Етапи становлення валютного ринку України:

І етап (1990-1991): відсутність власної валюти і валютного законодавства; збереження значних валютних обмежень і недосконалість валютного контролю; існування множинності валютних курсів (безготівкових, готівкових, пільгових).

ІІ етап (1992): запровадження порядку валютного оподаткування виручки від експортних операцій; виручка в іноземній валюті перераховується у валюту, що діє на Україні за курсом, встановленим Національним банком України на день надходження коштів на рахунки.

ІІІ етап (лютий 1993 – серпень 1993): прийняття трьох декретів по валютному законодавству.

IV етап (серпень 1993-вересень 1994): продаж виручки за експортними операціями за фіксованим курсом НБУ; поступовий відхід від адміністративного курсу через аукціони НБУ; визначення пріоритетів використання валюти та розподіл її за фіксованим курсом між імпортерами.

V етап (вересень 1994 – вересень 1996): виручка резидентів в іноземній валюті підлягає обов’язковому перерахуванню з-за кордону не пізніше 90 днів з моменту перетину митного кордону України експортною продукцією; офіційний курс карбованця до долара США, німецької марки і російського рубля визначається НБУ на підставі торгів на УМВБ; НБУ здійснює обов’язковий викуп 10% валютних надходжень резидентів.

VI етап (з вересня 1996): введення в обіг української національної грошової одиниці – гривні; встановлено 50%-й обов’язковий продаж іноземної валюти резидентами за експортними операціями протягом 5-ти днів; при переказах за кордон за імпортними операціями обов’язкова наявність гаранта; операції на міжбанківському валютному ринку можуть здійснювати лише суб’єкти ринку.