<<
>>

ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЯ

1. Суть та види інфляції

2. Соціально-економічні наслідки інфляції

3. Антиінфляційні заходи

4. Грошові реформи

1. Інфляція(І) - знецінення грошей що виражається у рості цін.

Зовні інфляція виявляється в зростанні цін на товари і послуги, падінні курсу національної валюти, поглибленні товарного дефіциту. Термін „інфляція” (від латинського „inflatio”) появився у 70-ті роки 19 ст. в США і означає здуття (збільшення) грошової маси.

Інфляція мала місце в Росії (1769-1895рр.), США (1775-1783рр., 1861-1865рр.), Англії (поч.19 ст.), Франції (1789-1781рр.), Німеччині (за роки першої світової війни на осінь 1923 р. марка знецінилась в один трильйон разів) і, тим самим, не є проблемою тільки нинішньої економіки. Сучасна І набагато масштабніша, має хронічний характер і формується під впливом не тільки грошових, а й негрошових чинників.

Будь яке зростання цін монетаристи вважають інфляцією, вбачаючи її причиною надмірне зростання грошової маси в обігу. На першому етапі розвитку інфляції збільшення грошової маси випереджає незначний повзучий ріст цін (до 10% за рік), що стимулює економічний ріст. На наступному етапі галопуючі темпи росту цін підвищуються (до 100% за рік) і можуть випереджати ріст грошової маси. Далі гіперінфляція (більше 100% росту цін за рік) та в її рамках – супергіперінфляція (більше 50% росту цін за місяць) однозначно негативно впливає на економіку.

Для вимірювання рівня інфляції застосовують: індекс споживчих цін, індекс цін на засоби виробництва, індекс цін всього ВВП(дефлятор ВВП). Потужність інфляції оцінюють за правилом числа 70, що дозволяє розрахувати кількість років, за які подвояться ціни при нинішньому темпі інфляції (число 70 ділять на річний темп інфляції).

Види інфляції:

- за формою прояву: явна (відкрита) – враховує безпосереднє зростання цін; прихована (придушена) – проявляється через зростання дефіциту, зниження яко­сті, погіршення асортименту;

- за темпами: повзуча (помірна); галопуюча; гіперінфляція; супергіперінфляція;

- за походженням: імпортована (ріст цін на імпорт) і експортована (ріст цін на експорт);

- за поширенням: національна; регіональна; світова;

- за контрольованістю: контрольована і неконтрольована;

- за прогнозованістю: прогнозована і не прогнозована;

- за економічними чинниками: інфляція попиту (зростання ГМ в обі­гу, що веде до зростання попиту на товари); інфляція витрат - зростання витрат виробництва та цін за ра­хунок зменшення виробництва, структурних диспропорцій тощо.

Описаний А.Філліпсом у 1958 р. обернено пропорційний зв’язок між динамікою заробітної плати та рівнем безробіття, легко трансформується у співвідношення динаміка цін – темпи безробіття (високі темпи інфляції супроводжуються низьким рівнем безробіття і навпаки) і графічно зображається кривою (гіперболою), що дістала назву кривої Філліпса.

Практичний аспект використання цього зв’язку: досягнення стабільності цін супроводжується зростанням безробіття, підвищення зайнятості посилює інфляційний тиск на економіку. Мали місце поодинокі випадки коли одночасно зростали безробіття та інфляції (1973-1975рр., 1978 -1980рр.) – стагфляція або одночасно скорочувалися темпи безробіття та інфляції (поч.. 70-х США) – дезинфляція, що не порушило базової закономірності у цілому.

Причинами інфляції може стати зростання ГМ (дефіцит бюджету, ріст державного боргу, емісія грошей, кредитна експансія тощо) , швидкості обігу грошей та зменшення фізичних обсягів виробництва (рівняння І.Фішера). Сучасна теорія інфляції (М.Фрідмен) вважає основною причиною інфляції надмірну пропозицію грошей (ШОГ достатньо стабільна, як і ВВП), що збільшує грошові доходи і платоспроможний попит. Мали і мають місце спроби доповнити теорію інфляції аналізом першопричин зміни попиту і пропозиції, що виходить за межі чистого монетаризму.

До негрошових (внутрішніх) чинників інфляції відносять: диспропорції господарства, економічні цикли, монополізм (держави, виробників, профспілок), планове ціноутворення, високі податки та процентні ставки, соціально-політичні чинники тощо. Серед зовнішніх чинників інфляції виділяють світові кризи, політику зарубіжних країн та міжнародних фінансово-кредитних організацій, що провокує зростання цін на світових ринках, скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі та від’ємне сальдо платіжного балансу.

Збільшення ГМ в обігу призводить до:

- зростання споживчого попиту;

- формування дефіциту товарів, продуктів та життєвих благ;

- виникнення розриву між офіційною і ринковою ціною („чорний ринок”, спекуляція);

- зростання цін – інфляції;

- адміністративного втручання держави в економіку (не завжди ефективне);

- зниження продуктивності, що посилює товарний дефіцит.

Цикл завершився: нестача товарів посилюється через зниження продуктивності праці, темпи росту цін підвищуються, інфляція набирає підвищених обертів. Грошова маса, як початковий дестабілізаційний чинник, надалі залишається збоку, - на перший план виходять немонетарні чинники.

Основними причинами інфляції в Україні (1991-1995рр.) були: криза планового господарства, неефективність виробництва (неекономічність), наявність прихованої інфляції ще з часів СРСР, експорт інфляції з Росії, неефективність ринкових перетворень (лібералізація цін при відсутності ринку, дефіцит державного бюджету, доларизація економіки, відплив валютної виручки за кордон тощо).

2. Інфляція викликає суттєві соціально-економічні наслідки: зменшення реальних доходів, у першу чергу осіб з фіксо­ваними доходами; знецінення грошових заощаджень; перерозподіл доходів між найманими працівниками та підприємцями; зменшення платоспроможного попиту населення, скорочення обсягів виробництва; падіння курсу національної валюти, зростання попиту на іноземну валюту; "доларизація" економіки; зростання частки бартеру в розрахунках; розкручування спіралі ціни-зарплата; загострення державних проблем на всіх стадіях суспільного відтворення, у кредитній, фінансовій, зовнішньоекономічній сферах (платіжний баланс), посилення невизначеності та ризику; зменшення політичної стабільності та зростання соціальної напруги.

Всі негативні наслідки інфляції формуються на її вищих стадіях. Тому завданням держави є формування політики стримування інфляції в розумних межах. В основу цього підходу була покладена кейнсіанська ідея “контрольованої” інфляції. У 70-х роках політика стабілізації зазнала остаточного краху і їй на зміну прийшла антиінфляційна політика.

3. Антиінфляційна політика - сукупність методів держав­ного регулювання інфляції, яка включає дефляційну політику та політику доходів.

Дефляційна політика (непряме регулювання), спрямована на скорочення платоспроможного попиту (зменшення державних витрат, зменшення грошової маси в обігу, обмеження готівкового обігу та лімітування кредитування).

Реалізується через монетарну політику, кредитну рестрикцію, фіскальну політику держави.

Політика доходів (пряме регулювання) - встановлює орієнтири росту або пря­мий контроль над заробітною платою та цінами. Негативні наслідки (товарний дефіцит, обмеження приватного підприємництва, ріст соціальної напруги) призупинили проведення такої політики у західних країнах у 80-х роках, хоча пострадянські країни успішно користувалися нею пізніше - у 90-х минулого століття.

Створення оптимальних ринкових умов для стимулювання конкуренції, активізації підприємництва, зростання продуктивності праці і ефективності виробництва дало можливість цим країнам подолати інфляцію і утримувати її на прийнятному рівні методами непрямого регулювання.

4. Грошові реформи через зміну якісних і кількісних характеристик ГС поліпшують останню та забезпечують її адекватність новим соціально-економічним і політичним умовам в країні. Грошові реформи є складовим елементом антиінфляційної політики і мають на меті як подолання наслідків інфляції, так і створення монетарних і економічних передумов стабілізації грошей. Вони уособлюють комплекс монетарних, економічних і організаційних заходів, спрямованих на повну чи часткову перебудову грошової системи, її оздоровлення та поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Розрізняють структурні (повні, радикальні) грошові реформи, які супроводжуються відповідними структурними змінами в економіці, в державних фінансах, банківській системі тощо і мали місце при переході до золотого стандарту і пізніше до паперово-грошового обігу, при утворенні нових держав, при подоланні наслідків інфляції (Росія, 1895-97 рр., СРСР, 1922-24 рр., Україна, 1996 р.), і реформи часткового (м’якого) типу, які змінюють окремі елементи грошової системи - масштаб цін, види та номінали грошей, порядок емісії грошей і т.п..

Реформи часткового типу мають найбільше застосування і класифікуються на формальні реформи (заміна купюр, що нині є постійним процесом практично у всіх країнах світу) і деномінаційні реформи (заміна купюр зі зміною масштабу цін – СРСР, 1961 р.).

За методом проведення грошові реформи бувають конфіскаційними (нееквівалентний обмін старих грошових знаків на нові – СРСР, 1947 р., Німеччина, 1924 р., 1948 р., 24 ГР в країнах Європи протягом 1944-52 рр.) та неконфіскаційними (всі запаси грошей у всіх власників переоцінюються однаково – Україна, 1996 р.).

За способом введення нової валюти виділяють одномоментні (нова валюта обмінюється на стару протягом 7-15 днів) та паралельного типу (нова і стара валюта знаходяться в обігу паралельно тривалий час – СРСР, 1922-24 рр. (червінець та рубль), Франція, 1958-60 рр. (новий і старий франк), Китай, 1980 -90 рр. (золотий і звичайний юань).

Протягом 1992-96рр. в Україні проведено структурну, повну і широкомасштабну ГР. На першому етапі (січень-листопад 1992 р.) введено купоно-карбованець, запроваджено регулювання грошового обігу НБУ, створено початкову законодавчу базу регулювання грошового обігу. З 1992 р. по серпень 1996 р. (другий етап) в грошовому обігу остаточно закріпився купоно-карбованець, який витримав І. і став стабільним засобом платежу та обігу.

У вересні 1996 р. (завершальний етап) деноміновано український карбованець, запроваджено національну грошову одиницю – гривню, змінено масштаб цін – 100 тис. крб. – 1 грн., без обмежень проведено обмін старої грошової одиниці на нову, встановлено новий курс гривні до долара – 1.76.

Грошова реформа є завжди вимушеною і її успішне проведення вимагає створення відповідних економічних умов як до, так і в процесі її проведення.

Основні поняття та терміни:

Галопуюча інфляція – вид інфляції, яка викликає стрибкоподібне щорічне зростан­ня цін на 10-15%, а інколи і до 100%. Нині властива країнам, що розвиваються та кра­їнам з перехідною економікою.

Гіперінфляція - вид інфляції, найвища стадія розвитку інфляційного про­цесу, при якій темп росту цін може перевищувати 50% за місяць.

Грошова інфляція - теорія, за якою інфляція пов\'язана з розширенням грошової маси в обігу.

Грошова реформа - комплекс монетарних, економічних і організаційних заходів, спрямованих на повну чи часткову перебудову грошової системи, її оздоровлення та поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Дефіцит бюджетний - перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.

Девальвація - офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного курсу національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Депозитний процент - ставка процентна, яка виплачується по вкладах населення та юридичних осіб.

Дефлятор - один із індексів цін, що використовується як коефіцієнт для перерахування в незмінні ціни.

Інфляція - знецінювання нерозмінних на золото папе­рових грошей внаслідок надмірної їх емісії і переповнення ними каналів грошового обі­гу. Проявляється в загальному тривалому і нерівномірному зростанні цін, стихійному перерозподілі ресурсів між соціальними групами населення, падінні матеріальних стимулів до праці і скороченні масштабів та показників технічного рівня виробництва.

Нуліфікація - оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними або обмін знецінених паперових грошей на нові знаки за надзвичайно низькою пропорцією, так що плата за такі гроші має суто символічне значення.

Ревальвація - офіційне підвищення державного золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют.

Повзуча інфляція - щорічне інфляційне зростання цін на 3-4%. У високорозвинених країнах є додатковим фактором зростання виробництва і харак­теризується як відкритий тип інфляції.

При­хована (придушена) повзуча інфляція - проявляється через зростан­ня попиту на товари і посилення товарного дефіциту, зменшення виробництва товарів, погіршенням якості, обмеженням асортименту товарів та ін. Оцінюється як найдеструктивніша, оскільки позбавляє товаровиробників еко­номічних стимулів.

Стагфляція - застійний стан економіки, що супроводжу­ється одночасним зростанням цін і безробіття.

Література: 22, 42-49, 51, 54, 55, 60, 63

Питання для самопідготовки та самоперевірки:

1. Поясніть суть інфляції і проаналізуйте форми її прояву.

2. Назвіть основні причини виникнення інфляції.

3. Які чинники впливають на розвиток інфляції.

4. Назвіть основні типи інфляції.

5. Поясніть закономірність Філліпса та її практичні наслідки.

6. Чому хронічне знецінення властиве паперовим грошам?

7. Які практичні механізми використовуються для подолання інфляції?

8. Яка теорія і яким чином забезпечила можливість подолання інфляції?

9. Як впливає інфляція на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?

10. Поясніть вплив інфляції на кон’юнктуру грошового ринку.

11. Назвіть основні соціально-економічні наслідки інфляції.

12. Охарактеризуйте суть та основні складові антиінфляційної політики.

13. Назвіть особливості інфляційного процесу в Україні

14. У чому полягає зміст і функції грошових реформ?

15. Які особливості грошових реформ у вузькому і широкому їх розумінні?

Тести:

1. При номінальній процентній ставці 20% і темпі росту інфляції 8% за рік реальна процентна ставка буде:

а) 28% річних;

б) 12% річних;

в) обидві відповіді неправильні.

2. При зниженні темпу інфляції до 5 % в місяць, інфляція стане:

а) помірною;

б) галопуючою;

в) гіперінфляцією.

3. Падіння темпів інфляції призводить до зниження цін:

а) так;

б) ні;

в) ці процеси не пов\'язані між собою.

4. Інфляція найменше впливає на гроші у функції:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу;

д) світових грошей.

5. Інфляція найбільше впливає на гроші у функції:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу;

д) світових грошей.

6. Купівельна спроможність грошей:

а) завжди постійна;

б) зростає із ростом цін;

в) похідна від здатності грошей обмінюватися на товар;

г) знижується з часом.

7. Офіційне зниження та збільшення курсу грошової одиниці:

а) ревальвація;

б) інфляція;

в) девальвація;

г) дисконтування.

8. Стагфляція означає:

а) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту;

б) визначається пропорційною зміною цін на різні товари;

в) супроводжується одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття;

г) викликана підвищенням цін під впливом сукупної пропозиції;

д) характеризується повільним зростанням цін (до 10 % на рік).

9. Явище дезинфляції це:

а) підвищенням цін і зниження безробіття;

б) зниження цін і зниження безробіття;

в) одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття;

г) всі відповіді неправильні.

10. Причиною інфляції є:

а) неправильний державний устрій країни;

б) схильність людей до накопичення паперових грошей;

в) недотримання вимог закону вартості;

г) недотримання вимог закону грошового обігу;

д) всі відповіді неправильні.

11. Закон грошового обігу визначає:

а) величину грошової маси;

б) рівень інфляції;

в) швидкість обігу грошей;

г) купівельну спроможність грошей.

12. Інфляція проявляється в:

а) рості купівельної спроможності грошей;

б) зниженні купівельної спроможності грошей;

в) зростанні безробіття;

г) інших ознаках.

13. Повзуча інфляція є:

а) непередбачуваною;

б) прихованою;

в) не прогнозованою;

г) різновидом інфляції попиту.

14. Реальна (справжня) інфляція це зростання цін:

а) відображене у офіційній статистиці;

б) з темпом росту більше 10% на місяць;

в) після того, як вичерпані екстенсивні чинники розвитку економіки.

15. Політика доходів передбачає:

а) зменшення доходів фізичних та юридичних осіб;

б) контроль за доходами фізичних та юридичних осіб;

в) підвищення доходів фізичних та юридичних осіб.

16. Дефляційна політика спрямована на:

а) зниження безробіття;

б) підвищення платоспроможного попиту;

в) скорочення платоспроможного попиту;

г) посилення кредитної експансії.

17. Кредитна рестрикція це:

а) посилення рефінансування НБУ інших банків;

б) надання державою кредитів суб’єктам господарювання;

в) обмеження кредитування;

г) всі відповіді неправильні.

18. Головне завдання грошової реформи:

а) стримування інфляції;

б) заміна масштабу цін;

в) конфіскація грошей у населення;

г) стабілізація грошового обігу;

д) обмін зношених грошових купюр.

19. Основною функцією структурної грошової реформи є:

а) забезпечення сталості грошового обігу;

б) забезпечення грошима сфери обігу;

в) формування нової грошової системи країни чи її радикальної перебудови;

г) стримування інфляції;

д) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних програм;

е) боротьба з інфляцією.

20. Завданням деномінаційної реформи є:

а) стримування інфляції;

б) заміна масштабу цін;

в) конфіскація грошей у населення;

г) стабілізація грошового обігу;

д) обмін зношених грошових купюр.

Задачі:

Задача 1

Вартість споживчого кошика станом на 01.01. становила 220 грн., станом на 01.04. - 320 грн., станом на 01.07. - 300 грн.

Визначити рівень та індекси інфляції.

Задача 2

ВВП в умовах повної зайнятості становить З0 млрд. дол., а фактичний обсяг ВВП становить 25 млрд. дол. Податки складають 25% від величини ВВП, а державні витрати і послуги - 6,5 млрд. дол.

Визначити як балансується державний бюджет - з дефіцитом чи профіцитом?

Як зміниться сальдо державного бюджету при досягненні повної зайнятості?

Задача З

Визначити темп інфляції, якщо обсяг грошової маси порівняно з минулим роком зріс на 75%, швидкість обігу грошей зросла на 15 %, а приріст товарної маси - 20%.

Задача 4

Визначити очікуваний річний індекс інфляції при темпі інфляції за місяці у 8% та 12%.

Задача 5

За наведеними нижче індексами цін по роках

Рік Індекс цін, %

1. 100,00

2. 115,00

3. 131,00

4. 135,00

розрахувати:

а) темп інфляції для кожного року;

б) кількість років для подвоєння цін, використовуючи „правило 70”;

в) зміну реального доходу, якщо номінальний дохід у другому році збільшився на 17 % проти першого, а протягом третього року - на 5 % проти другого;

г) величину реального доходу у другому та третьому році при номінальному доході у ці роки - 20 000 грн..

Задача 6

Знайдіть теперішню вартість грошей, які при 8% інфляції через 6 місяців складуть суму у 200 гривень.

Задача 7

Розрахувати купівельну спроможність гривні через 2 роки, якщо інфляція складає 8% за рік.

Задача 8

Індекс цін зріс із 108% до 112%.

Розрахувати динаміку індексу цін та динаміку купівельної спроможності грошей.

Задача 9

Для неінфляційного обігу грошей їх маса повинна складати 150 млрд. грн..

Що станеться, якщо в обіг надійде 180 млрд. грн..

Задача 10

Сума цін реалізованих товарів і послуг – 400 млрд. грн., проданих в кредит – 20 млрд. грн., платежі за кредитами – 5 млрд. грн., платежі, що взаємно погашаються – 5 млрд. грн.. Тривалість обороту грошової одиниці – 3 місяці.

Розрахувати кількість грошей необхідну для неінфляційного обігу грошей в економіці.

<< | >>
Источник: Галушка Є.О.. Гроші та кредит: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. – Чернівці,2006. – с.. 2006

Еще по теме ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЯ:

  1. Тема 3.2. Макроекономічна нестабільність і економічне зростання. Інфляція, безробіття План семінарського заняття
  2. ТЕМА 5. Інфляція і грошові реформи.
  3. Основні поняття до теми 2
  4. ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЯ
  5. Тема 5. Грошові системи. Інфляція та грошові реформи.
  6. Тема 7. Інфляції та її види
  7. Тема 6. Гроші та інфляція
  8. Тема Грошові системи. Інфляція і грошові реформи.
  9. Тема 5. Грошові системи
  10. Тема 5. Грошові системи Методичні вказівки до вивчення теми
  11. ТЕМА 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ
  12. ТЕМА 7. КІЛЬКІСНА ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ
  13. Тема 4. Грошові системи
  14. Тема 5. Інфляція та грошові реформи
  15. Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -