Особливості організації роботи дільничного офіцера поліції

Організація та контроль за роботою дільничного офіцера по­ліції (далі-ДОП) покладаються на заступника начальника територі­ального (відокремленого) органу (підрозділу) поліції, який відпо­відно до розподілу функціональних обов’язків координує діяль­ність ДОП та начальника відділу (сектору) превенції територіаль­ного (відокремленого) органу (підрозділу) поліції^[141].

Організаційно-розпорядчим актом керівника територіального (відокремленого) органу (підрозділу) поліції за ДОП закріплюється поліцейська дільниця, якій присвоюється відповідний порядковий номер. Територія поліцейської дільниці (її розміри та межі) визна­чається, а за необхідності - змінюється керівником відділу (відді­лення) поліції за поданням заступника керівника, який відповідно до розподілу функціональних обов’язків координує діяльність ДОП. Слід пам’ятати, що межі поліцейської дільниці визначаються керівником відділу (відділення) поліції з урахуванням площі тери­торії та специфіки регіону. Залежно від стану криміногенної обста­новки на дільниці вказані критерії можуть бути чинником для введення додаткових посад ДОП, старшого ДОП, помічника ДОП або утворення додаткової поліцейської дільниці^[142].

Для належного виконання своїх обов’язків дільничний здійс­нює ведення контрольно-наглядової справи. До неї заносяться ві­домості, необхідні дільничному для належного виконання своїх обов’язків, а саме інформація щодо:

1) особливостей території обслуговування, розташування й режиму роботи підприємств, установ та організацій, об’єктів дозві­льної системи, контактів відповідальних осіб органів місцевого самоврядування, інших довідкових та інформаційних матеріалів щодо території обслуговування;

2) кількості населення на території;

3) кількості скоєних на поліцейській дільниці кримінальних правопорушень, обставин, які призводять до їх скоєння;

4) прикмет осіб, які підозрюються у скоєнні або скоїли кримі­нальні правопорушення;

5) викрадених речей і транспортних засобів, які перебувають у розшуку;

6) місць концентрації осіб, схильних до скоєння правопорушень;

7) сил та засобів, які залучаються до охорони публічного по­рядку на поліцейській дільниці^[143].

Організація роботи дільничного офіцера поліції здійснюється відповідно до плану, що затверджується керівником відділу (від­ділення) поліції та розробляється з урахуванням пріоритетів гро­мади у сфері публічної безпеки і порядку й оперативної обстановки на дільниці. За наказом керівника територіального органу поліції у виняткових випадках може бути здійснено використання дільнич­них офіцерів та їх помічників поза межами закріплених за ними поліцейських дільниць. На період тривалої відсутності ДОП (відпу­стка, навчання, хвороба, відрядження) його обов'язки покладають­ся на іншого ДОП або помічника ДОП з обов'язковим інформуван­ням відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування^[144].

Особливості організації роботи дільничного офіцера полі­ції у сільській місцевості

Організація роботи ДОП, який обслуговує сільську місцевість, має свої особливості, зумовлені віддаленістю поліцейської дільниці від територіального органу поліції, необхідністю виконання ним у тісній взаємодії з виконавчими органами сільських, селищних рад і громадськими організаціями функцій інших підрозділів Націона­льної поліції.

Під час закріплення за дільничним офіцером поліції поліцей­ської дільниці в сільській місцевості враховуються такі фактори:

- територія поліцейської дільниці (особливості, розміри та межі);

- кількість сільських (селищних) рад і населених пунктів, віддаленість їх від відділу територіального органу поліції та між собою;

- стан оперативної обстановки.

Доцільно закріплювати поліцейську дільницю за дільничним офіцером поліції у межах однієї сільської (селищної) ради, що дасть йому можливість більш ефективно впливати на стан правопорядку на її території, оперативно реагувати на звернення громадян щодо вчинення злочинів та інших правопорушень.

Дільничний, який обслуговує два і більше сільських населених пункти, здійснює прийом громадян у визначені дні відповідно до графіка.

Необхідно пам'ятати, що якість роботи дільничного офіцера безпосередньо залежить від стану налагодження взаємодії з гро­мадськістю на території обслуговування^[145].

Із метою забезпечення належного публічного порядку та без­пеки і профілактики правопорушень у сільській місцевості дільни­чний офіцер уживає таких заходів:

- взаємодіє з головами сільських (селищних) рад, активом громадськості, керівниками сільськогосподарських підприємств, навчальних та культурних закладів з питань забезпечення право­порядку, профілактики правопорушень;

- за відсутності громадських формувань з охорони громад­ського порядку виходить з клопотаннями до виконавчих комітетів сільських (селищних) рад щодо їх створення;

- проводить за участю представників органів місцевого само­врядування і помічників профілактично-роз’яснювальну роботу серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів та населення, звітує на загальних зборах громад щодо стану правопорядку в насе­лених пунктах з метою вдосконалення організації профілактичної роботи, формування у свідомості людей, особливо молоді, правової культури, негативного ставлення до суспільно небезпечних явищ, підняття престижу служби дільничних офіцерів серед громадян;

- у взаємодії із сільськими (селищними) радами та громад­ськими організаціями попереджує правопорушення стосовно осіб, які потребують соціальної, правової та іншої допомоги; з цією ме­тою налагоджує взаємодію з органами соціального забезпечення, опікунськими радами, благодійними організаціями;

- уживає заходів щодо попередження розкрадання сільгоспп- родуктів, паливно-мастильних матеріалів і домашніх тварин; до цієї роботи активно залучає сільський актив, громадських помічників та членів громадських формувань з охорони громадського порядку;

- разом з помічниками, членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону систематич­но проводить відпрацювання території поліцейської дільниці з метою виявлення місць незаконного посіву снотворного маку чи конопель, місць зберігання і переробки врожаю цих культур, які містять наркотичні речовини;

- уживає заходів для попередження й виявлення фактів виго­товлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або збері­гання без мети збуту апаратів для їх вироблення, реалізації самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього виробництва;

- вносить пропозиції головам сільських (селищних) рад що­до усунення причин та умов, які призводять до вчинення правопо­рушень.

На підставі законів України «Про Національну поліцію» та «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державно­го кордону» дільничні офіцери можуть залучати громадян, за їх згодою, для надання допомоги Національній поліції в забезпеченні публічного порядку і безпеки, запобіганні адміністративним пра­вопорушенням і злочинам.

У разі відсутності на території обслуговування громадських фо­рмувань з охорони громадського порідку дільничний може поінфор­мувати сільського голову про можливість і доцільність їх створення.

Координацію діяльності громадських формувань здійснюють місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядуван­ня. Однак їх повсякденна (оперативна) діяльність спрямовується і контролюється відповідним територіальним органом поліції, на території обслуговування якого вони були створені^[146].

Громадські формування створюються на добровільних засадах за місцем роботи, навчання або проживання громадян, які бажають їх створити. Мінімальна кількість учасників у формуванні - 10 осіб. Рішення про створення громадського формування ухвалюється на зборах громадян, на які можуть бути запрошені дільничний офіцер, представники трудових колективів, навчальних закладів та інші представники громадськості^[147].

Органи місцевого самоврядування і територіальний орган по­ліції надають всіляку допомогу та підтримку у створенні громадсь­ких формувань, а саме погоджують статут формування. Останній є однією з умов створення формування та повинен містити таку інформацію:

- назву, мету, завдання громадського формування та його юридичну адресу;

- відомості про структуру формування і територію, в межах якої воно провадитиме свою діяльність;

- визначення порядку створення та діяльності керівних і ви­конавчих органів (штабів, координаційних рад, правлінь), їх пов­новажень;

- умови і порядок прийняття громадян до громадського фо­рмування і вибуття з нього;

- статутні права та обов'язки членів громадського форму­вання;

- джерела надходження, порядок використання коштів та іншого майна громадського формування;

- порядок відшкодування витрат на використання приват­ного автомототранспорту або в разі завдання збитків майну члена громадського формування під час виконання ним своїх обов'язків;

- порядок внесення змін і доповнень до положення (статуту);

- порядок припинення діяльності громадського формування і вирішення питань, пов'язаних з його ліквідацією;

- інші норми, що стосуються особливостей створення і дія­льності формування¹⁴⁸.

До основних завдань громадського формування у сфері охорони публічного порядку на основі чинного законодавства слід віднести такі:

- надання допомоги територіальним органам поліції в за­безпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобі­ганні адміністративним проступкам і злочинам;

- інформування територіальних органів поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угру­повань;

- сприяння територіальним органам поліції у виявленні та роз­критті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держа­ви, підприємств, установ, організацій і громадян від злочинних пося­гань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх^[148].

Із метою виконання зазначених завдань члени громадського формування мають право:

- брати участь у забезпеченні охорони громадського поряд­ку разом з дільничним офіцером поліції, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень;

- уживати спільно з дільничним офіцером поліції заходів щодо припинення адміністративних правопорушень і злочинів;

- представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та підприємствах, установах, організаціях і навчальних закладах;

- взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльнос­ті, що беруть участь у заходах, спрямованих на:

а) ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схи­льними до вчинення адміністративних правопорушень і злочинів;

б) надання допомоги у боротьбі із злочинами у сфері економі­ки, податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією, порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст, інших населених пунктів;

в) охорону природи і пам'яток історії та культури;

г) забезпечення безпеки дорожнього руху;

- вносити до органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, виникненню причин та умов, що сприяють їх вчиненню;

- підтримувати зв'язки з відповідними громадськими орга­нізаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи^[149].

Під час виконання своїх завдань члени громадських форму­вань з охорони громадського порядку і державного кордону мають право використовувати у передбачених законом випадках заходи фізичного впливу та спеціальні засоби. Проте слід пам'ятати, що використовувати холодну та вогнепальну зброю, в тому числі мисливську, яка згідно з чинним законодавством перебуває в осо­бистому користуванні члена громадського формування, заборонено.

9.4.