Вступ

Завданням екологічного нагляду (контролю) є забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону довкілля та екологічну безпеку всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Якщо тлумачити слово «контроль», то це - перевірка, облік діяльності кого, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось.

Залежно від системи органів, що здійснюють екологічний контроль, та його відомчо-галузевого підпорядкування розрізняють такі види контролю: державний, відомчий, виробничий, громадський та самоврядний.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається законами України.

В екологічному законодавстві розрізняють:

- контроль і нагляд в галузі охорони навколишнього природного середовища (розд. VIII Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- контроль за використанням та охороною земель (гл. 32 Земельного кодексу України);

- контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (гл. 5 Водного кодексу України);

- контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів (гл. 17 Лісового кодексу України);

- державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охороною (розд. VII Кодексу України про надра);

- контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (розд. VI Закону України «Про тваринний світ»);

- контроль у галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу (розд. VI Закону України «Про рослинний світ»);

- контроль за додержанням режиму територій та об\'єктів природно- заповідного фонду (розд. IX Закону України «Про природно-заповідний фонд»);

- контроль у галузі охорони атмосферного повітря (розд. V Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);

- контроль за формуванням, збереженням та використанням екомережі (ст. 23 Закону України «Про екологічну мережу України»).

10.1