Обмеження щодо одержання подарунків. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними

Відповідні об’єкти мають бути одержані безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, щоб кваліфікуватися як подарунок. При цьому поняття мінімальної ринкової ціни не отримало законодавчого закріплення^[397]. В економічній теорії мінімальна ціна визначається як така, що дає можливість виробникові (продавцю) відшкодувати собівартість виробництва та реалізації товару, а також змінити своє конкурентне становище на ринку відповідно до цінової політики. Хоча собівартість і може бути об’єктивним критерієм мінімальної ринкової ціни, фахівці відзначають, що за певних умов (надлишки товару, нестача попиту та ін.) ринкова ціна стає навіть нижчою за собівартість^[398].

Усі подарунки для державних службовців слід класифікувати на три групи:

1) заборонені за будь-яких умов. Це подарунки, що вимагаються, просяться, одержуються службовцем для себе чи близьких йому осіб ^[399] від юридичних або фізичних осіб:

а) у зв ’язку зі здійсненням діяльності, пов ’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (наприклад, якщо після надання в установленому законом порядку адміністративної послуги приватна особа вирішила «подякувати» службовцю у вигляді того чи іншого подарунку);

б) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні публічного службовця (так, протиправним буде отримання подарунку від підлеглого на особисте свято незалежно від того, що дарування відбувається в позаробочий час і поза приміщенням органу, де працюють особи).

2) дозволені без будь-яких застережень - подарунки, які:

> даруються близькими особами. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» такими особами є:

а) члени сім’ї, до кола яких входять дві підгрупи суб’єктів:

- особи, які перебувають у шлюбі із публічним службовцем та його неповнолітні діти (незалежно від того, чи спільно проживають);

- будь-які інші особи, які спільно проживають (не менше 183 днів упродовж року), пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру із публічним службовцем, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Уточнення про «сімейний характер» взаємних прав і обов’язків має важливе значення, адже відсутність такого положення в Законі «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 р. [втратив чинність] створювала підстави розглядати як близьких осіб таких суб’єктів, що лише спільно проживали в кімнаті гуртожитку;

б) чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат і сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням (названі особи є близькими

329 незалежно від того, чи спільно вони проживають та чи об’єднані спільним побутом)¹;

> одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси. Загальнодоступність означає, що відповідною перевагою (знижкою) може скористуватися будь- яка особа за рівних для всіх бажаючих умов, або будь -яка особа за рівних умов може взяти участь у розіграші призів, премій, бонусів тощо;

3) подарунки, що дозволені за умови дотримання ситуаційно- кількісних застережень.

- вони відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність^{[400] [401];}

- вартість таких подарунків не перевищує одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на день прийняття^[402] подарунка, одноразово;

- сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи

осіб^[403]) упродовж року, не перевищує двох прожиткових мінімумів,

330 установлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Якщо отримання такого подарунку відбувається 2 грудня 2019 р., то його вартість (одноразово) не може перевищувати 2102 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений на час прийняття), але сукупна вартість подарунків із відповідного джерела за рік не може перевищувати 3842 грн. (подвійний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на початок 2019 року - 1921).

Рішення, ухвалені публічним службовцем на користь особи, від якої він чи його близькі особи отримали подарунок, уважаються такими, що ухвалені в умовах конфлікту інтересів, а тому підлягають скасуванню (ч. 4 ст.23 антикорупційного закону). При цьому прикладне значення відповідного припису є доволі абстрактним, адже: а) службовець не може і не має знати всіх суб’єктів, від яких його близькі особи (зокрема і нечлени сім’ї - правнук, теща, невістка, дядько...) отримували подарунки; б) законом не визначається строк, упродовж якого в минулому отримувався подарунок (буквальне трактування заборони вимагає її поширення на осіб, від яких будь -коли отримувалися подарунки).

Обмеження щодо подарунків не поширюється на благодійну допомогу, яка може надаватися публічним службовцям відповідно до Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на цілі та за умов, передбачених цим Законом, від юридичних чи фізичних осіб (зокрема у формі благодійних пожертв).

Окремим видом подарунків, що можуть прийматися службовцем, є подарунки державі, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям. Вони даруються з офіційної нагоди (державне свято тощо); у публічній обстановці; приймаються лише особою, уповноваженою діяти від імені держави, територіальної громади, органу та ін.; є публічною власністю, а тому впродовж місяця передаються органу, підприємству, установі чи організації.

Згідно з правилами запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка публічний службовець у разі надходження відповідної пропозиції зобов’язаний невідкладно вжити чотирьох заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка її зробила;

3) залучити свідків, якщо це можливо, зокрема зі співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо ж службовець виявив у своєму службовому приміщенні чи отримав майно, що може бути неправомірною вигодою або забороненим подарунком, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше одного робочого дня письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу.

Відповідальність за порушення обмежень щодо одержання подарунків публічними службовцями передбачена ст. 172-5 КУпАП. За вчинення правопорушення вперше до публічного службовця застосовується штраф і конфіскація одержаного подарунку (ч.1); за повторне (упродовж року) вчинення проступку: підвищений розмір штрафу, конфіскація одержаного подарунку та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч.

Щодо цього слід відзначити таке:

По-перше, конфіскація подарунку не завжди може бути застосована, адже якщо подарованими були споживчі товари, то на момент розгляду й вирішення справи вони часто вже не існують, а адміністративно-деліктне законодавство не передбачає механізму заміни конфіскації сплатою вартості речей, що мали бути конфісковані (у таких випадках суд зазначає про відсутність можливості застосувати один із видів стягнення).

По-друге, ч. 2 ст. 172-5 КУпАП передбачає одночасне безальтернативне застосування трьох стягнень за одне правопорушення, що прямо суперечить змісту ч. 2 ст. 25 КУпАП: «за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення». Зазначене ілюструє недоліки нормотворчої техніки та фрагментарність розвитку адміністративно-деліктного законодавства, але не нівелює потреби застосування такої потрійної санкції.

По-третє, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути застосоване не до всіх видів публічних службовців. Адже державні службовці при первинному вчиненні розглядуваного виду адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, будуть звільнені зі служби та обмежені в реалізації права на державну службу строком та три роки. Тобто для таких осіб повторне вчинення упродовж року проступку є виключеним, адже вже після первинного правопорушення вони втратять свій статус публічного службовця. Виходячи з цього, ч.2 ст.172-5 КУпАП може застосовуватися лише щодо публічних службовців, для яких не передбачено припису про безумовне звільнення вразі вчинення адміністративного проступку, що пов’язаний з корупцією (напр., для депутатів місцевих рад).

4.3.