Закон України «Про Збройні сили України» (від 6 грудня 1991р. із змінами та доповненнями на 21 жовтня 1993 р.)

(Витяг)

Україна як незалежна держава і суб\'єкт міжнародного права, виходячи з того, що оборона країни є справою всьо­го народу України, проголошує про створення власних Збройних Сил.

Стаття 1. Збройні Сили України призначені для зброй­ного захисту незалежності, територіальної цілісності та не­доторканності України.

Стаття 2. Питання використання Збройних Сил Украї­ни для виконання завдань, не пов\'язаних з обороною дер­жави, вирішується виключно Верховною Радою України, а у випадках, передбачених Законом України "Про надзви­чайний стан", — Президентом України.

Стаття 3. Збройні Сили України будуються і здійсню­ють свою діяльність на основі:

демократії і гуманізму;

верховенства закону;

підзвітності конституційним органам законодавчої і ви­конавчої влади;

єдиноначальності і колегіального вироблення рішень;

загального військового обов\'язку громадян України;

добровільності вступу на кадрову військову службу;

дотримання військової дисципліни;

гласності в діяльності Збройних Сил України та збере­ження державної і військової таємниці;

позапартійності;

гарантованого соціально-правового захисту військово­службовців.

Стаття 8. Збройні Сили України комплектуються вій­ськовослужбовцями відповідно до Закону України про за­гальний військовий обов\'язок і військову службу.

Стаття 11. У Збройних Силах України використову­ється державна мова відповідно до чинного законодавства.

Військово-патріотичне виховання військовослужбовців здійснюється на національно-історичних традиціях народу України.

Діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Зброй­них Силах України забороняється.

Відомості Верховної Ради України.

— 1992. — № 9. — Ст. 108;

1993. —№44. — Ст. 421

Завдання до документу:

1) Яке призначення мають Збройні Сили України?

2) На яких основах будуються і здійснюють свою діяльність Збройні Сили України?

3) Чи дозволяється діяльність політичних партій і рухів у Зброй­них Силах України?