Стаття 24. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними

1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості, ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

2. Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі, якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

3. Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

4. Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною другою статті 23 цього Закону.

5. У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.

1. У статтях 23 і 24 Закону йдеться про одних і тих самих осіб. «Особи, уповно­важені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи» якраз і є особами, зазначеними у пунктах 1, 2 ст. 3 Закону.

2. Про правові наслідки нездійснення заходів, передбачених в ч. 1 ст. 24, а також про виняток, визначений в ч. 4 ст. 24, див. коментар до ст. 23 Закону.

3. Слово «невідкладно» в абз. першому ч. 1 ст. 24 Закону заперечує тривалий час на роздуми і означає обов'язок діяти негайно. Порівняння цього слова зі словами «невідкладно, але не пізніше одного робочого дня» (ч. 2 ст. 24), підкреслює, що на виконання заходів, перелічених в ч. 1 ст. 24, Закон не надає особі цілий робочий день. Про поняття «невідкладно» див. також коментар до ст. 61 Закону.

4. Вимога ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію щодо неправомірної вигоди або подарунка, означає необхідність з'ясувати прізвище, ім'я, по батькові цієї особи, місце її роботи, проживання чи будь-які інші дані, які допоможуть спе­ціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції знайти її та притягнути до відповідальності за пропозицію неправомірної вигоди.

З іншого боку, вимога ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію щодо подарунка, не має сенсу, оскільки відповідальність за пропозицію подарунка за­коном не встановлено.

5. У Законі чітко не визначено, якого саме спеціально уповноваженого суб'єк­та у сфері протидії корупції слід повідомляти про отримання пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка.

6. Обов'язок повідомити безпосереднього керівника поширюється лише на осіб, які мають такого керівника; що ж до інших осіб (які самі є керівниками де­партаментів, головних управлінь та інших подібних структурних підрозділів або заступниками керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, або його радниками, помічниками тощо), то на них лягає обов'язок повідомити

керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації (частини 1 і

2 ст. 24).

Керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації у вказаних випадках (частини 1 і 2 ст. 24) зобов’язаний повідомити про пропозицію непра­вомірної вигоди чи подарунка лише спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Хоча у ч. 2 ст. 24 Закону (де йдеться про ситуацію виявлення у своєму службовому приміщенні чи отримання майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка) прямо не вказано про це, тут діє правило аналогії закону.

Слово «письмово» означає необхідність подання відповідної заяви - паперової або електронної.

7. У ч. 3 ст. 24 маються на увазі ситуації, коли предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки передаються спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції для подальшого накладення на них арешту та здійснення їх спеціального конфіскації (у кримінальному провадженні) або конфіскації у провадженні про адміністративний проступок.

8. Частиною 5 ст. 24 Закону передбачено право особи - у разі наявності сум­нівів щодо можливості одержання нею подарунка - письмово звернутися для одержання консультації до територіального органу НАЗК. Якщо такого органу не існує¹, особа, керуючись п. 15 ч. 1 ст. 11 та ч. 3 ст. 28 Закону, повинна звертатися із згаданою метою до центрального офісу НАЗК - і повинна отримати відповідь упродовж семи днів.