Стаття 55. Коригування митної вартості товарів

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається мит­ним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначен­ня митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що за­явлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових зна­чень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вар­тості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, перед­бачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням мит­ного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати мит­них платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умо­ви сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначе­ному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється цен­тральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав­ну політику у сфері фінансів.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішен­ня про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений части­ною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтова­ного вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням мит­ного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за звер­ненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, ви­значеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових до­кументів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає об­ґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним осо­бою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган ска­совує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган згідно з вимогами ч. 6 ст. 54 Кодексу дійшов висновку, що митна вартість визначена неправильно, а заявлені відомості неповні (не­достовірні), то він відмовляє у митному оформленні товарів з обов'язковим наданням Рішення про коригування заявленої митної вартості.

Це Рішення щодо товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, митний орган обов'язково приймає у письмовій формі. Форма Рішення затверджена наказом Мтшстерства фінансів України “Про затвердження форми рішення про коригування мит­ної вартості товарiв, Правил заповнення рішєння про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” від 24.05.2012 № 598.

Рішення заповнює посадова особа митного органу, що контролює пра­вильність визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою формою, а в разі подання митної декларації на паперовому носії рішення друкується у двох примірниках. Один примірник видається або надсилається поштою декларантові, другий - з відміткою декларан­та про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу.

Рішення обов'язково має містити таку важливу інформацію, як заявле­ні декларантом складові митної вартості, подані документи, встановлене митним органом числове значення митної вартості товару, метод визна­чення митної вартості, застосований митним органом, обставини при­йняття Рішення та джерела інформації, використовувані митним органом для визначення митної вартості, тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Кодексу декларант самостійно визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі її структуру та метод визначення. Таким чином, якщо декларант дійшов висновку, що основний метод визначення митної вартості непри­йнятний, а інформації для застосування другорядних методів недостатньо, відповідно до ч. 5 цієї статті він може провести консультації з митним ор­ганом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, зокрема в письмово­му вигляді. Цінові дані надаються виключно відповідно до положень ст. 56 МКУ з дотриманням конфіденційності інформації.

У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з письмовим рішенням митного органу про коригування митної вартості декларант може звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що де­кларуються, у вільний обіг під певні зобов'язання, а митний орган повинен надати йому таку можливість у разі виконання цих зобов'язань.

До таких умов належить або сплата митних платежів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або сплата митних плате­жів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначе­ною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних пла­тежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розд. X Кодексу. Згідно з розд. Х способом забезпечення сплати митних платежів у цьому випадку може виступати виключно фінансова гарантія. Порядок надання фінансо­вих гарантій визначений гл. 45 Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Положеннями цієї статті законодавець повністю покладає на митні орга­ни обов'язок обґрунтування правильності визначеної ним митної вартості товарів. Якщо митний орган протягом строку, що не перевищує п'ять робо­чих днів з дати подання додаткових документів, не може аргументовано під­твердити правильність визначеної ним митної вартості товарів, вважається, що декларант або уповноважена ним особа правильно визначили митну вар­тість товарів. У цьому випадку фінансова гарантія підлягає поверненню або вивільненню в порядку та у строки, визначені розд. Х Кодексу.