ВСТУП
Актуальність теми. Система права України на сучасному етапі її розвитку постійно удосконалюється та реформується, у зв’язку з чим змінюються та переоцінюються основні постулати права як на рівні окремих галузей, так і в цілому в теорії права.
Не виключенням є митне право України. У зв’язку з обранням курсу на вступ до Європейського союзу (далі - ЄС) та необхідність спрощення зовнішньоекономічної діяльності виникла потреба у прийнятті відповідного законодавства та імплементації значної кількості міжнародних норм різної юридичної сили. Переоцінка визначення сутності чинних джерел державної митної справи призвела до розширення їх системи. Існуючі митні відносини потребують якісно нового виду регулювання. Саме тому детальний аналіз м’якого права як одного з регуляторів митних відносин є актуальним та необхідним.Процеси оновлення українського законодавства, що регулює суспільні відносини у різних сферах у цілому, та у сфері державної митної справи, зокрема, потребують зосередження уваги вчених та практиків на механізмах, що їх супроводжують. Норми м’якого права дозволяють впроваджувати нові стандарти здійснення державної митної справи таким чином, щоб відбулося їх втілення у практичну діяльність, а юридичні кордони між державами було усунено. На жаль, використання норм «м’якого» права у сфері державної митної справи характеризується наявністю значних недоліків: по-перше, відсутність законодавчого закріплення поняття м’якого права та його норм; по-друге, відсутність будь-яких теоретичних досліджень щодо механізмів перетворення норм м’якого права на «тверде» право та перетворення норм міжнародного митного права на національне митне право; по-третє, відсутність належної наукової розробленості системи джерел митного права взагалі.
Зміни у державній митній політиці, нові підходи до митного оформлення та митного контролю, розширення прав суб’єктів митного права, реорганізація органів доходів і зборів потребують використання гнучких правових засобів їх закріплення та подальшого реформування митного законодавства України.
Відсутність комплексного теоретичного дослідження, присвяченого використанню норм м’якого права у державній митній справі, також негативно впливає на ефективність реалізації новел у митному праві. Окрім того, правове регулювання суспільних відносин у цій сфері потребує залучення нових джерел права, яких визнано міжнародною спільнотою.Дослідження місця та ролі у державній митній справі м’якого права науковці та практики обмежували лише розглядом окремих його норм, пов’язаних з регулюванням та вирішенням окремих деліктних питань, акцентуючи при цьому особливу увагу на міжнародних стандартах їх реалізації. Зазначене свідчить про фрагментарність дослідження м’якого права як джерела митного права та регулятора суспільних відносин у державній митній справі, що зобов’язує детально зупинитися на його аналізові та виокремленні специфічних ознак.
Таким чином, недостатність розробок на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань та актуальність зумовили необхідність і важливість теоретичного обґрунтування та внесення науково аргументованих пропозицій, рекомендацій щодо адаптації вітчизняного митного законодавства та подальшого його удосконалення, що стосується використання норм м’якого права в регулюванні державної митної справи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі морського та митного права Національного університету «Одеська юридична академія» відповідно до плану наукових досліджень «Визначення шляхів підвищення ролі норм морського, митного та інформаційного законодавства для подальшого забезпечення економічної незалежності України у XXI столітті». Вона є частиною науково-дослідної роботи університету в рамках загальної теми «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970).
Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу напрямків сучасної державної митної політики та норм чинного законодавства України, узагальнення практики їх реалізації визначити місце норм м’якого права в системі джерел митного права України та розробити на цій основі науково обґрунтовані пропозиції, рекомендації, спрямовані на удосконалення законодавства щодо практики його реалізації та подальшого його залучення до системи джерел митного права.
Для досягнення поставленої мети основну увагу було приділено вирішено таких задач:
охарактеризувати стан наукових розробок щодо теми дослідження;
визначити сутність джерел митного права на сучасному етапі та їх систему;
охарактеризувати фактори, що впливають на створення джерел митного права України;
визначити сутність м’якого та модельного права;
охарактеризувати міжнародне митне право та його джерела;
визначити місце норм м’якого права в системі джерел міжнародного митного права;
встановити вплив норм м’якого права на митні відносин в Україні;
охарактеризувати механізм перетворення норм м’якого права на норми національного митного права;
охарактеризувати використання концепції м’якого права у Митному кодексі України;
сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо використання норм м’якого права в регулюванні державної митної справи.
Об’єктом дослідження є джерела митного права.
Предметом дослідження є концепція норм м’якого права у сфері регулювання митних відносин в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання. В основі методологічної конструкції усієї дисертаційної роботи лежить системний аналіз, який і визначив напрямки дослідження місця м’якого права в регулюванні митних відносин. Використано також окремі методи наукового пізнання. Діалектичний метод пізнання дозволив дослідити проблеми, пов’язані з визначенням особливостей м’якого права [п.п.
1.1, 1.4, р. 3]. За допомогою логіко-системного методу сформульовано та поглиблено понятійний апарат, який використано у дослідженні [п. 1.2]. Формально-логічний метод використано для аналізу та з’ясування формування джерел митного права [п. п. 1.3]. Структурно-функціональний метод застосовано для аналізу елементів системи джерел міжнародного митного права [п. 2.2]. Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволило сформулювати пропозиції щодо удосконалення наявної системи джерел митного права.
Науково-теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі теорії держави і права, теорії державного управління, адміністративного права і процесу, митного права та міжнародного права: І.Г. Бережнюка, Г.М. Вельяминова, Є.В. Додіна, А.А. Дубініна, Н.М. Дукової, Є.В. Житарєва, Ф.Л. Жоріна, О.І. Зельніченко, С.В. Ківалова, О.В. Київець, Б.А. Кормича, З.Ю. Кунєва,
1.1. Лукашука, Л.Х. Мингазова, В.В. Мицик, Д.В. Приймаченко В.В. Прокопенка, П.В. Саваськова, К.К. Сандровского, С.В. Сорокіна, С.С. Терещенко, Р.М. Халафяна, В.В. Ченцова, І.В. Шалінської, М.Г. Шульги та багатьох інших.
Нормативною базою дисертації є Конституція і закони України, постанови Верховної Ради України (далі - ВРУ), міжнародні нормативно- правові акти, які ратифіковано Україною, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів
України, норми м’якого права.
Емпіричну базу дослідження становить узагальнення практики діяльності у сфері здійснення державної митної справи, а також публікації у періодичних виданнях та довідкова література.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній міжнародно-правовій та митно-правовій науці монографічним дослідженням м’якого права у системі джерел митного права. У результаті здійсненого дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
уперше:
обґрунтовано існування окремого джерела митного права - м’якого права;
запропоновано визначення поняття м’яке право як сукупність юридично необов’язкових міжнародних норм, створюваних державами, міжнародними організаціями, що не суперечать основним принципам і нормам міжнародного права і спрямованих на регулювання міжнародних відносин;
визначено місце м’якого права в системі джерел міжнародного митного права та національного митного права України;
удосконалено:
розуміння системи джерел митного права України, до якої входять такі елементи, як: Конституція України та закони України; міжнародні договори, які належним чином ратифіковані Верховною Радою України; підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання здійснення митної справи; звичаєве право (напр., торгові звичаї); судово-арбітражна практика; норми м’якого права (акти міжнародних організацій, політичні домовленості);
визначення поняття «норма м’якого права» як юридично необов’язкове правило поведінки, встановлене в односторонньому порядку міжнародною організацією (норма-рекомендація) або узгоджене суб’єктами міжнародного права (політична домовленість), закріплене як принцип діяльності або формально визначених норм і реалізоване державами на добровільній основі в рамках міжнародного та національного права;
градацію факторів, що впливають на формування системи джерел митного права України, зокрема їх класифіковано на внутрішні (сукупність чинників, які виникають у межах держави) та зовнішні (сукупність чинників, які виникають у межах декількох держав, їх союзів, міжнародної спільноти у цілому);
набули подальшого розвитку:
аргументи щодо сутності механізмів перетворення м’якого права на міжнародне митне право та національне митне право в частині імплементації норм м’якого права в національне законодавство;
аргументи щодо доцільності використання Україною м’якого права в регулюванні митних відносин;
запропоновано шляхи усунення колізій норм національного та митного права, яких засновано на м’якому праві.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного і митного права та практики діяльності органів доходів і зборів. Результати дослідження можуть бути використаними у:
науково-дослідній сфері - для подальшого розгляду проблеми використання норм м’якого права в регулюванні митних відносин;
правотворчій діяльності - при підготовці нових нормативних актів, які регулюють державну митну справу;
правозастосовній діяльності - для втілення у правову дійсність міжнародних стандартів регулювання митних відносин;
навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін: «Митне право», «Міжнародне митне право», «Джерела митного права».
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій ювілею академіка С.В. Ківалова «Правове життя сучасної України» (м. Одеса,16- 17 травня 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Правові та інституційні механізми забезпечення сталого розвитку України» (м. Одеса, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
«Особливості та тенденції розвитку правотворчості в умовах трансформації суспільства», присвяченій святкуванню 85-річчя ювілею Одеської державної Академії будівництва та архітектурі (м. Одеса, 17 квітня 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Фінансова політика та фінансово-економічні механізми забезпечення прогресивного суспільного розвитку та економічної безпеки: науковий погляд молоді» (м. Дніпропетровськ, 24 квітня 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Цінність права як найефективнішого регулятора суспільних відносин» (м. Харків, 2-3 жовтня 2015 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 6 наукових статтях, 5 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку,1 - у зарубіжному науковому виданні, а також у 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.