4 Оценка и показатели экономической эффективности капиталовложений

Ефективність капітальних вкладень визначається за кожним інве­стиційним проектом, у зв\'язку з чим він до ухвалення рішення про його реалізацію піддається різносторонній експертизі (еколо­гічній, соціальній, відповідності санітарно-гігієнічним нормам, прогресивності технічних і технологічних рішень, відповідності світовим стандартам якості будівельних робіт і якості продукції проектованого підприємства та ін.), яка може вироблятися як офіційними, так і громадськими організаціями.

Розрізняються наступні види ефективності капітальних вкла­день: екологічна, соціальна, демографічна, бюджетна, комерційна, економічна.

Суть екологічної ефективності капітальних вкладень виража­ється в позитивному або негативному впливі їх на навколишнє середовище, в мірі зміни в той чи інший бік стандартів забруд­нення унаслідок введення в дію проектованого об\'єкта капіталь­них вкладень.

Суть соціальної ефективності виражається в соціальних результатах, до яких приводить реалізація інвестиційного проекту і в їх позитивній або негативній спрямованості. Основними видами соціа­льних результатів інвестиційного проекту є: зміна кількості робочих місць (на підприємстві і в регіоні); зміна житлових і культурно-побутових умов робітників; зміна умов праці; зміна структури виро­бничого персоналу; зміна надійності постачання населення регіонів або населених пунктів окремими видами товарів (паливом і енергією

- для проектів у паливно-енергетичному комплексі, продовольством

- для проектів в аграрному секторі і харчовій промисловості і т.п.); зміна рівня здоров\'я працівників і населення; економія або додатко­ві затрати вільного часу населення. Соціальна ефективність інвести­ційного проекту визначається також залежно від ступеня дотриман­ня соціальних норм і стандартів, від зміни умов дотримання прав людини.

Демографічна ефективність інвестиційного проекту виражається в його позитивному або негативному впливі на народжуваність, сме­ртність, тривалість життя, кількість браків і розлучень, зростання або падіння чисельності населення в населеному пункті і регіоні.

Бюджетна ефективність інвестиційного проекту виражається у впливі результатів його здійснення на доходи і витрати відповідного (державного, регіонального або місцевого) бюджету. Перевищення пов\'язаних з даним інвестиційним проектом бюджетних доходів над бюджетними витратами, викликаними даним інвестиційним проектом, називається бюджетним ефектом. Відсутність бюджетного ефе­кту сигналізує про недоцільність здійснення інвестиційного проекту відповідно оцінці його бюджетної ефективності.

Комерційна ефективність, або фінансове обгрунтування інвес­тиційного проекту, виражається в забезпеченні рівня прибутковості капітальних вкладень, «кий відповідав би вимогам інвестора або пе­ревищував їх. При цьому прибутковість капітальних вкладень визна­чається по співвідношенню фінансових результатів і затрат, і комер­ційна ефективність відображає фінансові наслідки реалізації інвес­тиційного проекту.

Основні методичні положення кількісної оцінки економіч­ної ефективності капітальних вкладень. У вітчизняній і світовій теорії і практиці склалася система показників економічної ефективності капітальних вкладень і сукупність методичних принципів \'їх обчис­лення. Основними методичними проблемами обчислення показни­ків економічної ефективності капітальних вкладень є приведення до зіставного виду різночасових затрат і результатів і вибір цін в різних випадках і на різних етапах розрахунку показників економічної ефе­ктивності капітальних вкладень.

Затрати у зв\'язку з інвестиційним проектом підрозділяються відповідно стадіям існування («життєвого циклу») проекту на пер­винні, або капіталоутворюючі інвестиції (будівельна стадія), поточні

(стадія функціонування) і ліквідаційні (ліквідаційна стадія). Резуль­тати створюються на стадіях функціонування і ліквідації.

Оцінка майбутніх затрат і результатів при визначенні ефектив­ності інвестиційного проекту здійснюється впродовж всього періоду існування об\'єкта. Цей період називається розрахунковим, або гори­зонтом розрахунку.

Застосовується кілька видів цін для оцінки затрат і результатів при обчисленні показників ефективності капітальних вкладень: ба­зисні, прогнозні, розрахункові, світові. Вони можуть виражатися у вітчизняній або стійкій іноземній валюті.

Різночасовими навиваються затрати і результати капітальних вкладень, створювані впродовж кількох кроків розрахункового пері­оду. У разі, коли вони здійснюються протягом одного кроку, вони називаються одночасними, і проблеми обліку чинника часу не ви­никають.

Економічне значення обліку чинника часу (у разі різночасовості затрат і результатів, тобто появи їх впродовж багатокрокового розра­хункового періоду) полягає у тому, що цінність грошей для їх влас­ника в даний момент часу і через кілька років має різну цінність. Цінність грошей, якщо вони інвестуються, через кілька років визна­чатиметься тим, який доход може одержати їх власник за цей час. Так, якщо інвестується 1000 гривень, то при нормі доходу 10 % і при реінвестуванні доходу цінність інвестованих грошей за перший рік зросте на 100 гривень (1000x1,1), за два роки - на 210

(1100x1,1), за три - на 331 (1210x1,1), за чотири - на 464,1 (ІЗЗІх 1,1), за п\'ять років - на 610,5 гривень (1464,1 х 1,1). Таким чином, інвестовані 1000 гривень при нормі прибутку в 10 % і при постійному реінвестуванні одержуваних відсотків на вкла­дений капітал через п\'ять років складе 1610,5 гривень. Зрозумі­ло, при іншій нормі прибутку цінність первинної суми грошей, тобто суми грошей в початковому (нульовому) періоді, прийнято називати сьогоднішньою цінністю, в кінцевому майбутньому періоді — майбутньою цінністю, в будь-якому «проміжному» періоді, тобто між нульовим і кінцевим майбутнім періодами — тимчасовою цінні­стю.

Суми, що відносяться до різних періодів часу (крокам), можна зіставити тільки в тому випадку, якщо вони розраховані стосовно умов якогось певного періоду, тобто «приведені» до одного періоду. Приведення різночасових затрат або результатів до майбутньої цін­ності (до будь-якого з майбутніх періодів) називається нарощуван­ням, а приведення порівнюваних сум до сьогоднішньої цінності -дисконтуванням.

Зіставні суми для кожного кроку розраховуються шляхом пере­множування первинної (номінальної) суми на коефіцієнт нарощу­вання (у першому випадку) або на коефіцієнт дисконтування (у дру­гому випадку). Коефіцієнт нарощування є величиною (1+А), підне­сеною до ступеня, значення якого визначається по формулі: і=Т-И, де і - значення ступеня, Т - кількість кроків в розрахунковому пе­ріоді (горизонті розрахунку), N - порядковий номер кроку в розра­хунковому періоді. Але при розрахунку коефіцієнта дисконтування