<<
>>

СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

Для того, щоб зрозуміти суть грошей у ринковій економіці, студенту слід повторити такі елементи економічної теорії, як товар і його властивості. Варто з’ясувати питання про походження грошей, оскільки гроші належать до низки дуже загадкових феноменів, виникнення яких цікавило людство в стародавні часи.

За тривалий час існування товарного-виробництва і його дослідження вченими-економістами з питань походження грошей сформувалися різні погляди, які умовно можна звести до двох основних загальних напрямів: раціоналістичного й еволюційного.

Раціоналістичний напрям у теорії походження грошей охоплює тих вчених, основні погляди яких щодо цього питання можна звести до тези: гроші — це продукт домовленості між людьми. Інакше кажучи, гроші за цією концепцією виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як певного засобу, що забезпечує рух товарів і є неодмінним елементом раціональної організації товарообміну.

Представники: давньогрецький мислитель Аристотель (384— 322 рр. до н. е.), який уважав гроші продуктом угоди між людьми. Цей погляд на походження грошей зберігся до наших часів. Видатний економіст XX ст. П. Самуельсон у своєму підручнику «Економіка» писав: «Деньги — это искусственная социальная условность». Німецький економіст Г. Кнапп (1842—1926.), який у своїй

праці «Нариси державної теорії грошей» стверджує, що гроші — це продукт права, продукт держави.

Раціоналістичний напрям у теорії походження грошей, безсумнівно, не є науковим, бо об’єктивні явища (а поява грошей належить саме до таких) зумовлюються об’єктивними процесами і не можуть залежати у своєму походженні від суб’єктивних і, по суті, вторинних процесів. Причину появи грошей слід шукати в товарному виробництві. Проте, незважаючи на ненауковий характер цих теорій, повністю їх ігнорувати не можна. Це пов’язано з тим, що економічні явища, які є об’єктивними за своєю природою, відбуваються одночасно внаслідок суб’єктивної діяльності людини, тому людина, суспільство й держава мають певне відношення до формування зовнішніх ознак і форм організації руху грошей.

Еволюційний напрям у питані про походження грошей об’єднує значну кількість учених, які пов’язують появу грошей з виникненням товарного виробництва. Поки продукт праці не призначався для продажу, обмін не потребував появи якогось спеціального еквівалента, яким і стали за своєю суттю гроші. Гроші вирізняються із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Певний товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми.

Цей напрям представлений багатьма відомими вченими: представник англійської економічної науки кінця XVIII — початку XIX ст. А. Сміт (1723—1790), який вважав помилковим уявлення меркантилістів про те, що справжнє багатство суспільства — це золото і срібло. Він порівнював золоті й срібні монети з бруківкою, яка сприяє переміщенню товарів, але сама по собі нічого не створює. Він визначав гроші як особливий товар, який стихійно виділився з усієї маси товарів. Але сутність грошей він не розумів, бо зводив її до ролі посередника в обміні товарів.

Д. Рікардо (1772—1823) багато в чому підтримував позиції свого великого попередника А. Сміта. Він визначав вартість грошей витратами праці, але, на відміну від А. Сміта, дуже багато уваги приділяв проблемам сталості грошового обороту та зменшенню витрат, пов’язаних з обігом золотих монет. Він вважав базою грошового обігу золото й виступав за створення системи паперово-грошового обігу з вільним розміном паперових грошей на золото в злитках. Це, на його думку, мало забезпечити сталість грошового обороту та знизити витрати, пов’язані з обігом золотих монет. Однак сутність грошей він трактував неправильно. Як і А. Сміт, він пов’язував її з роллю технічного засобу обміну товарів.

Німецький економіст К. Маркс (1818—1883) в основу своєї теорії походження грошей поклав тезу про те, що гроші — це продукт товарного виробництва. Появу грошей він пов’язував з об’єктивним процесом розвитку товарного виробництва і товарного обміну, що супроводжує його, оскільки товарне виробництво неможливе без обміну.

Незважаючи на визначення концепцій походження грошей, людство сьогодні не дає однозначної відповіді на питання, що ж собою являють гроші, тому слід особливу увагу звернути на вивчення суті грошей, зрозуміти, чим вони відрізняються від звичайного товару.

Існують певні альтернативні підходи до вирішення сутності грошей: функціональний, еквівалентний, портфельний. Незважаючи на суттєві відмінності, усі три підходи до визначення сутності грошей мають одну спільну рису — визнають абсолютну ліквідність як визначальну властивість грошей. Ця властивість надає грошам здатності обмінюватися на будь-який інший товар, тобто бути загальним еквівалентом.

Отже, гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Студентам необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим та розглянути історичний розвиток форм вартості грошей.

Відповідно до класичного за змістом аналізу розвитку форм вартості розрізняють: просту, повну або розгорнуту, загальну та грошову.

Проста форма вартості

Властивості: пов’язана з безпосереднім (бартерним) обміном товарів різних споживчих вартостей.

Повна або розгорнута форма вартості

Властивості: властива більш високому ступеню розвитку розподілу праці. Обмін регулярний.

Загальна форма вартості

Властивості: один товар, що систематично обмінюється на інші, стає загальним еквівалентом. До нього прирівнюється решта товарів.

Грошова форма вартості

Властивості: товар Т1 у загальній формі володіє ознаками, що притаманні грошовій одиниці.

У подальшому слід зупинитися на вивченні еволюції грошового товару та функціональних форм грошей, поступової втрати золотом грошової функції. Важливо звернути увагу на еволюцію форм грошей, з’ясувати причини, які зумовили перехід від простих до складніших форм грошей. Особливу увагу слід звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, що прийшли на зміну золоту.

Важливим питанням теорії грошей є питання про їхню вартість. Особливо ускладнилось воно після того, як панівною формою стали кредитні гроші, що не мають внутрішньої вартості. Світова економічна думка розрізняє два аспекти в питанні вартості грошей: вартість грошей як грошей та вартість грошей як капіталу.

Вартість грошей як грошей формується у сфері їх обігу. Тут гроші обмінюються на реальні блага і їхня вартість набуває купівельної спроможності. Гроші як капітал набувають своєї цінності на ринку капіталу під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Тут вартість грошей має форму відсотка. Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися як гроші. Слід зазначити, що купівельна спроможність грошей і процент співіснують не як альтернативні, а як паралельні показники цінності грошей у двох їх статусах — як грошей і як капіталу.

Студентам потрібно засвоїти механізм формування таких грошей і суть його прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву грошей як грошей і грошей як капіталу, а також зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу, та уяснити, що таке альтернативна вартість грошей.

У процесі вивчення функцій грошей слід звернути увагу на те нове, що з’явилось у їх тлумаченні за останні роки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міру вартості, треба мати на увазі, що поняття масштабу цін, яке давно вживали в літературі, докорінно змінилося. Замість вагової кількості грошового металу, взятого за грошову одиницю, тепер у всіх країнах за масштаб цін береться певна частка товарної вартості, за допомогою якої і пропорційно якій вимірюється вартість кожного товару.

Вивчаючи інші функції грошей (засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші), потрібно з’ясувати їхні характерні ознаки (табл. 1).

Таблиця 1

ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ І СФЕРИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Функція грошей Сфери використання
Міра вартості Забезпечують упровадження та вимірювання вартості всіх товарів
Засіб обігу Виконують роль посередника в обміні товарів
Засіб платежу Обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань
Засіб нагромадження Зберігають вартість, слугують представниками абстрактної форми багатства
Світові гроші Обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті

Щоб відповідати ринковим вимогам, гроші повинні мати певні властивості:

1. Стабільність купівельної спроможності грошей (стабільність цінності). Ця властивість є базовою, оскільки будь-яка форма грошей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функції грошей. У сучасній Україні це зрозуміло кожному, бо мати в 1990—1994 роках на руках або на рахунку в банку долари, марки чи фунти стерлінгів було, на жаль, набагато надійніше, ніж українські карбованці.

2. Економічність — дозволяє мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечувати потреби обороту, оскільки сьогодні гроші, які перебувають в обороті, є неповноцінними.

3. Як засіб обігу, гроші мають бути зручними для транспортування та обміну, тобто портативними. Пригадайте давньоруські гривні та рублі у формі шматків металу, які були надто важкими, щоб залишатися засобом розрахунку, наприклад, у київському ЦУМі.

4. Гроші мають бути легкоподільними. Цю властивість досить ефективно забезпечує система паперових (або паперових і металевих) грошових знаків різного номіналу.

Уявіть собі, що кожного разу під час розрахунку з таксистом або в косметичному стані вам доводилось би відрубувати шматок срібла або частину золотого зливка.

5. Для довгочасного користування гроші мають бути досить міцними фізично, довговічними. Тому, наприклад, шоколад з його коротким терміном зберігання та повною непридатністю для використання в ролі грошей у жарку погоду міг би якоюсь мірою правити за гроші лише за певних специфічних умов та протягом дуже нетривалого періоду.

6. Різні грошові одиниці мають бути однорідними й не втрачати своїх властивостей у процесі обігу. Так, шкурки соболя в процесі обігу витиралися, і якість хутра на різних шкурках суттєво різнилася, тобто вони ставали неоднорідними. Навіть вживання золотих і срібних монет не гарантувало однорідності, бо монети стиралися, і той, хто їх отримував, щоразу мусив шукати засоби перевірки вмісту цінних металів у монеті.

7. Гроші мають бути такими, що легко і швидко ідентифікуються кожним, хто їх використовує. Гроші мають бути зроблені таким чином, щоб, не вдивляючись пильно в малюнок та написи, кожна людина, незалежно від її зорової пам’яті та розумових здібностей, могла б одразу відрізнити валюту своєї країни від іншої, грошові купюри різних номіналів між собою.

8. Загальновизнаність — необхідна риса грошей. У перші роки радянської влади в країні було випущено значну кількість різних типів грошей відповідно різними угрупуваннями, які вважали себе на той час урядом. Але населення прагнуло уникати використання таких грошей, бо їм бракувало загальновизнаності, а отже, і їх купівельна спроможність була досить низькою.

Вивчаючи властивості грошей потрібно з’ясувати, чому грошам вони повинні бути притаманні. Особливо слід розібратися в тому, як розвиток ринку та ускладнення його вимог впливають на якість грошей.

План семінарського заняття № 1

1. Характеристика основних теоретичних концепцій походження грошей.

2. Розвиток форм вартості грошей.

3. Еволюція форм грошей та їх сучасні форми.

4. Функції грошей. Сучасний підхід до їх трактування.

5. Властивості грошей. Вимоги, які ставить до них суспільство.

Практичні завдання до теми 1

1. Тести до теми

1. Яке з положень розкриває сутність грошей як економічної категорії?

а) гроші — це грошові білети і розмінна монета, що перебуває в обігу;

б) гроші — це загальний еквівалент обміну товарів;

в) гроші — це золоті та срібні монети.

2. У чому полягає головна економічна доцільність грошей?

а) у високій питомій вартості;

б) у здатності вимірювати вартість товарів і обмінюватися на будь-яке благо;

в) у здатності накопичувати багатство.

3. Що забезпечує висока здатність грошей до обміну?

а) високу ймовірність розв’язання внутрішніх суперечностей товарів, виставлених на продаж;

б) урізноманітнення в часі асортименту товарної маси, що перебуває на ринку;

в) нарощування обсягів виробництва необхідної суспільству продукції.

4. Який товар із загального їх ряду, представленого на певному регіональному ринкові, виокремлювався як товар-еквівалент?

а) той, що мав привабливіший зовнішній вигляд;

б) той, що мав найбільшу споживчу вартість, який найчастіше шукали;

в) той, що виробляли в найбільшій кількості.

5. Коли форма обміну через посередництво товару-еквівалента (еквівалентна форма обміну) трансформувалася у грошову?

а) коли внаслідок розвитку і закріплення міжрегіональних торговельних зв’язків з маси регіональних товарів-еквівалентів виокремився еквівалент, що обслуговував обмін на великій території;

б) коли роль еквівалента від товарів першої необхідності (зерно, худоба, сіль тощо) перейшла до товарів, що такими не були (перли, хутро та ін.);

в) коли роль товару — еквівалента стали виконувати метали.

6. Що таке грошова функція?

а) певний «обов’язок», який виконують гроші, обслуговуючи рух вартості в процесі відтворення;

б) специфічна зовнішня відмінність грошей у товарному світі;

в) здатність грошей без додаткових витрат у будь-який час обмінюватися на будь-яке благо.

7. Яку функцію виконують гроші, надаючи вартості товару форми ціни?

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу.

8. Наявність якої умови об’єктивно передбачає процес формування ціни товару?

а) наявність при цьому готівкових грошей;

б) фізичну присутність продавця і покупця;

в) наявність масштабу цін.

9. Яку важливу суспільну потребу, крім вираження вартості товарів, дають змогу розв’язувати гроші як міра вартості?

а) збільшувати обсяги капіталовкладень в економіку;

б) запобігати коливанню цін;

в) кількісно виражати економічні процеси та явища на мікро — і мак- рорівні.

10. Чим є гроші, коли вони виконують функцію засобу обігу?

а) чинником розвитку конкурентного середовища на товарному ринку;

б) посередником в обміні товарів, засобом їх реалізації;

в) індикатором співвідношення попиту і пропозиції.

11. Які гроші не можуть виконувати функцію засобу нагромадження вартості?

а) нерозмінні паперові грошові знаки;

б) депозитні, електронні;

в) гроші, що швидко знецінюються.

12. Чому в епоху золотих і срібних грошей їх кількість в обігу регулювалась автоматично?

а) тому що обсяг товарообороту був порівняно незначним;

б) тому що повноцінні гроші мають високу мобільність;

в) тому що повноцінні гроші здатні «випадати» у скарби й відновлюватися зі скарбів у засіб обігу.

2. Правильно / неправильно (ТАК/НІ)

Відповідь обґрунтувати

1. Гроші — це кристалізація мінової вартості.

2. Першим товаром-посередником було золото.

3. Головна властивість грошей — це їх надійність.

4. Гроші виконують роль рахункової одиниці.

5. Гроші виконують функції: засобу обігу, засобу вимірювання вартості, засобу збереження та накопичення вартості.

6. Прямий товарообмін — це ліквідність.

7. Гроші — це мова ринку.

8. Паперові гроші бувають у вигляді банкноти, пластикової картки, казначейського білета.

9. Грошовий обіг — це рух грошей при виконанні ними своїх функцій у готівкових і безготівкових формах.

3. Підберіть кожному терміну його визначення:

Терміни:

1) раціоналістична концепція походження грошей;

2) еволюційна концепція походження грошей;

3) засіб платежу;

4) засіб обігу;

5) довговічність;

6) масштаб цін;

7) неповноцінні гроші.

Визначення:

1) гроші виникають тоді, коли люди уявляють собі необхідність їх існування як певного засобу, що забезпечує рух товарів;

2) форма грошей, цінність яких визначається не вартістю матеріалу, з якого вони виготовлені, а набувається в обігу.

3) гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань;

4) гроші мають бути досить міцними фізично;

5) гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони най- придатніші для виконання функціональної ролі грошового товару;

6) гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг;

7) величина грошової одиниці.

Питання для самостійного вивчення

1. Назвати відмінності грошей як грошей від грошей як капіталу.

2. Дослідити причини та механізм еволюції грошей, особливо еволюцію кредитних грошей.

3. Назвати причини демонетизації золота.

4. Дослідити взаємозв’язок функції грошей та вплив на функції грошей зміни їх вартості.

5. Розглянути вартість, купівельну спроможність і ціну грошей.

Рекомендована література

5, 16, 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 35, 40.

<< | >>
Источник: Левченко Л. В.. Гроші та кредит. Навч. посіб — К.,2011. — 224 с.. 2011

Еще по теме СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -