Вступ

Європейський вибір України був зроблений у період формування основ зовнішньої політики нашої держави і базувався на її життєво важливих інтересах, історичному прагненні українського народу бути невід\'ємною частиною єдиної Європи.

Право Європейського Союзу є значним досягненням у світовій юридичній науці, що втілила в собі багатовікової правовий досвід найбільш розвинених країн Європи, трансформувавши його в наднаціональне право - право Європейського Союзу (ЄС). У ньому сконцентровані багато світових досягнень у сфері права, які певною мірою підводять підсумок розвитку сучасного права, його принципів, компетенції і методів регулювання суспільних відносин. Право Європейського Союзу - унікальна самостійна правова система, що розвивається дещо інакше, ніж правові системи окремих держав або система міжнародного права, багато дала для розвитку європейського права. Набув чинності в 2009 році Лісабонський договір 2007 змінив правові підвалини Європейського Союзу, що виріс за короткий історичний період з шести в 1957 р. до двадцяти семи держав-членів у 2007 р. Змінився і сам Європейський Союз, його розміри, склад, амбіції і вага в сучасному світі. Змінився і сам світ, в якому Союз бурхливо розвивається.

В результаті реформи правових засад Європейського Союзу, проведеної Лісабонським договором 2007 р., тексти його установчих документів змінилися багато в чому до невпізнання.

Навчальними цілями курсу «Право Європейського Союзу» є освоєння й усвідомлення студентами змісту законодавства ЄС, європейських інтеграційних процесів в контексті будівництва основи ЄС та його структур, розуміння принципів формування нормативно-правої бази ЄС, уміння вірно застосовувати цю нормативно правову базу щодо предмета вивчення, розвивати здатність студентів аналізувати організаційно-правові засади цього інтеграційного об\'єднання. Пропонований курс складається з шістнадцяти тим, хоча остання тема у вигляді двох лекцій належить більше до особливої ​​частини. Проте автори визнали за необхідне включити її у посібник. Решта лекції покладені в основу загальної частини і охоплюють всі її запитання. Остання тема може розглядатися як факультатив.

Після вивчення курсу студент повинен бути здатним:

- Знати історико-правові засади становлення системи європейської інтеграції в рамках ЄС і методологію курсу;

- Продемонструвати знання джерел і принципів права ЄС;

- Аналізувати компетенцію ЄС, цілі та засади його діяльності;

- Визначати інституційну структуру ЄС;

-Давати детальну організаційно-правову характеристику інституцій та органів ЄС.

- Вміти орієнтуватися в законодавчому процесі і механізмах прийняття рішень в ЄС; проблеми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

- Характеризувати стан прав людини і знати правові документи, які використовуються у зв\'язку з цим у країнах-членах ЄС;

- Визначати місце і роль України у взаємовідносинах з ЄС та країнами його членами;

- Пояснювати правовий режим внутрішнього ринку ЄС;

- Мати загальне уявлення про регулювання економіко-правової галузі в країнах-членах ЄС.

Знання основоположних актів Європейського Союзу потрібно юристам, бізнесменам, ученим, працівникам зовнішньополітичної сфери, викладачам, аспірантам та студентам, які цікавляться міжнародним та європейським правом.

Методи викладання курсу базуються на використанні евристичного і аксіологічного підходу. Навчальна стратегія спрямована на формування нових знань і відповідних орієнтацій з питань правового регулювання розвитку Співтовариства і Союзу в цілому.

Передбачається проведення лекційних та семінарських занять, самостійне вивчення нормативно-правових актів. У межах курсу передбачені практичні заняття, при проведенні яких використовуються проблемні ситуації, робота з нормативно-правовими матеріалами та літературними джерелами.