - розділи. В УКТ ЗЕД є 21 розділ - вони позначають­ся римськими цифрами відповідно до Гармонізованої системи. На цьому рівні товари згруповані за галузями господарства. Наприклад, у розділі I систематизовані живі тварини та продукція тваринництва; у II - продукти рослинного походження; у V - мінеральні продукти; у VII - пластмаси та вироби з них, каучук і гумові вироби.

Другий - п'ятий рівні десятизначного коду УКТ ЗЕД позначаються арабськими цифрами відповідно до Гармонізованої системи.

Другий рівень - групи. Всього їх 97. У них товари згруповані згідно з:

- матеріалом, з якого вони виготовлені;

- функціями, які вони виконують;

- ступенем обробки.

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами в десятизначному коді товару згід­но з УКТ ЗЕД.

Третій рівень - товарні позиції. На цьому рівні товари деталізуються за чотиризначними кодами, перші дві цифри в яких є номером групи това­рів згідно з УКТ ЗЕД.

Четвертий рівень - товарна підпозиція. На цьому рівні здійснюєть­ся подальша деталізація товарів - це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а перші чотири - номером товарної позиції.

П’ятий рівень - товарна категорія (підкатегорія). На цьому рівні від­повідно до положень Конвенції вводяться додаткові критерії деталізації то­вару згідно з національним законодавством. В Україні на рівні товарної кате­горії (восьмизначні коди) проводиться деталізація відповідно до Комбінова­ної номенклатури Європейського Союзу, чинної на дату розроблення нової версії УКТ ЗЕД. Комбінована номенклатура Європейського Союзу - це то­варна номенклатура ЄС, яка також побудована на Гармонізованій системі.

На рівні товарної підкатегорії (десятизначні коди УКТ ЗЕД) товари де­талізуються в інтересах України.

Відповідно до структури побудови Гармонізованої системи кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним ко­дом згідно з УКТ ЗЕД.

УКТ ЗЕД - систематизований перелік товарів, побудований на основі Гармонізованої системи, який включає коди товарів, їх найменування, оди­ниці виміру та обліку (ОВО).

Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТ ЗЕД:

- групи товарів не повторюються за змістом;

- перелічено всі товари, що можуть перетинати кордон;

- для виключення можливості присвоєння кількох кодів товару залеж­но від застосування критерію матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення класифікація товарів здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.