<<
>>

Розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

Сучасні умови вимагають нових підходів до розвитку житлово-комунальної та соціальної інфраструктур. Тому прогнозований розвиток соціальної інфраструктури орієнтований на суттєве підвищення її рівня, а в подальшому - на досягнення нормативних показників.

Важливим аспектом прогнозу є тимчасове збереження регіональних відмінностей деяких соціальних стандартів на період до 2010 p. з подальшим нівелюванням цих відмінностей (до 2020 p.) або повним забезпеченням надання державних соціальних гарантій.

Намічений у Генеральній схемі середньорічний приріст житлового фонду дозволить до 2010 p. збільшити його більше ніж утричі та забезпечити відповідне зростання на віддалену перспективу. B цілому по країні передбачається досягнення рівня забезпечення житловою площею на 2020 p. до 32 м2/особу з подальшим вирівнюванням регіональних відмінностей.

Результати моніторингу Генеральної схеми свідчать про те, що в Україні упродовж 2001-2007 pp. намітилась тенденція до збільшення обсягів житлового будівництва.

У 2007 p. в Україні введено в експлуатацію на 18,7 % більше житлового фонду, ніж за 2006 p. При цьому 75,5 % житла було побудовано в міських поселеннях, переважно у великих містах. Обсяги житлового будівництва зросли в 9-ти регіонах України: найбільше - у Запорізькій (на 58,3 %), Тернопільській (на 49,02 %), Чернігівській (на 48,8 %), APK (на 41,08 %). Найнижчий цей показник у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській та Донецькій областях (мал. 10.6).

Дещо вищими темпами зростає будівництво у сільській місцевості - 113,0 % (у містах - 111, 5 %). Відчутне зростання обсягів житлового будівництва в сільській місцевості відбулося у Київській, Львівській та Одеській областях.

Індекс уведення житла у розрахунку на 1000 осіб за 2007 p. становить 1,2 (за 2006 p. цей показник становив 1,1). Порівняно з 2000 p. цей показник зріс майже на 56,0 %.

Найвищі показники уведення в експлуатацію житлового фонду на 1000 мешканців у м. Києві (513,34 м2), Київській (491,34 м2), Чернівецькій (336,87 м2), Одеській (331,09 м2) областях, найнижчі - у Донецькій (81,36 м2), Луганській (109,35 м2) та Запорізькій

353

(119,57 м2) областях. Причому, якщо в міській місцевості за цим показником переважають західні регіони та м. Київ, то у сільській місцевості - центральні регіони, передусім Київська область.

У 2007 p. в експлуатації знаходилось майже 5,1 млн м2 ветхого та аварійного житлового фонду, що становить 0,5 % усього житлового фонду. Таке житло мало 200,2 тис. осіб. Найбільше його в Харківській (0,9 %), Донецькій (0,6 %) та Одеській (0,9 %) областях та в м. Києві (1,0 %); найменше - у Закарпатській (0,2 %) та Запорізькій (0,2 %) областях. Порівняно з 2006 p. кількість ветхого та аварійного житлового фонду збільшилася на 900,0 тис. м2.

Забезпеченість населення житлом у середньому на одну особу в країні у 2007 p. була на рівні 22,5 м2, що майже на 0,1 % більше ніж у 2006 p. (22,2 м2). По міських поселеннях житлова забезпеченість складала - 21,2 м2, по сільських -25,4 м2.

Індекс забезпеченості населення житловою площею по регіонах відносно середньоукраїнського показника неоднаковий. Так, у Вінницькій і Київській областях він значно вищий, а в APK, Волинській, Черкаській, містах Києві та Севастополі - значно нижчий.

Але, незважаючи на відносне зростання житлової забезпеченості по Україні (0,3 м2/особу на рік), цей показник майже удвічі нижчий, ніж у країнах ЄС.

Рівень благоустрою та комфортності житла у міській і сільській місцевості різниться. Якщо у містах водопроводом обладнано - 76,9 % (порівняно з 2006 p.

більше на 0,2 %) будинків, каналізацією - 75,7 % (збільшення на 0,3 %), центральним опаленням - 74,6 % (більше на 0,1 %), газом - 82,2 % (зменшення на 0,3 %), то у сільській місцевості відповідно21,6 % (на 1,0 %), 17,4 % (на 1,1 %), 26,9 % (на 1,6 %) та 84,5 % (менше на 0,2 %).

Генеральною схемою передбачене продовження структурної перебудови сфери охорони здоров’я, перерозподіл інфраструк- турного та кадрового потенціалу на користь амбулаторно-поліклінічної ланки сприятиме посиленню профілактичної складової. Широке впровадження форм амбулаторного лікування і переведення частини стаціонарних лікувальних процедур на амбулаторну основу зумовить скорочення обсягів госпіталізації, потужностей і штатів лікувальних закладів.

Прогнозується подальше зростання забезпеченості жителів потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів з одночасним перепрофілюванням ліжкового фонду (наприклад, у денні стаціонари, соціальні ліжка в лікувальних закладах місцевого під-

порядкування для самотніх старих, безпритульних, інвалідів та інших громадян, які залишилися без догляду і допомоги) або його скороченням.

Незважаючи на прискорений розвиток, Івано-Франківська, Вінницька, Волинська, Чернівецька та Херсонська області до 2010 p. матимуть рівень забезпеченості лише на 70-80 % до вказаного терміну. У подальшому намічається вирівнювання регіональних відмінностей. Зазначимо, що висока частка великих міст у Донбасі та Придніпров’ї дає їм змогу зреалізувати цю перевагу для поліпшення міжпоселенського обслуговування з додержанням нормативної транспортної доступності.

Також прогнозується зростання кількості дітей, що виховуються у дошкільних закладах, майже до 1 млн 300 тис. при 48 %-му охопленні. На перспективу відповідно до демографічного прогнозу для всіх регіонів України буде притаманне зменшення кількості учнів у середніх закладах освіти. Наприкінці прогнозного періоду цей показник може знизитись до 5,6 млн. Виходячи із прогнозованих демографічних показників, найбільші темпи скорочення передбачаються у Подільському, Донецькому та Центральному економічних районах.

B умовах сучасного постіндустріального етапу суспільного розвитку надмірний інтерес викликає вища освіта, яка до того ж сьогодні є багатоступеневою, тобто надає можливість отримати освітньо-кваліфікаційні рівні від молодшого спеціаліста до магістра. Тому прогноз передбачає збільшення контингенту студентів у вищих навчальних закладах майже до 1,8 млн та зменшення кількості підготовлених кваліфікованих робітників до 200 тис. осіб.

Сфера культури у тривалій перспективі розвиватиметься завдяки збереженню та поліпшенню існуючої матеріально-речової бази, удосконалення організаційно-економічного механізму, підвищення ефективності діяльності.

Виходячи з особливостей подальшого розвитку форм бібліотечної та клубної роботи, передбачається збереження кількості клубних і бібліотечних установ на рівні 2000 p. (20,2 тис. одиниць). Саме це і буде визначати збереження найбільшої кількості бібліотек та клубів у Карпатському, Подільському, Поліському та Південному економічних районах.

Зважаючи на позитивну динаміку мережі музейних установ у 1990-ті роки, прогнозується зростання їх кількості майже на 400 одиниць. Передбачаються вищі темпи створення музеїв передусім у Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Одеській,

Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій, Сумській та Житомирській областях.

Щоб досягти регіональних нормативів і аналогічних показників розвинутих країн із забезпеченості населення торговими площами, прогнозується довести цей показник до рівня 3,34 тис. м2.

У 2001-2007 pp. за рахунок незначного зменшення кількості лікарняних ліжок рівень забезпеченості ними населення майже не змінився, і на початок 2007 p. цей показник становив 9,451 ліжко на 1000 осіб, або 63,0 % від нормативу. Тенденція до зменшення кількості ліжко-місць триває з 2000 p. За цей час їх зменшилось майже на 26,0 тис. Найкраще забезпечення лікарняними ліжками у Чернігівській, Дніпропетровській, Луганській, Херсонській областях та в м. Києві, найгірше - Житомирській, Закарпатській, Волинській областях та в м.

Севастополі.

За 2007 p. забезпеченість амбулаторно-поліклінічними закладами зменшилась на 6,6 тис. одиниць. Але, незважаючи на це, наближається до нормативного і цей показник: він становить 21,324 відвідувань за зміну на 1000 осіб. Вище нормативного він у Дніпропетровській, Кіровоградській областях та в м. Києві. Найнижчий цей показник в Івано-Франківській, Волинській, Вінницькій областях та APK.

Кількість місць у закладах культури клубного типу за 2007 p. зменшилась на 70,3 тис. місць, в кінотеатрах - на 37,3 тис. Натомість на 21,0 млн примірників збільшився бібліотечний фонд.

Найгірші показники забезпеченості установами культури у Донецькій, Житомирській областях; наближається до нормативної забезпеченість у Вінницькій та Хмельницькій областях.

За останній рік мережа торговельних закладів України збільшилась на 646,7 тис. м2 (здебільшого у містах). Забезпеченість населення торговельною площею магазинів зросла зі 146,8 м2/тис. осіб у 2006 p. до 161,1 м2 у 2007 p., але цей показник не відповідає нормативному рівню забезпеченості населення за даним показником. Якщо в містах він наближається або перевищує норму, то у сільській місцевості він значно нижче нормативного.

Найвищі показники забезпеченості населення торговельною площею в містах Севастополь та Київ, у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській та Харківській областях, найнижчі - в Тернопільській та Закарпатській.

Спостерігається незначне (на 6,3 тис.) скорочення місць у ресторанному господарстві. До речі, забезпечення населення цим

видом послуг наближається до нормативу. Значно вища за нормативний показник забезпеченість закладами ресторанного типу спостерігається у Волинській, Вінницькій, Сумській областях і в м. Києві, найнижчий - у Херсонській та Черкаській областях.

Загалом за інтегральним показником розвитку соціальної інфраструктури передують Дніпропетровська, Одеська, Полтавська і Чернігівська області. Найнижчий рівень забезпеченості закладами обслуговування в APK, у Чернівецькій, Закарпатській, Київській, Донецькій областях та в м.

Севастополі (мал. 10.7).

Загальнодержавними завданнями розвитку інженерно-транспортної інфраструктури можна визнати:

• розвиток міждержавних транспортних зв’язків;

• інтеграція транспорту країни в міжнародну транспортну систему;

• впровадження у транспортній галузі міжнародних стандартів;

• створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи;

• гарантування безпеки руху в транспортному комплексі.

Для забезпечення функціонування транспортних коридорів

створюється мережа сухопутних і водних транспортно-складських комплексів (TCK), нова інфраструктура прикордонних і митних пунктів відповідно до міжнародних стандартів, а також митні пункти при TCK.

У табл. 10.5 подано прогнозні показники розвитку шляхів сполучення загального користування.

Таблиця 10.5 .Прогноз довжини шляхів сполучення загального користування, тис. км

Шляхи сполучення 2000p. 2005p. 2010p. 2020p.
Залізничні 22,8 22,9 23,1 23,3
Річкові судноплавні 3,1 3,2 3,3 4,0
Автомобільні 160,7 160,7 162,8 166,1
у т. ч. з твердим покриттям 157,9 158,1 161,9 166,1

Найвищий рівень розвитку транспорту очікується у регіонах з високорозвиненими продуктивними силами східної і центральної частини України (в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській областях), а також у Київській, в областях Західного регіону, що пояснюється їх вигідним географічним положенням.

CO

Ul

00

Наразі пропускна спроможність транспортної інфраструктури дозволяє перероблення вантажів у 3-4 рази більше, ніж це робиться. Однак темпи зростання вантажних перевезень прямо залежать від відправлення вантажів виробниками продукції.

Провідними видами транспорту в забезпеченні перевезень і в майбутньому залишаться автомобільний і залізничний транспорт. До 2010 p. прогнозується невелике збільшення мережі залізничних та річкових шляхів загального користування і зменшення на 1000 км довжини автомобільних шляхів з твердим покриттям з передачею їх у власність місцевих адміністрацій та промислових підприємств. A до 2020 p. й далі очікується значне збільшення довжини магістральних залізничних і автомобільних доріг у зв’язку з введенням в експлуатацію нових ділянок доріг на перспективних напрямах транспортних коридорів.

Існуючу і прогнозну структуру основних міжнародних транспортних коридорів країни відображує мал.10.8.

У контексті реалізації положень Генеральної схеми важливим є удосконалення загальної схеми транспорту. Насамперед це стосується проходження транспортних коридорів поблизу найзнач- ніших міст України: Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Донецька, які у 2012 p. стануть аренами проведення Чемпіонату Європи з футболу. Тим більше, що останнім часом намітилася тенденція до суттєвої зміни мережі автомобільних доріг врозріз із Генеральною схемою.

Наразі проводяться роботи з проектування й будівництва міжнародної автомобільної дороги М-12 Тернопіль-Кіровоград- Знам’янка (через Вінницю) по існуючій трасі з умовою, що вона замінить трасу Критського коридору № 3. Але навіть з урахуванням намічених значних капіталовкладень у реалізацію цього проекту, нова дорога не зможе повноцінно виконувати функції міжнародного транспортного коридору.

При розробці Генерального плану м. Києва і його приміської зони було уточнено проходження об’їзної дороги неподалік столиці в обхід м. Борисполя з півдня з перетинанням траси Київ-Хар- ків-Довжанський у районі Новоолександрівки. Ha сьогодні ж без узгодження з Генеральним планом проектується обхід Борисполя із північного сходу.

10.6.

<< | >>
Источник: Куйбіда В.С.та інші. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. Історія. Сучасність. Перспективи. Київ - 2009. 2009

Еще по теме Розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -