<<
>>

5. Технічне обслуговування і ремонт інженерного обладнання

5.1. Центральне опалення і гаряче водопостачання

5.1.1. Система центрального опалення жилого будинку в

опалювальний сезон повинна працювати безперебійно і забезпечувати

нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях при мінімальній

витраті палива.

5.1.2. Для обслуговування системи опалення необхідно знати і

виконувати:

- чинні нормативно-правові акти з питань, що стосуються

опалення жилих будинків;

- ці Правила;

- державні будівельні норми.

5.1.3. Для забезпечення безперебійної роботи системи опалення

робітнику, що обслуговує системи, необхідно знати і виконувати

таке:

- знати систему опалення за кресленнями і в натурі (при

відсутності креслень керівництво організації, що веде технічну

експлуатацію системи опалення, повинне забезпечити одержання чи

складання виконавчих креслень);

- ознайомити мешканців будинку з правилами користування

квартирними нагрівальними приладами, а також з заходами,

прийнятими при аваріях у системі, і стежити за виконанням цих

Правил та заходів;

- регулярно стежити за записами в змінному журналі, що фіксує

стан опалення котлів і котлового устаткування, а також витрати

палива;

- вчасно усувати виявлені несправності та відхилення в роботі

системи теплопостачання; не допускати перевитрати палива і

домагатися його економії.

5.1.4. У приміщенні котельні чи теплового вузла на стіні чи в

зручному для користування місці повинні бути вивішені:

- схеми систем опалення будинків з нумерацією стояків,

запірно-регулювальної арматури, повітрозбірників. У схемах повинно

бути зазначено, як користуватися цією арматурою при наповненні,

підживленні та спорожнюванні системи;

- графік температури гарячої та зворотної води в залежності

від температури зовнішнього повітря;

- добовий графік витрати палива в залежності від температури

зовнішнього повітря;

- графік роботи обслуговуючого персоналу;

- номери телефонів та адреси аварійних служб, що обслуговують

обладнання та енергопостачання котельні чи теплопункту, швидкої

медичної допомоги, пожежної охорони;

- правила внутрішнього розпорядку в котельні чи тепловому

вузлі.

5.1.5. Скарги і зауваження на несправності та недоліки в

роботі системи опалення (недогрів, перегрів, шум від роботи

устаткування тощо) заносять у спеціальний журнал, у якому повинна

бути інформація щодо їх усунення. Виконання робіт з усунення скарг

щотижня перевіряє інженер організації, що здійснює експлуатацію

систем теплопостачання.

5.1.6. До закінчення опалювального сезону складають опис

несправностей системи опалення, що підлягають усуненню в

неопалювальний сезон.

Опис необхідно вести регулярно, тому що він є основою для

складання переліків ремонтних робіт, профілактики і підготовки

систем до наступного опалювального сезону.

5.1.7. Для підготовки опалювальної системи до ремонту чи

пуску в експлуатацію виконують такі роботи:

- при необхідності ретельно промивають систему опалення (дуже

забруднені системи рекомендується промивати із застосуванням

стисненого повітря);

- очищають приміщення котельні і складу палива від сміття,

шлаку і сторонніх предметів;

- очищають поверхні нагрівання котлів, димоходи, колосникові

ґрати, зольники, борови і димар від золи і сажі;

- знімають і забезпечують збереження ременів передач від

двигунів;

- очищають від бруду і змащують ходові частини двигунів

насосів і вентиляторів;

- заповнюють систему чистою водою з температурою

80-85 град. С;

- випускають повітря із системи і закривають засувки;

- знімають термометри і манометри, засоби обліку та

регулювання споживання води і теплової енергії, повіряють та

забезпечують їх збереження;

- закривають шибери, лази і дверцята топок.

5.1.8. Перед початком опалювального сезону перевіряються:

- справність світлової і силової електропроводок у котельні і

тепловому пункті, арматури, засобів обліку та регулювання

споживання води і теплової енергії, пускової апаратури і

світильників перед кожним котлом, у проходах між котлами, у

машинному відділенні, перед усіма контрольно-вимірювальними

приладами та в складі палива;

- наявність і стан низьковольтних (до 12 В) переносних

електричних ламп на гнучкому шнурі, гасових ліхтарів типу "кажан"

чи переносних світильників, що працюють від акумуляторів;

- наявність протипожежного устаткування та аптечок, написів

про заборону входу в котельню чи тепловий пункт стороннім особам,

ваг чи мірної тари для зважування палива, що витрачається за

зміну, а також термометрів, установлених поблизу котельні на

північному боці будинку на висоті 2,5 м від поверхні землі;

- справність дверних запорів у приміщеннях котелень і

теплових пунктів, де немає постійних чергових.

5.1.9. Під час технічної експлуатації системи опалення

необхідно:

- регулярно проводити профілактичні огляди і поточний ремонт

системи;

- готувати документацію для своєчасного проведення

капітального ремонту і вчасно його проводити.

5.1.10. Електричне освітлення в приміщеннях, де проводять

профілактичні огляди і ремонт систем опалення, повинне перебувати

в справному стані. Вимикачі освітлення розміщують при вході.

5.1.11. Спуск води із системи центрального опалення в період

опалювального сезону допускається при аварії, якщо вимикання

окремих відгалужень не забезпечує можливості її ліквідації, а

також якщо температура води в зворотній магістралі знижується до

5 град. С при температурі зовнішнього повітря нижче 0 град. С.

5.1.12. На засувках колекторів гарячої і зворотної

магістралей повинні бути таблички з написами, що пояснюють, до

якої системи і до якої магістралі ці засувки належать. У місцях

приєднання стояків до магістралей на кожному стояку повинна бути

встановлена табличка з його проектним номером (для систем з

нижнім розведенням у підвалі, для систем з верхнім розведенням - у

підвалі і на горищі).

5.1.13. За відсутності автоматичних повітровідводів повітря в

системах з верхнім розведенням випускають через повітрозбірник (не

рідше одного разу в 2 тижні). Роботу автоматичних повітровідводів

перевіряють щомісяця. У системах з нижнім розведенням випуск

повітря нагрівальних приладів верхніх поверхів здійснюється при

пуску системи. Протягом опалювального сезону контролюють наявність

повітря в приладах верхніх поверхів.

5.1.14. Системи гарячого водопостачання жилого будинку

повинні забезпечувати безперебійне подання гарячої води

розрахункової температури з мінімальними витратами тепла.

5.1.15. Під час обслуговування системи гарячого

водопостачання необхідно:

- знати систему гарячого водопостачання за кресленнями і в

натурі (за відсутності креслень керівництву організації необхідно

їх одержати чи скласти);

- ознайомити мешканців будинку з заходами щодо забезпечення

безперебійної роботи системи, а також заходами, застосовуваними

при аваріях, і стежити за виконанням цих правил і заходів;

- своєчасно та якісно усувати несправності системи .

5.1.16. Для поліпшення гідравлічного режиму систем і

забезпечення необхідної витрати гарячої води у водорозбірних

приладах встановлюється металева діафрагма з центральним отвором у

залежності від типу приладів і гарантійного тиску на введенні.

На трубопроводах до окремих груп санітарних приладів і на

підводках до газових водонагрівачів установлювати діафрагми

забороняється.

5.1.17. При ремонті трубопроводів системи гарячого

водопостачання дозволяється застосовувати тільки оцинковані труби

(категорично забороняється застосовувати чорні газові),

з\'єднувати труби тільки на різьбленні.

5.1.18. Після завершення ремонтних робіт інженерних мереж

необхідно привести у належний стан зіпсований благоустрій

території або будинку.

5.2. Вентиляція

5.2.1. При утриманні та експлуатації системи витяжної

вентиляції необхідно забезпечувати нормативний повітрообмін у

всіх жилих кімнатах, кухнях, туалетних і ванних приміщеннях при

зовнішній температурі 5 град. С і нижче.

Під час експлуатації житлового будинку необхідно:

- знати систему вентиляції за кресленнями і в натурі (за

відсутності креслень керівництву організації, що веде технічну

експлуатацію системи вентиляції, необхідно одержати чи скласти

виконавчі креслення);

- усувати несправності вентиляційних пристроїв.

5.2.2. До несправностей вентиляційних пристроїв належать

такі:

- відсутність чи поломка витяжних ґрат;

- відсутність чи погане кріплення рамок для ґрат;

- негерметичність приставних шлакогіпсокартонних вертикальних

коробів;

- засмічення каналів уламками цегли та будівельних розчинів

(визначається за відсутності тяги в каналі);

- негерметичність горищних коробів і шахт (визначається

візуально і за відхиленням полум\'я свічі, що пересувається уздовж

швів короба);

- несправність переходів через короби на горищі;

- несправність і відсутність шиберів чи дросельних клапанів у

витяжних шахтах;

- несправність чи відсутність парасоля чи дефлектора над

шахтою;

- неякісна обробка шахт (зовні шахти потрібно оштукатурювати

по повсті, сітці чи дранці, а зсередини оббивати покрівельною

сталлю по повсті, змоченій у глині).

5.2.3. Незначні засмічення каналів пробивають гирею (1-3 кг)

на міцному шнурі чи гнучким металевим стрижнем (за наявності

панелей зі збірними каналами).

При незначних засміченнях пробивають стіни чи панелі і

прочищають канал з наступним закладенням отворів.

5.2.4. При нещільності коробів і шахт їх елементи і стики

промащують гіпсовим розчином чи замінюють ушкоджені плити.

5.2.5. Регулюють систему вентиляції, прикриваючи жалюзійні

ґрати в приміщеннях з надмірно великим повітрообміном, що

призводить до переохолодження цих приміщень і зниження

повітрообміну в ряді інших приміщень. Регулювати систему слід за

окремими каналами, починаючи з найбільш близьких до шахти

нижнього поверху, у яких швидкість повітря буде найбільшою для

даної системи, і закінчуючи найвіддаленішими від шахти каналами

верхнього поверху з найменшою швидкістю руху повітря в них.

5.2.6. Швидкість повітря в перетині витяжних ґрат визначають

за показами крильчатого анемометра чи (менш точно) за відхиленням

полум\'я свічі, яку підносять до цих ґрат.

5.2.7. Перед регулюванням вентиляції в приміщеннях будинку

необхідно встановити всі причини, що спричинили занадто велику

інфільтрацію повітря (велика кількість щілин у віконних плетіннях,

відсутність скла та ін.).

5.2.8. Під час сильних морозів, щоб уникнути переохолодження

жилих приміщень, вентиляцію необхідно виключити, прикриваючи

шибери чи дроселіклапани у витяжних шахтах. Після зменшення

морозів вентиляційні системи повинні бути цілком включені.

5.2.9. На основі весняного огляду будинку складають опис

дефектів системи вентиляції, що підлягають усуненню під час

ремонту. При складанні опису обов\'язково враховують допоміжні

роботи (столярні, штукатурні та кам\'яні), без виконання яких

ремонт вентиляційної системи неможливий.

5.2.10. Несправності вентиляційної системи, що можуть

викликати отруєння людей, пожежі тощо, ліквідовують негайно після

їх виявлення.

5.2.11. Несправності вентиляційних установок з механічним

приводом, що знаходяться в нежилих приміщеннях, усувають їх

власники.

5.2.12. Забороняється заклеювати витяжні ґрати, закривати їх

предметами домашнього побуту, а також прив\'язувати до них мотузки

для сушіння білизни.

5.3. Водопровід і каналізація

5.3.1. Водопровідно-каналізаційна система жилого будинку

повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до

всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв,

відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

5.3.2. Розвідні каналізаційні стояки

водопровідно-каналізаційної мережі магістральних трубопроводів

повинні бути прокладені строго вертикально, без переломів у

розтрубах, а системи в цілому повинні бути герметичні.

5.3.3. Причинами, що погіршують роботу системи, є:

- порушення правил експлуатації жилих приміщень і

водопровідно-каналізаційних систем;

- несправність запірно-регулювальної арматури;

- незадовільне утеплення водопровідних і каналізаційних труб

у неопалюваних приміщеннях;

- неякісний монтаж санітарно-технічних кабін чи осадові

деформації частин будинку;

- несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а

також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів,

прочищень).

5.3.4. Під час обслуговування системи водопроводу і

каналізації необхідно:

- знати експлуатовану систему за кресленнями і в натурі (у

разі відсутності креслень необхідно їх одержати чи скласти);

- регулярно проводити огляд санітарно-технічного

устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових

засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи

промерзання трубопроводів, витік води та ін.;

- здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне

обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів),

прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової

каналізаційної мережі;

- оглядати колодязі дворової мережі, кришки яких необхідно

очищати від землі, сміття чи снігу;

- вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових

водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців;

- при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та

ремонтувати зливні бачки;

- усувати засмічення в системі;

- утеплювати трубопровід, що проходить у відкритих і

охолоджених місцях;

- тримати в порядку поливальні пристрої.

Після завершення ремонтних робіт необхідно привести у

належний стан зіпсований благоустрій території та/або будинку.

5.3.5. При наявності місцевих насосних установок для

підвищення тиску необхідно:

- систематично стежити за її справним станом та роботою;

- включати і зупиняти електродвигун водопідкачки в суворо

встановлений термін;

- регулярно змазувати підшипники електродвигуна і насоса;

- виконувати заміну сальників насосів;

- перетягати і зміщувати ремені;

- проводити дрібний ремонт всієї установки;

- утримувати в справності регулювальну апаратуру і контрольні

пристрої.

5.4. Сміттєпроводи

5.4.1. Для безперебійної роботи сміттєпроводів необхідно

дотримуватись вимог державних будівельних норм.

5.4.2. Оглядають сміттєпроводи не рідше двох разів на місяць.

Виявлені недоліки (нещільність кріплення клапанів, випадання

гумових прокладок, тріщини штукатурки біля клапанів, поява запаху

та комах, пошкодження вентиляції змінних збірників і бункерів, їх

переповнення та ін.) повинні бути усунуті.

5.4.3. Дверцята (ревізії) у верхній частині стовбурів

сміттєпроводів повинні бути завжди замкнені, щоб уникнути їх

відкривання потоком гарячого повітря при самозайманні сміття.

5.4.4. Підлогу біля завантажувальних клапанів і клапанів

сміттєпроводів необхідно утримувати в чистоті. Клапани

промивати щотижня, не допускаючи проникнення води в стовбур

сміттєпроводу, та після промивання обов\'язково протирати. Догляд

за клапанами, розташованими в квартирах, входить в обов\'язок

мешканців.

5.4.5. Щомісяця бункери, стовбури і завантажувальні клапани

необхідно знімати і ретельно очищати від бруду щітками,

зволоженими мильно-содовим розчином (2,60 г соди і 3,8 г мила на

відро води).

5.4.6. Сміттєприймальні камери необхідно утримувати в

чистоті, щодня ретельно очищати їх від сміття і промивати.

Для дезінфекції каналів сміттєпроводів слід застосовувати

розчини: лізолу (8-5%), креоліну (8-5%), нафталізолу (15-10%),

фенолу (3-5%), метасилікату натрію (1-3%).

5.4.7. Сміттєприймальні камери необхідно охороняти від

гризунів. Для цього нижню частину дверей камери і поріг оббивають

листовою сталлю, бетонують отвори в підлозі і стінах камери.

З появою гризунів камери дезінфікують працівники

санітарно-епідеміологічної станції.

5.4.8. Камери повинні мати штучне освітлення, їх опалюють і

захищають від ґрунтових і атмосферних вод. Двері камери повинні

бути закриті на замок.

5.4.9. Необхідно стежити за тим, щоб сміттєзбиральники, що

приймають сміття зі стовбура, не переповнялися, а сміття не

розсипалося по підлозі камери.

5.4.10. Сміття з камер необхідно видаляти щодня в години,

установлені графіком роботи міського спеціального підприємства з

вивозу сміття. Сміттєзбиральники попередньо чи під час вивозу

сміття виносять з приймальної камери у визначене місце двору,

розташоване осторонь від дитячих майданчиків.

5.4.11. Контейнери ємністю 400-800 л, що перебувають у

сміттєкамері під завантаженням, установлюють на візки, за

допомогою яких їх викочують із сміттєкамери, а потім піднімають

краном контейнеровозної машини.

5.4.12. При використанні переносних сміттєзбиральників

(ємністю 80-100 л) кількість збірників у камері повинна

забезпечувати прийняття сміття між термінами вивозу.

5.4.13. Перед початком спорожнювання бункера необхідно

закрити його верхній шибер, що відкривається після очищення.

5.4.14. Після кожного спорожнювання сміттєзбиральники

необхідно промивати водою.

5.4.15. Контейнери, що вивозять міські контейнерні машини,

повинні доставлятися назад чистими.

5.4.16. Вентиляція сміттєпроводу повинна забезпечувати

постійну тягу повітря зі стовбура шахти через витяжну трубу в

атмосферу, щоб уникнути проникнення запахів із шахти на сходові

клітки та у жилі приміщення.

5.4.17. Вентиляцію сміттєпроводів щомісяця перевіряють через

відкриті завантажувальні клапани в нижньому і верхньому поверхах

за допомогою диму від запаленого паперу.

5.4.18. Із сміттєприймальної камери в нижній кінець стовбура

повинен бути забезпечений вільний приплив повітря. У верхній

бічній частині стінки бункера під стовбуром ставлять їрати із

загальним перетином 150-200 кв. см (із отворами не більш 5 кв. см

ля захисту від гризунів).

5.4.19. У теплу пору року та особливо при відсутності вітру,

якщо розрідження в стовбурі не може бути забезпечено різницею

температур усередині і поза будинком чи дефлектором, необхідно,

щоб постійно працював вентилятор (побудник тяги). У холодний час

року вентилятор вимикають.

5.4.20. Для зниження шуму при відкритті і закритті

завантажувального клапана і щоб уникнути поширення запаху зі

сміттєпроводу, по периметру нерухомої частини клапана і його

обертової коробки (у закритому і відкритому положенні) ставлять

прокладки з м\'якої гуми, які періодично замінюють.

5.4.21. Сміття в завантажувальні клапани скидають невеликими

порціями; дрібне і пилоподібне сміття рекомендується загортати в

пакети, що вільно проходять у клапан.

5.4.22. Про засмічення сміттєпроводу чи його несправності

необхідно негайно повідомляти виконавця послуг і до ліквідації

аварії сміттєпроводом не користуватися.

5.4.23. При користуванні сміттєпроводами забороняється:

- скидати в завантажувальні клапани великі предмети (взуття,

ялинки, уламки меблів тощо);

- виливати рідину;

- скидати палаючі і тліючі предмети;

- мешканцям знімати і ремонтувати рухливі частини

завантажувальних клапанів.

5.5. Ліфти

5.5.1. При обслуговуванні ліфтів необхідно дотримуватися

вимог нормативно-технічних актів.

5.5.2. Дозвіл на пуск ліфта видається відповідно до пункту

5.5.5 цих Правил після технічного огляду та випробування всього

устаткування ліфта.

5.5.3. У жилих будинках ліфти використовують для

обслуговування пасажирів та для перевезення майна мешканців

багатоповерхових будинків вантажними ліфтами.

5.5.4. Організація, що здійснює утримання ліфтів, зобов\'язана

забезпечити обслуговуючий персонал такими документами і стежити за

їх правильним заповненням:

- ліфтерів, ліфтерів-обхідників і диспетчерів - журналом

приймання-здавання чергування, де відзначаються аварії ліфтів;

- електромеханіків - журналом технічного огляду з записом

кожного огляду, а також виробничими інструкціями та інструкціями з

техніки безпеки.

5.5.5. Утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець послуг

або за договором - спеціалізована організація. Виконавець послуг

має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови

наявності відповідних дозволів, отриманих згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 ( 1631-2003-п ).

"Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з

нагляду за охороною праці та його територіальними органами".

5.5.6. Відповідальність за справний стан і безпечну

експлуатацію ліфтів покладається на його власника.

5.5.7. Ліфт щодня оглядає електромеханік-монтер з ліфтів,

ліфтер чи диспетчер.

5.5.8. Під час експлуатації ліфтів необхідно:

- утримувати двері машинних і блокових приміщень ліфтів

надійно замкненими; ключі від цих приміщень повинні зберігатися у

ліфтерів чи інших працівників організації;

- не допускати зберігання сторонніх предметів або матеріалів

у блоковому приміщенні;

- забезпечувати постійну температуру повітря в машинному і

блоковому приміщеннях не нижче 5 град. С;

- уживати заходів щодо усунення причин, що спричиняють появу

вологи чи рідини в машинному і блоковому приміщеннях чи приямку

шахти ліфта;

- забезпечувати освітленість майданчиків перед кожними

дверима ліфта протягом доби.

5.5.9. При обслуговуванні ліфтів необхідно суворо виконувати

правила техніки безпеки.

5.5.10. Не допускається:

- виконувати пуск ліфта шляхом безпосереднього впливу на

апарати, що подають напругу на електродвигун;

- виводити з ладу запобіжні і блокувальні пристрої ліфта;

- підключати до ланцюга управління ліфтом електричний

інструмент, лампи освітлення та інші електричні прилади, крім

вимірювальних, користуватися переносними лампами напругою більше

36 В.

5.5.11. У разі виявлення несправності запобіжних пристроїв,

сигналізації, освітлення тощо, загрозливих безпечному

користуванню, ліфт повинен бути зупинений і може бути пущений

тільки після усунення пошкодження з дозволу спеціалізованої

організації.

5.5.12. Для груп ліфтів рекомендується застосовувати

диспетчерське управління, що знижує вартість експлуатації і

поліпшує нагляд за ліфтами.

5.5.13. Робота диспетчеризованних ліфтів допускається за

умови постійної присутності диспетчера біля пульта. Приміщення для

диспетчерського пульта повинно міститися в центрі групи ліфтів, що

обслуговуються. При необхідності відходу диспетчера від пульта

його замінює ліфтер-обхідник.

5.5.14. Ліфти самообслуговування, обладнані диспетчерським

управлінням, повинні працювати цілодобово незалежно від

поверховості будинку.

5.6. Системи протипожежного захисту

5.6.1. Системи протипожежного захисту повинні відповідати

державним будівельним нормам.

Орієнтовна тривалість ефективної експлуатації елементів жилих

будинків наведена в додатку 5.

Начальник Управління

експлуатації житлового фонду В.М.Кірюшин

<< | >>
Источник: Пакет документів по діяльності ОСББ. 2006

Еще по теме 5. Технічне обслуговування і ремонт інженерного обладнання:

  1. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29 березня 1999 р. № 78
  2. 2. Організація технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації
  3. 11. Системи внутрішнього водопроводу та каналізації
  4. Н А К А З N 65 від 01.07.94 Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України
  5. 2. Технічне обслуговування жилих будинків
  6. 3. Утримання приміщень
  7. 5. Технічне обслуговування і ремонт інженерного обладнання
  8. Н А К А З 24.06.2004 N 117 Про затвердження Правил визначення вартості робіт з ремонту устатковання та обладнання, які виконуються на об\'єктах житлово-комунального господарства
  9. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про житлово-комунальні послуги
  10. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про об\'єднання співвласників багатоквартирного будинку
  11. ДОГОВІР про надання послуг власникам, користувачам приміщень житлового комплексу №___ по вул. _______ з тримання будинку та прибудинкової території
  12. ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ. Проектування СКЛАД, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ДБН А.2.2-3-2004
  13. 5 ВНУТРІШНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ
  14. ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ У НЕРУХОМІСТЬ
  15. 3.3. Розвиток органів нагляду за безпекою дорожнього руху УРСР у післявоєнний період (1945–1991 рр.)
  16. Розвиток правового регулювання праці у рибальському секторі під егідою МОП
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -