Валютні системи : поняття, структура, призначення.
Валютна система (ВС)- це державно- правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розрізняють: світову, національну і регіональну валютні системи.
Світова ВС – є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв’язків.
Регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації.Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи:
І – (1867) – Паризька конференція – єдиним мірилом світових грошей визнано золото – золотомонетний стандарт;
ІІ – (1922) – Генуезька конференція – національні кредитні гроші почали використовувати як міжнародні платіжні засоби – золотозлитковий стандарт;
ІІІ – (1944 р.) – Бреттон-Вудська (США) конференція – впроваджено золотодевізний та доларовий стандарти – золотовалютний стандарт (валютний);
ІV – (1976-1978 рр.) – Ямайська конференція – юридично завершено демонетизацію золота і замість золотодевізного офіційно впроваджено стандарт СПЗ (SDR) – паперово-валютний стандарт.
Національна ВС – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.
Регіональна ВС – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. Елементи: регіональна міжнародна розрахункова одиниця, спеціальний режим регулювання валютних курсів, спільні валютні фонди, регіональні валютно-розрахункові установи.
Етапи розвитку європейсьної валютної системи:
І етап (1947-1950) – укладання валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаємного регулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, заліку взаємних вимог, пільгового кредитування.
ІІ етап (1950-1958) – створення Європейського платіжного союзу (17 країн), розрахунки в межах союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці - епуніт.
ІІІ етап (з 1959) – створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалась у Європейську валютну систему.
ІV етап (1989) – поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз.
Етапи становлення Європейської валютної системи:
І етап: ратифікація 1994 р. всіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС; лібералізація в межах ЄС міграції капіталу; здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками; скорочення торговельних дефіцитів.
ІІ етап: створення основних органів та виконавських структур ЄВС; формування Європейської системи центральних банків – “Євросфер”.
ІІІ етап: створення Європейського центрального банку; введення єдиної валюти; реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміру державного дефіциту (не більше 3 % ВВП), рівнем процентних ставок за довготерміновими кредитами, коливання обмінних курсів національних валют.
Еще по теме Валютні системи : поняття, структура, призначення.:
- Валютні системи, їх призначення
- Тема 8. Валютні відносини та валютні системи Методичні вказівки до вивчення теми
- Тема 8. Валютні відносини і валютні системи
- Тема 10. Валютні відносини та валютні системи
- Тема 8. Валютні відносини та валютні системи
- 7.Поняття фінансової системи держави і її структура.
- 1. Поняття цільового призначення земельної ділянки
- Лекція № 1 Тема: Поняття і склад земель сільськогосподарського призначення
- Тема 3. Поняття, структура і система права Європейського Союзу
- 1. Поняття і склад земель оздоровчого призначення