Лист-роз’яснення Держжитлокомунгоспу України від 13.04.03 № 4/2-390

Враховуючи значну актуальність питання застосування в квартирах багатоквартирних житлових будинків наявного житлового фонду індивідуальних опалювальних установок та беручи до уваги необхідність його нормативно-правового визначення, Держжитлокомунгосп розглянув це питання на засіданні науково-технічної ради і роз’яснює.

Відносини між споживачами і виконавцями у наданні послуг з центрального холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання (центральне опалення) та водовідведення регулюються Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, які обов’язкові для виконання всіма споживачами і виконавцями послуг незалежно від форм власності і підпорядкованості.

Пунктом 34 Правил обумовлено, що споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Положеннями СНіП 2.08.01-89 „Жилые здания” дозволяється передбачати поквартирні водонагрівачі (в т.ч. малометражні опалювальні котли) на газовому паливі тільки при проектуванні житлових будинків до 5 поверхів включно.

З 01.08.01 введено в дію ДБН В.2.5-20-2001 „Газопостачання”, згідно з вимогами п.6.34 яких для опалення приміщень житлових будинків висотою до 10 поверхів включно допускається передбачати газові каміни, конвектори, калорифери та інші типи опалювального газового обладнання заводського виготовлення з відводом продуктів згорання через зовнішню стіну будинку.

Згідно з роз’ясненням Держбуду України від 14.12.01 № 3/12-357 вимоги цих двох нормативних документів поширюються тільки на нове будівництво та реконструкцію житлових будинків (за умови влаштування поквартирного опалення всіх квартир в будинку).

Однак, Правилами передбачено, що у разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж, але при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.

Відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за таких умов:

встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів;

встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під’їздів будинку, індивідуальних опалювальних приладів за наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під’їздів.

Дозвіл на відключення споживача від користування послугами центрального опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.

Відключення відповідних мереж здійснюється за умови, що це не порушить експлуатаційні показники житлового будинку і будуть здійснені заходи щодо забезпечення в суміжних приміщеннях вимог діючих будівельних норм і правил (СНіП 2.04.05-91 „Опалення, вентиляція, кондиціювання”, СНіП 11-3-79 „Будівельна теплотехніка”, Сніп 2.08.01-89 „Жилые здания”).

Ці заходи повинні бути узгоджені споживачами із власником житлового будинку, експлуатаційними службами та місцевими органами виконавчої влади за умови дотримання вимог ДБН А.2.2-3-97 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”, ВСН 61-89(р) „Реконструкция и капитальный ремонт жилых домов. Нормы проектирования”, „Рекомендації по проектуванню дахових, вбудованих прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, працюючих на газі. 2-е видання, перероблене та доповнене (Посібник до СНіП ІІ-35-76)”.

При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов’язані з відключенням відповідних мереж, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку.

Заступник Голови Комітету

О.Б.Лотоцький

Надруковано:

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.

“Інформаційний бюлетень”, №11, листопад, 2003 р., К.: “Укрархбудінформ”