<<
>>

Процедура надання адміністративних послуг

Адміністративна процедура з надання адміністративних послуг - це визначений праволі порядок діяльності суб’єктів на­дання адміністративних послуг, спрялюваний на здійснення пу­блічно-владних повноважень з ліетою забезпечення умов для ре­алізації прав, свобод та інтересів фізичних або юридичних осіб, який здійснюється за зверненнялі цих осіб.

Конкретний вид адміністративної послуги реалізується через відповідні адміністративні провадження. Адміністративне провад­ження з надання адміністративних послуг можна визначити як урегульовану адміністративно-процедурними нормами систему взаємопов’язаних і взаємообумовлених процедурних дій, які здійс­нюються суб’єктами надання адміністративних послуг, за звернен­ням фізичної або юридичної особи, що спрямовані на забезпечення умов для реалізації прав, свобод та інтересів таких осіб, виконання покладених на неї нормативно-правовими актами обов’язків.

Кожне адміністративне провадження, яке належить до адмініст­ративних процедур із надання адміністративних послуг, здійсню­ється у певній послідовності та структурно складається із стадій, етапів та процедурних дій. Така послідовність здійснення забезпе­чує рух адміністративної справи від порушення (відкриття) до до­сягнення певної мети та розв’язання відповідних завдань.

З метою упорядкування у зручній формі інформації про кожну адміністративну послугу та процедури їх надання ч. 1. ст. 8 Зако­ну України «Про адміністративні послуги» встановлено обов’язок затвердження суб’єктом надання адміністративних послуг інфор­маційної і технологічної картки на кожну адміністративну послу­гу, яку він надає відповідно до закону, а в разі, якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому така особа підпоряд­ковується.

Інформаційна картка має містити інформацію про:

1) суб’єкта надання адміністративної послуги та/або ЦНАП (най­менування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайту);

2) перелік документів, необхідних для отримання адміністратив­ної послуги, порядок та спосіб їх подання, а в разі потреби - інфор­мацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги1;

3) платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну ад­міністративну послугу;

4) строк надання адміністративної послуги;

5) результат надання адміністративної послуги;

6) можливі способи отримання відповіді (результату);

7) акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання адміністративної послуги[699] [700].

Інформаційна картка адміністративної послуги оприлюднюєть­ся суб’єктом надання адміністративних послуг на його офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб’єктів звернень, тобто суб’єкт надання адміністративних послуг повинен забезпечувати вільний доступ до інформаційних карток.

Технологічна картка адміністративної послуги - це детальний опис процедури надання конкретної адміністративної послуги. У технологічній картці адміністративної послуги зазначаються:

1) етапи опрацювання звернення про надання адміністративної послуги - визначаються відповідно до вимог нормативно-право­вих актів, якими встановлено порядок надання адміністративної послуги, та передбачають: а) реєстрацію (оформлення) звернення; б) опрацювання звернення та оформлення (погодження) результату надання адміністративної послуги структурними підрозділами та посадовими особами суб’єкта надання адміністративної послуги, зо­крема шляхом взаємодії структурних підрозділів суб’єкта надання адміністративної послуги, суб’єкта надання адміністративної пос­луги з іншими органами для отримання документів, інформації, рі­шень, відповідей, необхідних для надання адміністративної послу­ги, а також з адміністраторами - під час надання адміністративної послуги через ЦНАП, із зазначенням граничних строків проведення таких дій; в) видачу результату надання адміністративної послуги та його реєстрацію. Може також міститися інформація щодо меха­нізму оскарження результату надання адміністративної послуги[701];

2) відповідальна посадова особа (за загальним правилом такою особою визначається керівник чи заступник керівника структурного підрозділу, відповідального за надання адміністративної послуги);

3) структурні підрозділи, відповідальні за етапи (дію, рішення) на кожному етапові, визначаються таким суб’єктом з урахуванням необхідності забезпечення належного розгляду звернення та прий­няття обґрунтованого рішення;

4) строки виконання етапів (дії, рішення) - встановлюються з урахуванням того, що загальний строк виконання усіх етапів не по­винен перевищувати граничний строк, визначений для цієї послуги законом.

У залежності від складності виокремлюються спрощені та складні провадження з надання адміністративних послуг. Наприк­лад, видача витягів у паперовій формі та документів, що містяться в реєстраційній справі, являє собою спрощене провадження як за терміном надання такої послуги, так і щодо його змісту. Вони ви­даються за зверненням юридичних осіб та фізичних осіб-підприєм- ців протягом 24 годин після надходження запиту, крім вихідних і святкових днів. Витяги в електронній формі надаються в режимові реального часу. У випадках складних проваджень із надання адмі­ністративної послуги воно здійснюється за всіма стадіями (виклю­чення являє собою стадія адміністративного оскарження у зв’язку з тим, що вона не є обов’язковою).

Адміністративна процедура з надання адміністративних послуг складається з таких стадій:

стадія ініціювання адміністративного провадження;

стадія підготовки адміністративної справи до розгляду; стадія розгляду та вирішення адміністративної справи;

стадія набрання чинності адміністративним актом;

стадія оскарження адміністративного акта;

стадія виконання адміністративного акта.

На стадії ініціювання адміністративного провадження фізич­на або юридична особа, яка звертається за отриманням адміністра­тивної послуги (далі - суб’єкт звернення) офіційно виражає свій на­мір реалізувати своє право або свій обов’язок у відповідній сфері, а суб’єкт надання адміністративної послуги, зобов’язаний перевірити умови та підстави відкриття провадження.

Право на звернення із заявою на отримання адміністратив­ної послуги (далі - заява) має фізична або юридична особа, яка є правосуб’єктною і вважає за необхідне звернутися до органу, упов­новаженого надавати відповідну адміністративну послугу, з прохан­ням щодо забезпечення реалізації своїх прав і свобод або сприяння в реалізації законних інтересів чи виконанні передбачених законом обов’язків у відповідній сфері. Наприклад, згідно з Правилами дер­жавної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими Міністер­ством юстиції України, заява про державну реєстрацію народження має такі реквізити: відомості про народжену дитину (число, місяць, рік народження, місце народження, запропоновані прізвище, власне ім’я, по батькові), відомості про батьків дитини (ПІП, батька й ма­тері, місце проживання, дата народження, громадянство, документ, що засвідчує особу, його номер та відомості ким, де і коли виданий), документ, що підтверджує народження дитини, ким і коли вида­ний.

Мати і батько дитини у цій заяві підтверджують, що прізвище дитини присвоєно за згодою батьків[702].

Залежно від виду заяви її може бути подано суб’єктові надання адміністративної послуги особисто заявником або через представ­ника, повноваження якого оформлено відповідно до законодавства, надіслано поштою або у випадках, передбачених законом, за допо­могою засобів телекомунікаційного зв’язку.

Для отримання адміністративної послуги суб’єкт звернення у ви­падках, передбачених законом, подає документи (якщо відомості, що містяться в них, не внесено до відповідних інформаційних баз в обсязі, достатньому для надання адміністративної послуги). Пере­лік та вимоги до таких документів визначаються законом. Орган, що надає адміністративну послугу, не може вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію, що перебувають у володінні суб’єкта надання адміністративних послуг або у володінні держав­них органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, уста­нов або організацій, що належать до сфери їх управління.

Суб’єкт надання адміністративної послуги у межах своїх повно­важень сприяє суб’єктові звернення в оформленні і поданні заяви та інших документів, необхідних для звернення, зокрема, забезпечує можливість безоплатного одержання у достатній кількості блан­ків заяв та інших необхідних документів, у тому числі одержання бланків з офіційних веб-сайтів у ЦНАП. Важливим є те, що в разі відмови у наданні адміністративної послуги суб’єкт звернення має право подати позовну заяву до адміністративного суду. У цьому ви­падку суд вирішує справу щодо правомірності отримання послуги суб’єктом звернення. Відтак, підставою відкриття провадження з надання адміністративної послуги буде постанова адміністративно­го суду, якої прийнято на користь позивача.

При наданні адміністративних послуг у випадках, передбаче­них законом, справляється плата (адміністративний збір). Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв’язку або програмно- технічні комплекси самообслуговування.

Підтвердженням оплати послуг є платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду здійсненої операції. Прийняття плати за послуги безпосередньо працівниками підрозділів адміністративного органу забороняється.

Посадові або службові особи органу, уповноваженого надавати адміністративну послугу, проводять особистий прийом заяв, крім випадків, передбачених законом. Особистий прийом заяв прово­диться за встановленим графіком із зазначенням місця і часу прийо­му. Кількість годин прийому суб’єктів звернень має становити не менше 40 годин на тиждень, у тому числі в суботу - не менше шес­ти годин.

При цьому, посадова або службова особа, яка проводить особис­тий прийом, зобов’язана:

1) з’ясувати суть порушеного питання;

2) роз’яснити особі її права та обов’язки;

3) розглянути представлені документи, їх повноту, якщо це мож­ливо зробити невідкладно (без невиправданих витрат часу), та по­відомити особі про передбачуваний строк розгляду її справи;

4) вжити відповідно до законодавства інших заходів щодо роз­гляду та вирішення справи.

Посадова або службова особа адміністративного органу, яка про­водить особистий прийом, має право:

1) вимагати від особи пред’явлення документа, що посвідчує осо­бу. Відсутність такого документа не може бути підставою для від­мови в особистому прийомі, крім випадків, коли без ідентифікації заявника адміністративне провадження не може бути відкритим;

2) вимагати від представника особи пред’явлення документів, що підтверджують його повноваження;

3) запропонувати особі подати додаткові документи та відомості, які відповідно до законодавства є необхідними для звернення щодо надання адміністративної послуги;

4) залучати у разі потреби в установленому порядку до участі у розглядові порушеного питання спеціалістів відповідного органу, що надає адміністративну послугу, або отримувати у них консуль­тацію.

Заява суб’єкта звернення за отриманням адміністративної послу­ги, оформлена належним чином і подана в установленому порядку, підлягає обов’язковому прийняттю та розгляду.

Реєстрація такої заяви здійснюється відповідно до правил діловодства у день її над­ходження до адміністративного органу, що надає адміністративну послугу. Реєстрація заяви, переданої у формі електронного доку­мента, здійснюється з дотриманням вимог законодавства про елект­ронні документи та електронний документообіг. Суб’єкт надання адміністративної послуги видає або надсилає суб’єктові звернення

довідку із зазначенням дати і номера реєстрації його заяви, крім ви­падків, коли адміністративна справа вирішується невідкладно.

У разі, якщо заяву суб’єкта звернення подано з порушенням уста­новлених вимог або до заяви не додано необхідних для її розгляду документів, суб’єкт надання адміністративної послуги залишає за­яву без руху та протягом трьох робочих днів з дня її отримання, а під час особистого прийому - за наявності можливості - негайно вру­чає або надсилає суб’єктові звернення письмове повідомлення про необхідність усунення недоліків із зазначенням способу їх усунен­ня, правових підстав для залишення заяви без руху та роз’ясненням порядку оскарження такого рішення.

Суб’єкт надання адміністративної послуги встановлює суб’єктові звернення строк, достатній для усунення недоліків, але не менше ніж три робочих дні з дня отримання суб’єктом звернення повідом­лення органу, що надає адміністративну послугу, про необхідність усунення недоліків. У разі усунення недоліків у строк, установле­ний органом, що уповноважений надавати адміністративну послу­гу, заява вважається поданою в день першого її подання до цього органу.

Стадія підготовки адміністративної справи до розгляду. Адміністративне провадження з надання адміністративної послуги відкривається з моменту отримання та реєстрації суб’єктом надан­ня адміністративної послуги, заяви суб’єкта звернення, яку оформ­лено належним чином і подано у встановленому порядку. Під час підготовки адміністративної справи щодо надання адміністратив­ної послуги до розгляду суб’єкт надання адміністративної послу­ги, зобов’язаний здійснити попереднє вивчення матеріалів справи, а саме - перевірити достатність та обгрунтованість матеріалів у цій справі, а в разі потреби: витребувати додаткову інформацію (документи та відомості), що необхідні для вирішення справи, які перебувають у володінні іншого адміністративного органу; залучати до участі у провадженні суб’єкта звернення та інших зацікавлених суб’єктів, осіб, що сприяють розглядові адміністративної справи; призначати експертизи, проведення огляду на місці або огляду ре­чей тощо.

У разі необхідності погодження чи отримання висновків іншого адміністративного органу суб’єкт надання адміністративної пос­луги, надсилає адміністративну справу або копію адміністративної

справи чи витяг з неї іншому адміністративному органу з визначен­ням строку, протягом якого має бути прийнято рішення про надан­ня погодження чи висновку. Якщо від адміністративного органу у визначений строк не надходить відмова у погодженні, за принци­пом мовчазної згоди погодження вважається отриманим.

Стадія розгляду та вирішення адміністративної справи. Ви­рішення адміністративної справи щодо надання адміністративної послуги може здійснюватися невідкладно, у порядку звичайного, спрощеного або письмового провадження. Невідкладно вирішу­ється справа у разі відсутності необхідності з’ясовувати додаткові обставини по справі, і можливим є прийняття рішення у момент, коли суб’єкт звернення звертається за наданням послуги. Спроще­не провадження передбачає відсутність необхідності дослідження додаткових документів та відомостей, залучення інших учасників чи осіб до розгляду справи щодо надання адміністративної послу­ги, проведення експертизи чи вчинення інших підготовчих дій для з’ясування обставин справи. Таке прискорене вирішення справи не впливає на об’єктивність і законність рішення.

Справа щодо надання адміністративної послуги розглядається у письмовому провадженні, якщо не може бути розглянутою у поряд­ку, зазначеному вище, і при цьому задоволення прохання суб’єкта звернення за отриманням адміністративної послуги не потребує за­лучення інших учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розглядові справи щодо надання адміністративної послуги.

Стадія розгляду справи щодо надання адміністративної послуги передбачає такі етапи:

1) юридична оцінка зібраних матеріалів справи;

2) повне та всебічне дослідження матеріалів справи;

3) встановлення об’єктивної істини у справі.

За результатами розгляду адміністративної справи суб’єкт надан­ня адміністративної послуги у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, як рішення індивідуальної дії, спрямова­не на набуття, зміну чи припинення прав та обов’язків конкретної приватної особи (тобто адресату цього акта, суб’єкта звернення за отриманням адміністративної послуги). Такі рішення можуть бути як позитивними, так і негативними. Окрім акта, може здійснюва­тися письмово зафіксована дія, якою завершується адміністративне провадження з надання адміністративної послуги.

Стадія офорлілення та набрання чинності адміністратив­ним актолі (рішеннялі). За загальним правилом адміністративні акти у справі щодо надання адміністративної послуги приймаються у письмовій формі.

Акт, прийнятий одноособово, видається у формі наказу або роз­порядження, візується уповноваженою на це посадовою особою суб’єкта надання адміністративної послуги, та скріплюється пе­чаткою. Акт, прийнятий колегіальним органом, видається у формі постанови або рішення, візується керівником цього органу або голо­вуючим на його засіданні та секретарем засідання і скріплюється печаткою.

У разі прийняття суб’єктом надання адміністративної послуги позитивного рішення у справі щодо надання такої послуги, здійсню­ється процедура спеціального оформлення цього рішення у вигля­ді документа, який отримує суб’єкт звернення. Цей документ має типову форму, яку передбачено законодавством (напр., сертифікат, дозвіл, ліцензія, свідоцтво, посвідчення, паспорт, виписка з держав­ного реєстру тощо).

Рішення за наслідками надання адміністративної послуги оформляється на офіційних бланках суб’єкта надання послуги, фор­ма яких затверджується в установленому законодавством порядку. Рішення у справі щодо надання адлііністративної послуги скла­дається з таких частин:

1) вступна - містить зазначення найменування суб’єкта надання адміністративної послуги, дату прийняття рішення, реєстраційний но­мер, прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання фізичної особи або повне найменування і адреса юридичної особи - адресата адмініст­ративного акта, дата подання нею заяви та короткий зміст прохання;

2) мотивувальна - передбачає виклад фактичних обставин, змісту документів та відомостей, що були враховані під час роз­гляду справи щодо надання адміністративної послуги, результати дослідження матеріалів та докази, на яких ґрунтуються висновки суб’єкта надання адміністративної послуги, а також містяться по­силання на норми законодавства, на яких ґрунтується прийняте рішення. Мотивувальна частина рішення у справі щодо надання адміністративної послуги не складається, якщо суб’єкт надання ад­міністративної послуги, приймає рішення у певній стандартизова­ній формі, а також в інших випадках, передбачених законом;

3) резолютивна - складається з інформації щодо суті прийнятого за результатами розгляду адміністративної справи рішення, поряд­ку набрання ним чинності, строків і порядку його оскарження.

Суб’єкт надання адміністративної послуги, з власної ініціативи або на вимогу суб’єкта звернення, зобов’язаний перед реєстрацією адміністративного рішення виправити допущені у цьому рішенні граматичні, стилістичні описки та арифметичні помилки. На об­ґрунтовану письмову вимогу суб’єкта звернення за отриманням адміністративної послуги уповноважений суб’єкт, зобов’язаний ви­готовити виправлене (нове) адміністративне рішення на заміну рі­шення, виданого з описками та помилками.

Рішення у справі щодо надання адміністративної послуги під­лягає обов’язковій реєстрації, відповідно до правил діловодства. Реєстрація рішення здійснюється не пізніше наступного дня піс­ля його прийняття уповноваженим органом. Адміністративне рі­шення у справі щодо надання адміністративної послуги набирає чинності щодо особи, прав та законних інтересів якої воно стосу­ється, з моменту доведення його до відома цієї особи, якщо інше не передбачено законодавством або самим цим адміністративним рішенням.

Стадія оскарження адміністративного акта. Розгляд скарги в адміністративному порядку можна розглядати як факультативну стадію процедури прийняття адміністративних рішень, або ж - як окремий вид адміністративного провадження.

Право на адміністративне оскарження - звернення з вимогою про захист у позасудовому порядку відповідно до законодавства має будь-яка правосуб’єктна особа, яка вважає, що у зв’язку з виданням адміністративного рішення у справі щодо надання адміністративної послуги чи його виконанням порушено або може бути порушено її права, свободи чи законні інтереси. Предметом адміністративного оскарження є акти, процедурні рішення, дії чи бездіяльність органу (або його підрозділу, установи, посадових осіб), які здійснювалися під час надання адміністративної послуги і які, на думку заінтере­сованої фізичної або юридичної особи, призвели до порушення її прав і свобод чи законних інтересів.

Адміністративний акт (рішення) у справі щодо надання адмініст­ративної послуги може оскаржуватися на предмет його незаконнос­ті або недоцільності.

Оскарження процедурного рішення, дії суб’єкта надання від­повідної адміністративної послуги, здійснюється після прийняття адміністративного акта у справі щодо надання такої послуги, за ви­нятком оскарження:

1) відмови в порушенні адміністративного провадження з надан­ня адміністративної послуги;

2) відмови в наданні статусу заінтересованої особи;

3) відмови щодо відводу посадової або службової суб’єкта надан­ня адміністративної послуги;

4) рішення про тимчасове зупинення або закриття адміністратив­ного провадження з надання адміністративної послуги;

5) відмови у наданні доступу до матеріалів справи щодо надання адміністративної послуги або обмеження права особи на ознайом­лення з ними;

6) інших процедурних дій і рішень, якщо це прямо передбачено законодавством.

Підготовка, розгляд та вирішення адміністративної справи за скаргою здійснюється згідно із загальними вимогами щодо будь- якого адміністративного провадження.

Суб’єкт розгляду скарги за результатами розгляду адміністра­тивної справи приймає одне з таких рішень:

1) зобов’язати суб’єкта надання адміністративної послуги, видати відповідне адміністративне рішення.

2) скасувати повністю або частково прийняте адміністративне рішення чи змінити оскаржуване адміністративне рішення, скасу­вати повністю або частково чи змінити процедурне рішення, при­йняти адміністративне рішення, задовольнити скаргу повністю або частково;

3) залишити адміністративне рішення або процедурне рішення без змін, а скаргу без задоволення;

Рішення за скаргою може бути оскаржене у порядку адміністра­тивного судочинства.

Стадія виконання адміністративного акта Ця стадія перед­бачає можливість виокремлення таких етапів, як: 1) звернення рі­шення (постанови) до виконання; 2) безпосереднє виконання; 3) по­вернення виконання[DCCIII]. На відміну від загальних правил виконання адміністративного рішення в адміністративних провадженнях із надання адміністративної послуги використовується лише його перший етап - звернення до виконання адміністративного рішення у справі щодо надання адміністративної послуги. Адже більшість таких адміністративних рішень (крім обтяжуючих) виконують­ся суб’єктами звернення за отриманням адміністративної послуги самостійно, а участі суб’єкта надання адміністративної послуги у їх виконанні не передбачено. Наприклад, після отримання посвід­чення водія на право керування транспортними засобами, приватна особа надалі самостійно забезпечує реалізацію цього права, тобто, у цьому разі припиняються процедурні відносини між суб’єктом на­дання адміністративної послуги та приватною особою.

18.5.

<< | >>
Источник: Загальне адміністративне право України : підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової ; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». - Одеса,2023. - 792 с.. 2023

Еще по теме Процедура надання адміністративних послуг:

  1. Порядок надання адміністративних послуг
  2. Порядок надання адміністративних послуг
  3. Проблеми децентралізації у контексті надання адміністративних послуг
  4. Суб’єкти надання адміністративних послуг
  5. Поняття, ознаки адміністративних послуг та принципи їх надання
  6. Суб’єкти відносин щодо надання адміністративних послуг
  7. Надання адміністративних послуг з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем
  8. Суб'єкти відносин щодо надання адміністративних послуг
  9. 2. Проблеми нормативного регулювання та процедури здійснення адміністративних послуг
  10. Обстеження фінансово-матеріальної бази адміністративно-територіальних одиниць усіх рівнів, стану фінансового забезпечення надання місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування адміністративних і громадських послуг населенню
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -