Нетарифне регулювання ЗЕД.

Нетарифне регулювання визначається як автоматичне або неавтоматичне ліцензування, тарифні квоти, субсидування, національні і міждержавні технічні регламенти, стандарти або процедури підтвердження відповідності, режим попередніх імпортних депозитів, обмеження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в іноземній валюті тощо.

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщин.

До нетарифних засобів регулювання може бути віднесено ембарго (повне або часткове) — заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика.

Процедура підтвердження відповідності передбачається Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р., положення якого потребують детального аналізу. Так, відповідно до положень вказаного Закону оцінка відповідності - процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка визначає види спеціальних імпортних процедур до спеціальних імпортних процедур, що застосовуються в Україні, належать:

- застосування процедури міжнародних торгівабо аналогічних їм процедур;

- режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться у банки.

Суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, що відкрив попередній імпортний депозит, відповідним банком видається довідка встановленої форми, яка є підставою для пропуску товару через митний кордон України.

В рамках вивчення тематики також необхідно дослідити сутність та основні засади фітосанітарного, санітарно-ветеринарного та інших видів контролю при здійсненні різних видів зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, наприклад, 8 травня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову №383 «Про затвердження Порядку проведення перевірки сертифікатів та підтверджень у разі ввезення та/або вивезення насіння і садивного матеріалу, дослідних зразків сортів державним фітосанітарним інспектором під час здійснення фітосанітарного контролю». Постанова дозволяє оптимізувати здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України для забезпечення об’єктивності, прозорості та неупередженості здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері насінництва і розсадництва, забезпечує використанням механізму «єдиного вікна».

1.