Вступ
Завданням екологічного нагляду (контролю) є забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону довкілля та екологічну безпеку всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Якщо тлумачити слово «контроль», то це - перевірка, облік діяльності кого, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось.
Залежно від системи органів, що здійснюють екологічний контроль, та його відомчо-галузевого підпорядкування розрізняють такі види контролю: державний, відомчий, виробничий, громадський та самоврядний.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається законами України.
В екологічному законодавстві розрізняють:
- контроль і нагляд в галузі охорони навколишнього природного середовища (розд. VIII Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);
- контроль за використанням та охороною земель (гл. 32 Земельного кодексу України);
- контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів (гл. 5 Водного кодексу України);
- контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів (гл. 17 Лісового кодексу України);
- державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охороною (розд. VII Кодексу України про надра);
- контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (розд. VI Закону України «Про тваринний світ»);
- контроль у галузі охорони, використання і відтворення рослинного світу (розд. VI Закону України «Про рослинний світ»);
- контроль за додержанням режиму територій та об\'єктів природно- заповідного фонду (розд. IX Закону України «Про природно-заповідний фонд»);
- контроль у галузі охорони атмосферного повітря (розд. V Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);
- контроль за формуванням, збереженням та використанням екомережі (ст. 23 Закону України «Про екологічну мережу України»).
10.1